Згідно з українським законодавством заключний етап банкрутства після процедур розпорядження та санації це процедура ліквідації. На цьому етапі припиняється діяльність боржника, його майно реалізується, а отримані кошти розподіляються між кредиторами в порядку, встановленому законом.
Сутність ліквідаційної процедури визначається у статті стаття 58 Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 р. № 2597-VIII. Ліквідація це фактичне припинення подальшої діяльності боржника, який визнається банкрутом, тобто неспроможним виплатити свої борги в повному обсязі. Основною ціллю процедури ліквідації є закриття діяльності підприємства або організації шляхом реалізації всіх його активів та розподілу отриманих коштів між кредиторами та іншими зацікавленими сторонами.
Господарський суд визначає термін ліквідації, який не може перевищувати 12 місяців. Протягом цього строку ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію підприємства-банкрута.
На протязі процедури ліквідації усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута включаються до складу так званої ліквідаційної маси. До ліквідаційної маси включаєтьсь лише те майно яке належить боржнику на праві власності.
Після проведення інвентаризації та формування ліквідаційної маси ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку та черговості, встановленому Кодексом про банкрутства. Вимоги, не погашені у зв’язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
В процедурі ліквідації банкрута за українським законодавством (Кодекс про банкрутство) можуть виникнути різноманітні проблеми, які ускладнюють процес та можуть вплинути на його результат. Ось деякі з них:
1. Погіршення стану активів у процесі ліквідації: На протязі процедури ліквідації стан активів може погіршуватися через знецінення, недбале використання або втрату. Це може знизити їхню вартість та ускладнити їх реалізацію.
2. Неправильна оцінка майна: Неправильна оцінка майна може призвести до недооцінки або переоцінки його вартості, що ускладнить процес розподілу майна та може пошкодити інтереси кредиторів.
3. Несприятливі умови ринку для продажу майна: Якщо ринкові умови несприятливі, це може ускладнити процес продажу майна підприємства та знизити його вартість.
4. Недостатня прозорість в процесі продажу майна: Якщо процес продажу майна не є достатньо прозорим та чесним, це може призвести до судових суперечок та спростити вирішення питання про банкрутство.
5. Несправедливість у розподілі активів: Необ'єктивне або несправедливе розподілення активів між кредиторами або між різними класами кредиторів може призвести до судових суперечок та ускладнити процес ліквідації.
6. Недостатність майна для задоволення вимог кредиторів: Це може виникнути, якщо сума заборгованості підприємства перевищує вартість його активів.
Рішення цих проблем може вимагати уваги та зусиль всіх учасників процесу, а також дотримання вимог законодавства та процедур ліквідації. Ініціатива з розроблення планів дій, діалогу з усіма зацікавленими сторонами та відкритості у всіх етапах процедури ліквідації може сприяти успішному завершенню цього процесу.
Нижче наведені деякі рекомендації вирішення зазначених проблем, які можуть виникнути в процесі ліквідації банкрута за українським законодавством:
Строгий контроль за зберіганням активів: Забезпечити необхідні умови зберігання активів, вжиття негайних заходів у випадку виявлення будь-яких ознак погіршення стану активів, щоб запобігти подальшому збільшенню збитків та зберегти їхню вартість. Забезпечення постійного моніторингу та контролю за зберіганням активів.
Професійна оцінка майна: Здійснюйте професійну оцінку майна підприємства перед початком процедури ліквідації. Використовуйте послуги незалежних оцінювачів для забезпечення об'єктивності та точності оцінки.
Стеження за ринковими умовами: Підтримуйте постійний моніторинг ринкових умов та адаптуйте стратегії продажу майна відповідно до змін. Це допоможе максимізувати вартість майна та забезпечити його ефективну реалізацію.
Прозорий процес продажу майна: Забезпечте прозорий процес продажу майна, включаючи публікацію інформації про активи, умови продажу та результати торгів. Це підвищить довіру кредиторів та запобіжить можливим судовим суперечкам.
Використання альтернативних методів продажу: Розгляньте можливість використання альтернативних методів продажу майна, таких як аукціони, конкурси на кращу пропозицію або угоди про пряму продажу. Це може допомогти знайти покупців швидше та отримати кращу ціну за майно.
Проведення ретельного аналізу фінансових потреб: Проведіть ретельний аналіз фінансових потреб та можливостей ліквідації, зокрема, оцініть, чи достатньо майна для погашення всіх заборгованостей перед кредиторами. Виробіть стратегії для максимально ефективного розподілу активів.
Взаємодія з кредиторами: Погашення вимог виключно відповідно до черговості погашення визначеною законодавством. Підтримуйте відкритий діалог та взаємодію з кредиторами під час процедури ліквідації. Це допоможе уникнути конфліктів та забезпечити спільне розуміння щодо розподілу активів.
Ці рекомендації можуть бути корисними для ефективного вирішення проблем, які виникають в процесі ліквідації банкрута та сприяти ефективній та справедливій розподілу активів між кредиторами в умовах українського законодавства.
Список літератури:
1. Богатир В. К. Ліквідаційна процедура – заключна процедура у справах про банкрутство: монографія ; за ред. д-ра юрид. наук, проф. Б. В. Деревянка. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2021. 210 с.
2. Кодекс України з процедур банкрутства: Закон України від 18.10.2018 р. № 2597-VIII. URL: https://www.zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2597–19.
3. Моніторинговий звіт – 2022: судово-експертна діяльність та банкрутство. Мінюст. 08 лютого 2023. URL: https://minjust.gov.ua/galleries/monitoringoviy-zvit-kiiv-08-lyutogo-2023-roku.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter