Питання формування зв’язного мовлення становить один із ключових аспектів педагогічної практики у роботі з дітьми дошкільного віку. Зв’язне мовлення вимагає успішного використання дитиною артикуляції звуків, активного поповнення словникового запасу та правильної граматичної структури.
Сформована мовленнєва компетентність у дитини дошкільного віку не лише дозволяє легко взаємодіяти з ровесниками та дорослими, але й сприяє розвитку креативності, уяви, когнітивних здібностей, оскільки дошкільник може виразно формулювати власні думки, наміри та побажання. Розвиток мовлення дитини є одним із найважливіших процесів встановлення особистості.
Науковці досліджували та вивчали різні аспекти проблеми розвитку зв’язного мовлення серед яких психологічний (С. Рубінштейн, Л. Виготський, І. Синиця) та лінгводидактичний (А. Богуш, Н. Гавриш, О. Білан, Н. Маліновська, Н. Луцан, К. Крутій).
Високий рівень розвитку мовленнєвої компетентності в значній мірі залежить від методик та засобів, які використовують під час занять з дітьми. Однією з ефективних методик формування та розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку є застосування сюжетних картин. Сюжетна картина є потужним засобом наочності, активне використання якого сприяє розвитку мовленнєвої компетенції в дітей дошкільного віку.
Питання використання сюжетних картин у процесі розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку досліджували С. Русова, А. Богуш, Н. Гавриш, К. Крутій, Т. Піроженко, О. Кононко.
У концепції розвитку мовлення дітей Софії Русової серед методів навчання рідної мови можна побачити метод розповідання за картиною. У своїй праці «Нова школа соціального виховання» С. Русова зазначає, що показуючи малюнки, які викликають у дітей інтерес, ми сприяємо не лише розвитку мовлення, а й розвитку уявлення дитини [4, с. 77-78].
Алла Богуш стверджує, що робота з серією сюжетних картин сприяє формуванню в дітей таких якостей мовлення, як плавність, зв’язність, логічність, забезпечує динамізм процесу сприймання і розповідання, дає змогу підтримувати високий рівень зацікавленості, інтелектуальної та мовленнєвої активності дітей під час мовленнєвого заняття [2].
А. Богуш та Н. Гавриш спеціально розробили серію картин і пропонують п’ять різних способів організації роботи із дітьми з метою розвитку зв’язного монологічного мовлення [1].
На важливість використання сюжетних картин у процесі навчання дітей дошкільного віку вказує і те, що у методичних рекомендаціях до оновленого Державного стандарту дошкільної освіти серед форм роботи з розвитку мовлення представлено бесіду та розповідання за змістом картини [3, с. 35].
Перевагами використання сюжетних картин є те, що розглядаючи сюжетну картину дитина концентрує свою увагу, активізує знання, яких набула раніше, емоційно сприймає зображення і це стимулює її до мовленнєвої активності. Складаючи розповідь за сюжетною картиною дошкільник вчиться формувати думки, послідовно та зв’язно висловлюватись, удосконалюється граматична правильність мовлення, збагачується та активізується словниковий запас дитини, формується виразне мовлення.
Застосування сюжетної картини сприяє формуванню у дітей здатності до послідовного розповідання, розвитку лексичних навичок, розширенню словникового запасу, та сприяє вдосконаленню мовних структур. Крім того, сюжетна картина сприяє розвитку уяви та креативності, оскільки діти мають можливість самостійно створювати та розширювати сюжетні образи. Такий підхід до навчання сприяє активному і поглибленому засвоєнню мовленнєвих навичок та забезпечує більш ефективний процес розвитку комунікативних вмінь у дітей дошкільного віку.
Отже, використання сюжетної картини відіграє важливу роль у розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку. Цей метод має значний потенціал, адже сприяє формуванню мовних навичок дітей у дошкільному віці через свою інтегровану природу.
Список літератури
1. Богуш А.М., Гавриш Н.В. Вчимося розповідати. Складання розповідей за серіями сюжетних картин на основі літературних творів: навч.-метод. посіб. Київ: МЦФЕР-Україна, 2013. 31 с.
2. Богуш А.М., Гавриш Н.В. Картини вчать розповідати. Вихователь методист дошкільного закладу, 2018. URL: https://emetodyst.expertus.com.ua/693064
3. Піроженко Т.О., Гавриш Н.В., Брежнєва О.Г. Методичні рекомендації до оновленого Базового компонента дошкільної освіти Державного стандарту дошкільної освіти, 2021. 59 с.
4. Русова С.Ф. Нова школа соціального виховання. Ляйпціг, К.Г. РЕДЕРА: Катеринослав-Лейпциг, 1924. 154 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter