Якщо шукати початок, не самих інформаційних технологій, але того динамічного старту, що за відносно короткий історичний період (приблизно 55 років) змінив всі галузі людської діяльності, то ми брали би 1969 рік, бо відтоді почалося використання мікропроцесорів. З того часу темпи розвитку цієї галузі явно виділялися і досить швидко з’явилося словосполучення - закон Мура, про який ми вирішили згадати.
Закон Мура полягає в тому, що кількість транзисторів в інтегральній схемі (ІС) подвоюється приблизно кожні два роки. Закон Мура сформульовано через дослідження історичної тенденції, а наслідком є тренд для прогнозування. Це не закон фізики, а скорше емпіричний зв’язок, отриманий з досвіду та спостереження. В якісь момент ознаки цього закону стали помічати в галузях, пов’язаних з інформаційними технологіями.
Це спостереження названо на честь Гордона Мура, колишнього генерального директора Intel, який у 1965 році зауважив щорічне подвоєння кількості компонентів (транзисторів) у інтегральних схемах і спрогнозував, що ця швидкість зростання триватиме принаймні ще десятиліття. Практично це виглядає як збільшення (майже) у десять раз кожні 10 років (в цьому прикладі транзисторів, і ми некритично заокруглили для зручності). Хоча Мур не використовував емпіричних доказів для прогнозування того, що історична тенденція продовжуватиметься, його прогноз зберігся наступні 40 років і з тих пір став відомим як «закон».
Прогноз Мура використовувався в напівпровідниковій промисловості для керівництва у довгостроковому плануванні та визначення цілей для досліджень і розробок, хоча його функціювання певною мірою є радше пророцтвом. Досягнення в цифровій електроніці, такі як зниження цін на мікропроцесори з поправкою на потужність, збільшення обсягу пам’яті (як RAM так і флеш-пам’яті), удосконалення датчиків (сенсорів) і навіть кількість та розмір пікселів у цифрових камерах, тісно корелювали із законом Мура до початку 2000х, і це стало рушійною силою технологічних і соціальних змін, продуктивності та економічного зростання.
На той час експерти галузі не дійшли єдиної думки щодо того, коли закон Мура припинить свою дію, динаміка розвитку напівпровідників сповільнився в усій галузі приблизно з 2010 року (трохи нижче темпів, передбачених законом Мура). Навіть так можна побудувати тренд, що буде корисним при плануванні. Оскільки наш інтерес полягає на перетині інформаційних технологій та освіти, нас цікавлять напрямки розвитку інформаційних технологій які можна можна використати у навчальному процесі і, власне, інформаційні технології, якім варто навчатися.
Свідчення цього закону можна спостерігати на прикладі складових інформаційних технологій, статистика про які легкодоступна в Інтернеті. Наприклад для порівняння візьмемо продуктивність процесорів, доступних пересічному споживачу. Є кілька відомих тестових індикаторів, використаємо тест програми PassMark. За остання 20 років (дані про розрахункові потужності бюджетних процесорів доступні з моделей 2002). Топовий процесор бюджетної ланки 2004 року - Intel Pentium M 2.10GHz має індикатор PassMark 292 розрахункові одиниці. Один з топових процесорів бюджетної ланки сьогодні - Intel Core i5-14500HX - має PassMark індикатор 29224. Цей приклад майже ідеально ілюструє закон Мура, бо за 20 років ми маємо 292 (Perntium 2) * 10 (2014 р.) = 2920 * 10 (2024) = 29200.
Але, як було згадано вище, темп зростання потужностей процесорів уповільнюється останні п’ятнадцять років і переходить в інтенсивну площину розвитку (зростає середня ціна процесора). Тобто комп’ютери (персональні) могли би ставати потужнішими, але немає у цьому потреби? Ми це пов’язуємо зі зміщенням фокусу з настільних обчислювальних систем на користь мобільних систем. Мобільні системи вимагають більш енергоефективних систем (не на користь сумарній обчислювальній потужності), тому змінюється вся картина використання обчислювальної техніки.
У 1984 році ринок продажів персональних комп’ютерів близько 5 мільйонів одиниць на рік (Вікіпедія). У 1994 році загальні поставки ПК, ймовірно, складали близько 70-80 мільйонів одиниць на рік, причому на ринку домінували настільні ПК. Настільні комп’ютери, продажі, у 2004 році склали близько 189 мільйонів одиниць за рік. У 2014 році сукупні поставки настільних комп’ютерів і ноутбуків становили близько 315,9 мільйонів одиниць, з них настільні комп’ютери: близько 132 мільйонів одиниць за рік. На початок 2024 року настільні комп’ютери: приблизно 75 мільйонів одиниць за рік, ноутбуки: приблизно 85 мільйонів одиниць за рік (IDC Market Intelligence).
На нашу думку, причина зміни динаміки у тому, що більшість потреб споживача у інформаційних технологіях на сьогоднішній день покриває “менша техніка”, в основному смартфони. До 2002 поняття “смартфон” не існувало, у 2004 (хоча це був “нішевий” продукт) було продано 17 млн. шт., у 2014 по 2024 щороку продавалося в середньому 1,2 мільярди екземплярів. Така кількість мабуть максимально заповнює світовий ринок (враховуючи, що середній життєвий цикл цього пристрою від 2 до 3 років).
Висновок. Навіть не стільки тенденції розвитку інформаційних технологій, скільки факт зміни динаміки у цій галузи примушують замислитися про напрямки розвитку ІТ. На нашу думку ІТ дійшла до переломного моменту переходу кількісних накопичень у цій галузі у якісні. Вибухова поява у широкому використанні штучного інтелекту та його розвиток за останні два роки це підтверджують. Окремо слід згадати не стабільну геополітичну ситуацію у всьому світі, яка дозволила зменшити етичні, моральні та бюрократичні перепони перед технологіями, що раніше викликали побоювання, і це не обов’язково позитивний фактор. Автор працює у галузі освіти, через те намагається використовувати прогнозування також для застосування саме у цій сфері. На нашу думку в освіті слід ширше використовувати смартфони: він може унікально ідентифікувати користувача, його ідеально можна використовувати для проходження тестів, особисті дані здобувача будуть захищені, а його уподобання вже є у соціальних мережах. Заважає лише те, що освітні сервіси онлайн більш адаптовані до роботи з ПК. І те що смартфони в аудиторіях сприймаються як завада навчанню, а не навпаки.
Список літератури
1.Alves, H. M. F., & Melo, C. (2017). The Use of Smartphones as an Educational Tool in the Classroom: Lecturers' Perceptions. International Journal of Emerging Technologies in Learning (IJETL), 12(2), 31-42
2.Angeli, C., Vural, E., & Yang, J. (2016). Smartphones in higher education classrooms: motivations, rules, and consequences. Computers & Education, 94, 100-113.
3.Burbules, N.C.; Fan, G.; Repp, P. Five trends of education and technology in a sustainable future. Geogr. Sustain. 2020, 1, 93–97. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S2666683920300213?via%3Dihub
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter