Однією з основних особливостей сучасної системи міжнародного права можна назвати її динамічність, оскільки всі зміни і новації, які відбуваються з науково-технічним прогресом, безумовно, впливають і на міжнародне право. У даній роботі ми розглянемо один з наслідків прогресу на прикладі історичної класифікації прав людей.
Чесько-французький юрист Карел Васак першим запропонував концепцію трьох поколінь прав людей в 1979, засновану на трьох відомих принципах Французької революції: свобода, рівність та братерство.
Перше покоління забезпечує особисті, також “негативні” свободи, в котрі держава зобов'язується не втручатися (право на життя, свобода слова, право голосу), початком цього покоління ми вважаємо перехід від Середньовіччя до Нового часу, під час буржуазних революцій.
Друге покоління забезпечує соціальну рівність (право на освіту, право на житло, право на медичну допомогу), і прийняття цих прав поступово формувалось в конституціях держав 20 століття, після соціалістичних революцій. Їх ще називають радше позитивними правами, для реалізації яких необхідна держава, що їх забезпечуватиме;
Третє покоління - колективне благополуччя (право на безпечне довкілля, право на мир, право на економічний розвиток та гуманітарну допомогу), розповсюдилось після Другої світової війни, і особливість прав цього покоління полягає в тому, що вони реалізуються залежно від становища індивіда як члена конкретної спільноти(зазвичай нації) [1 с. 29–32; 2 с. 190-193].
З розвитком технологій, таких як штучний інтелект, біотехнологія, синтетична біологія, нанотехнологія та нейротехнологія, стає очевидним, що традиційні права людини більше не охоплюють всі аспекти, що потребують регулювання, і раніше згадана динамічність втрачається. Саме тому серед юристів та науковців постає питання про зародження четвертого покоління прав людини, в ядрі якого вже стоїть визначення самої людини як виду і визначення рамок того, що можуть досліджувати науковці, а де повинна стояти заборона, як запобіжний принцип.
Принцип запобіжності передбачає прийняття заходів для запобігання можливим шкодам і застосовується в умовах, коли існує наукова невизначеність щодо потенційних ризиків.
Наприклад, впровадження технології генетичного приводу (gene drive) для контролю популяції комарів, які переносять малярію, може мати ризики вимирання цілих видів по ланцюгу живлення, як і проект уряду Нової Зеландії “Predator Free 2050”, котрий націлений на знищення декількох видів хижаків, таких як щури і опосуми, задля збереження вимираючих видів. В проекті питання використання генетичного приводу стоїть на стадії обговорення з 2017 року і поки що є суто теоретичним. Андреа Байром, директорка Biological Heritage National Science Challenge (новозеландська науково-дослідницька програма), відповідаючи на питання Sci-Tech згадувала правову складову:
“...Я б воліла, щоб ми зробили крок назад від технологічної складової і розглянули картину ширше…Чи потрібно буде змінювати законодавство, щоб дозволити випуск (ред. прим.: генетичного) вірусу або нового організму в навколишнє середовище?...”
В контексті принципу запобіжності не можна не згадати метод революційного високоточного редагування геному CRISPR, котрий є основою для “Predator Free 2050”, на людях, з метою лікування деяких генетичних хвороб. Він може спровокувати появу нового виду дискримінації, сприяти розвитку євгеніки або ризику дефектів у наступних поколінь “змінених людей”, як відзначав доцент Каліфорнійського університету Єндрю Субіка [2, c. 2].
Також варто розглянути питання евтаназії, так званого “права на смерть”, як частини четвертого покоління прав людини, мало не самого суперечливого серед юристів і громадськості. Евтаназія, від грецького "εὐθανασία" (eu – добре + thanatos – смерть), буквально означає "хороша, легка смерть". Відповідно до нідерландського закону, евтаназія визначається як активне припинення життя на добровільний та обдуманий запит пацієнта. Існує активна і пасивна евтаназія. Активна є використанням медичних препаратів для прискорення смерті пацієнта за його згодою, наприклад введення летальних доз препаратів. Вона легалізована лише в 9 країнах світу: Нідерланди, Бельгія, Люксембург, Іспанія, Португалія, Швейцарія, Німеччина, Канада, Колумбія, а також частково в Австралії і деяких штатах США. Пасивна передбачає припинення підтримуючого лікування, що дозволяє пацієнту померти природним шляхом без штучного подовження життя, і вона дозволена в більшості європейських країнах, багатьох країнах Північної і Південної Америки. Всі суперечки відносно евтаназії полягають в її етичності і загрозі зловживанням. В жовтні 2019 була прийнята декларація Всесвітньої медичної асоціації, де було зазначено, що “ВМА категорично виступає проти евтаназії та допомоги при самогубстві, що здійснюється лікарем.”; а також “Жоден лікар не повинен бути примушений до участі в евтаназії або допомозі при самогубстві, а також не повинен бути зобов'язаний приймати рішення щодо направлення з цією метою.”, тобто рішення щодо відмови від медичного лікування приймає пацієнт. Майже ідентичну думку висловила Американська медична Асоціація, виступаючи проти евтаназії. В той час, за підтримку евтаназії виступають пацієнти та їх родичі, намагаючись запобігти зайвих страждань, та активістські групи (Dignity in Dying, End of Life Choices). Прихильники права на смерть часто аргументують свою позицію тим, що людина має повне право самостійно розпоряджатися своїм тілом і життям, і між стражданнями і смертю людина повинна мати право на друге. Водночас, держава має свої інтереси.
Але найбільшим відкриттям сучасності, відносно якого, ми вважаємо, повинен застосовуватися принцип запобіжності є штучний інтелект (далі - ШІ), розвиток якого за останні роки значно прискорився завдяки прогресу в апаратному забезпеченні, покращенню алгоритмів, значним інвестиціям, розвитку екосистеми відкритого програмного забезпечення, міжнародної співпраці спеціалістів та доступу до великого обсягу даних, котрим ШІ “годується”. Інженер і підприємець Ілон Маск прогнозує, що Artificial General Intelligence (загальний штучний інтелект) стане доступним для глобального використання вже наступного року, тоді як зараз використовується Artificial Narrow Intelligence (штучний інтелект вузької спеціалізації). Гіпотетична концепція AGI полягає в здатності виконувати всі інтелектуальні завдання, які може виконувати людина: вчитися, адаптовуватися і застосовувати знання, подібно людському інтелекту. З огляду на зміни, які зазнав ШІ (перехід від ANI до AGI) та його широке використання, питання правового регулювання цієї сфери стає все більш дуже актуальним. Потреба правового регулювання ШІ пов'язана з необхідністю контролювати наслідки, які цей розвиток може спричинити, наприклад порушення права приватності і закону про захист даних. Як приклад, в справі проти Clearview AI, коли Американський союз громадянських свобод (ACLU) подав позов проти Clearview AI, звинувачуючи компанію у порушенні Закону штату Іллінойс про конфіденційність біометричної інформації (BIPA). Clearview AI використовувала технологію розпізнавання облич для збору біометричних даних з фотографій без згоди людей на них. 11 травня 2022 року суд підписав наказ про згоду про врегулювання, що завершив цю справу: згода обмежує Clearview не лише в Іллінойсі, але й по всій території США, забороняючи компанії надавати і продавати доступ до своєї бази даних, а також Clearview зобов’язується дозволяти жителям Іллінойсу блокувати їхні біометричні дані з бази даних вручну [4].
21 травня 2024 року Європарламент схвалив флагманський Закон про штучний інтелект, котрий може встановити глобальний стандарт для регулювання ШІ:
а) закон класифікує ШІ за рівнем ризику, де системи з обмеженим ризиком будуть підлягати вимогам до прозорості, тоді як високоризикові системи будуть дозволені, але підлягатимуть ряду вимог і зобов'язань для доступу до ринку ЄС;
б) визначається, що ШІ, покликані на когнітивну поведінкову маніпуляцію, будуть заборонені в ЄС через неприйнятний ризик.
в) створено декілька нових органів управління (Офіс ШІ, наукова панель незалежних експертів для підтримки заходів з виконання, рада ШІ з представниками держав-членів для консультування, консультативний форум для зацікавлених сторін для надання технічної експертизи)
г) встановлюються санкції за порушення; [5]
Немає сумнівів, що в міжнародному суспільству треба вже зараз працювати над законодавчими ініціативами задля захисту прав людей від загроз ШІ - посилювати захист даних і приватності споживачів, обмежувати використання ШІ в ринку праці, і продумувати всі можливі сценарії розвитку технологій. Саме через перелічені вище загрози людям, ми пропонуємо включати політику штучного інтелекту в четверте покоління прав людей нарівні з раніше висказаними, більш поширеними позиціями, і рішуче закликаємо до широкого визнання четвертого покоління в даній класифікації як такого, задля підтримання актуальності.
Список літератури:
1. The International dimensions of human rights: textbook for the teaching of human rights at university level. UNESCO Digital Library. с. 29–32.URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000048063 (дата звернення: 08.06.2024).
2. Антонович, М. Міжнародне публічне право: підручник для студ. закладів вищої освіти. Київ: Юрінком Інтер, 2023. с. 190-193.
3. Subica, A. M. (2023). CRISPR in Public Health: The Health Equity Implications and Role of Community in Gene-Editing Research and Applications. American Journal of Public Health, 113(8), 874–882. DOI: https://doi.org/10.2105/AJPH.2023.307315
4. Signed Settlement Agreement & Release between Plaintiffs American Civil Liberties Union and Defendant Clearview AI. URL: https://www.aclu.org/legal-document/exhibit-2-signed-settlement-agreement (дата звернення: 08.06.2024).
5. Regulation (EU) 2024 of the European Parliament and of the Council laying down harmonised rules on artificial intelligence and amending various Regulations and Directives (Artificial Intelligence Act). URL: https://artificialintelligenceact.eu/the-act/ (дата звернення: 08.06.2024).
____________________________
Науковий керівник: Головатенко Марина Юріївна, викладач кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства, Національний авіаційний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter