Війна ніколи не розпочинається раптово, їй завжди передує інформаційна підготовка. Друга світова війна не стала винятком, до неї готувалися обидві сторони, мова іде про Німеччину і СРСР. Так як інформаційна війна це одна з найпотужніших війн, то інформація завжди відігравала велику роль. Сьогодні завдяки мережі інтернет вона поширюється дуже швидко, а 85 років тому роль інформаторів виконувала преса, яка є важливим історичним джерелом для дослідження місцевої історії. Саме вона формувала громадську думку в Чернівцях напередодні Другої світової війни. В 1939 р. в Чернівцях виходила україномовна газета «Час», яка подавала не тільки власні дописи, а й огляд різних міжнародних інформаційних агенцій, серед яких: румунська «Радор», французька «Авас», британська «Ройтерс», польські, німецькі, італійські газети. Це давало можливість знати про що пишуть в інших країнах, як відносяться до тієї чи іншої події. Велика кількість статей щодо зовнішньої політики, показує, що ця тема цікавила місцевих жителів. І найбільше це відносини Німеччини з європейськими державами.
Сьогодні вже ні у кого не виникає сумнівів, що гітлерівська Німеччина планомірно готувалася до великої війни вже з 1933 р., коли Гітлер прийшов до влади. Радянський Союз також в 1930-х роках почав створювати військову індустрію, зокрема танкову та військово-повітряну. І хоча щодо військових планів Радянський Союз випереджав Німеччину на кілька років, але в кінці 30-х років обидві країни розпочали і дипломатичну діяльність, зокрема двосторонні договори між Радянським Союзом та Німеччиною. Перша угода між цими країнами була економічна ‒ 19 серпня 1939 року і наступна ‒ 11 лютого 1940 р. Німецькі часописи виражали своє задоволення з економічного договору з СРСР, який забезпечував німецьку економіку сировиною і найголовніші ресурси – нафта і метал [8]. Крім того з Радянського Союзу до Німеччини доправлялися зернові та інші продукти харчування. СРСР у свою чергу мав вигоду, одержані німецькі технології запроваджували на радянських військових заводах. Але для Німеччини це означало ще й початок виходу з політичної, військової та економічної ізоляції і можливість вести війну не тільки проти Польщі, але і проти країн Заходу [9]. Особливий інтерес у науковців продовжує викликати трактування угоди про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом (пакт Молотова-Ріббентропа), підписаній вже майже 85 років тому, 23 серпня 1939 р. Але це тема окремої розмови.
Аналіз дописів газети «Час» влітку 1939 р. показав, що на перше місце варто поставити німецько-польські суперечки і проблему м.Данцігу (суч. Гданськ в Польщі). Про те, що Німеччина у вересні готує військовий наступ писали ще на початку липня [2]. Польща з своєї сторони також розпочала будівництво бомбосховищ, які мають бути готові до 1 серпня [1]. Статті про Данціг були присутні майже в кожному номері газети. Однією із спроб вирішити питання приналежності Данцігу ‒ зібрати конференцію всіх зацікавлених сторін. Але Рейх виступав тільки за обговорення технічних подробиць приєднання Данцігу, а інші моменти навіть не розглядали. Німецька преса відкидала думку, поширену французькою і англійською пресами, що така конференція сприятиме розв’язці німецько-польського конфлікту. Німецька «Deutsche Allgemeine Zeitung» пише, що «Ніяка конференція не може вирішити інакше, як тільки те, що Данціг німецьке місто, а ті країни, які ведуть політику ізоляції, не можуть висувати якісь умови. Погрози, скриті в програмі примирення, викликають враження, подібності до Версальського договору, проти умов якого німці активно виступають» [5].
Наступними варто виділити складні відносини між Англією і Францією з однієї сторони і Німеччиною з іншої. Їх можна назвати як спробу уникнути війни. Британська преса відзначала, що німецька кампанія в Польщі буде довгою і важкою і німці повинні для себе це з’ясувати [7]. Прослідковується паралель із сьогоденням, і з початком війн ХХ століття. І Перша, і Друга світові війни починались зі словами: «До Різдва будемо вдома». Сьогоднішня московська ідея «взяти Київ за три дні» також розбита як і план «блискавичної війни» Гітлера.
Досить активно також обговорювалися питання формування двох військових блоків, з однієї сторони, Німеччина, Італія, з іншої, Франція, Англія, Польща. І всіх цікавило: до якого з них приєднається СРСР. Тому тема переговорів Англії і Франції з Москвою складає іншу групу міжнародних відносин і була досить актуальною. Майже в кожному номері газети «Час» їй присвячено від кількох речень до великої статті. Але Москва не поспішала підписувати договори з цими демократичними країнами, їй ближче був диктатор Гітлер [4].
Стаття за 4 липня «Коли може бути вибух війни» подає роздуми, чому відбувається це затягування: Росії потрібна війна в Європі, бо це дозволить поширити більшовицькі ідеї та захопити країни Балтії. Москва боїться, якщо вона приєднається до англо-французької «коаліції», то Гітлер може відступити від своїх планів війни. Але поки Москва не приймає конкретного рішення, Гітлер можливо ризикне і таки розпочне війну. Тому в Москві затягують переговори з Англією і Францією [3].
Ще одним напрямком можна виокремити питання «Чи США будуть втручатись в європейську війну?», адже ще в 1935 р. тут прийнятий закон про нейтралітет держави. І найбагатша країна світу, із значними ресурсами і здатністю впливати на світову політику, неначе випала з неї. Це відкривало шлях агресору. Хоч намагання президента Рузвельта після підписання договору про ненапад між Німеччиною і СРСР, відмінити закон про нейтралітет не дало результату, однак у Вашингтоні оголосили, що готові надати зброю і амуніцію Англії і Франції [6].
Але чи врятувала політика нейтральності США від війни? Ні, вже у грудні 1941 р. після нападу Японії на Перл-Харбор США офіційно вступили у Другу світову війну. Тому і сьогодні затягування прийняття рішення про фінансову допомогу Україні представниками республіканської партії США призвело до великих втрат на фронті, зупинки і навіть відступу на деяких ділянках фронту.
Кожна стаття про міжнародну політику викликає роздуми і про сьогоднішні події в Україні, адже всі війни разом схожі своєю агресією.
Список літератури:
1. Ремілітаризація Данціґу йде скорим ходом вперед. Газета «Час». 1939. 9 липня. С.1.
2. Перші відзиви на промову Геліфакса. Газета «Час». 1939. 4 липня. С.1.
3. Коли може бути вибух війни. Газета «Час». 1939. 4 липня. С.2.
4. Клопоти в переговорах із Москвою. Газета «Час». 1939. 7 липня. С.1.
5. Лондон проти конференцій чотирьох без Польщі й без Совітів, а Німеччина не приймає ніяких компромісів. Газета «Час». 1939. 20 серпня. С.1.
6. Русвелт бореться за зміну закону невтральности. Газета «Час». 1939. 11 липня. С.1.
7. Польсько-німецька війна тривала б довго. Газета «Час». 1939. 24 серпня. С.3.
8. Задоволення в Німеччині з німецько-совітських відносин. Газета «Час». 1939. 25 серпня. С.1.
9. Претенсії Німеччини зростають. Газета «Час». 1939. 27 серпня. С.1.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter