Стрімкий розвиток штучного інтелекту відкриває чимало можливостей у сфері освіти, науки та медицини. Водночас виклики сьогодення в Україні зумовлюють необхідність освітнім закладам, і медичним зокрема, пристосовуватися до нових реалій існування в умовах воєнного часу, коли здобуття практичних навичок студентами у різних напрямах медичної діяльності є обмеженим. У вирішенні цих завдань вагоме місце займає комп’ютеризація освітнього процесу та застосування інформаційних технологій. Однією з таких технологій є віртуальна реальність (VR) –різновид реальності в формі тотожності матеріального й ідеального, що створюється та існує завдяки іншій реальності. У вужчому розумінні – ілюзія дійсності, створювана за допомогою комп’ютерних систем, які забезпечують зорові, звукові та інші відчуття [1]. Саме у медицині ця технологія має високий потенціал для значного покращення підготовки та навчання молодих спеціалістів.
Технології VR застосовуються для навчання студентів-медиків екстреній медицині, яка вимагає швидкого прийняття рішень та реагування; для дослідження складних анатомічних структур у 3D; при вивченні рідкісних захворювань, з якими студент може не стикатися під час навчання, але завдяки VR – симуляції має можливість дослідити їх в контрольованому середовищі; при лікуванні психічних розладів, коли відбувається імітація реальних життєвих ситуацій.
Зокрема, у сфері хірургії заслуговує уваги симулятор віртуальної реальності хірургічних операцій, який дозволяє моделювання хірургічних сценаріїв та їх відтворення з різноманітним розвитком подій [2].
Розроблена технологія дозволяє майбутнім хірургам створювати та проходити багато варіантів симуляцій і виконувати обрані операції як у віртуальній реальності (в окулярах VR), так і за допомогою звичайного персонального комп’ютера .
Додаток має багато специфічних функцій, а саме:
• проходження під час симуляції хірургічних сценаріїв з можливістю використання обраних інструментів, препаратів, пацієнтів або операційних. При цьому створено численні 3D – моделі хірургічних інструментів та обладнання;
• можливість використання готових сценаріїв та їх модифікацію, додавання певних параметрів;
• проходження симуляції в режимі соло (з віртуальним помічником) або в багатокористувацькому режимі (можливість співпраці з іншим учасником). Для цього застосовується режим для кількох користувачів, який дозволяє двом учасникам співпрацювати онлайн під час симуляції;
• співпраця з анестезіологом, де віртуальний анестезіолог – одна з команд, яку можна додати як крок під час модифікації сценаріїв;
• можливість перевірки правильності вибору інструментів і їх подальшого використання під час операції, адже симулятор дозволяє користувачеві інтерактивно змінювати певну кількість параметрів модельованого об’єкта. Тут симуляцію розділено на два етапи: спочатку вибираються інструменти, а потім користувач може пройти лікування (обидва етапи оцінюються в системі окремо);
• створення максимально реалістичних умов під час симуляції операції;
• можливість взаємодії під час моделювання з інтерфейсом у 3D-світі;
• після завершення моделювання – отримання результату разом із детальною характеристикою пройдених етапів, що дозволяє здійснити покроковий аналіз сценарію і вчитися на своїх помилках.
Однією з переваг віртуального симулятора є те, що він інтуїтивно зрозумілий, користування ним не потребує спеціальних технічних знань – як під час створення сценаріїв, так і під час їх реалізації. Також суттєвою перевагою є можливість проведення навчання у будь-якому доступному місці.
Робота з симулятором дозволяє кардинально змінити процес навчання, коли студент переходить від споживача знань до активного дослідника. Саме тому використання VR у навчанні та симуляціях може значно покращити підготовку молодих спеціалістів, зменшити час на її здійснення, при цьому забезпечуючи студентів-медиків необхідними навичками та досвідом.
Список джерел:
1. Учасники проектів Вікімедіа. Віртуальна реальність – Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Віртуальна_реальність (дата звернення: 23.05.2024).
2. The Applikations of Virtual Reality Technology in Mеdical Groups Teaching/ M. Samadbeik et al. J Ady Med Educ Prof. 2018. No. 6(3). P. 123–129. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6039818/ (дата звернення: 23.05.2024).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter