Україна перебуває у складному періоді кризи, спричиненому війною, що викликає стрес і тривогу серед громадян різного віку. Інформаційний потік про події війни, окупацію та переміщення населення швидко та інтенсивно впливає на психіку людей. Це може призвести до різних станів: напруження, тривоги, паніки, апатії або агресії, порушуючи психологічний стан особистості [1,с.300].
Дослідження психологічного благополуччя показують, що воєнний стан має значний вплив на загальний стан психологічного благополуччя. Науковці досліджують цей феномен з різних точок зору, розглядаючи його як задоволення-незадоволення (Н. Бредберн та Е. Дінер), позитивний афект чи задоволеність життям у різних аспектах (М. Селігман). Теорія К. Ріфф розглядає психологічне благополуччя як задоволеність життям у різних аспектах сьогодення та потенційних можливостях в майбутньому [2,с.50]. У той час Т. Данильченко вважає благополуччя протистоянням людини та загальноприйнятих соціальних норм, існуючих у світі. П. Фесенко та Р. Раян акцентуються на фізичних компонентах структури психологічного благополуччя, тоді як Р. Мей, В. Франкл та Н. Грішина – на екзистенційних. Особливої уваги заслуговують дослідження О. Блінова, Н. Агаєва, М. Варія, Т. Кирпенко, Ю. Бохонкової та інших авторів, які розглядали проблематику психологічного стану військовослужбовців, діяльність людей під час військових дій та психологію дітей в умовах війни. Важливо розуміти, як війна впливає на психологічне благополуччя особистості для подальшого розвитку досліджень у цій області [3,с.100].
Війна, яка триває в Україні, є не лише політичним і соціальним феноменом, але й серйозним фактором, що впливає на психологічне благополуччя громадян, зокрема, на підлітків. Індивідуальні особливості розвитку в поєднанні з негативними впливами війни створюють певні виклики, які, при відсутності адекватної психологічної підтримки, можуть призвести до серйозних травматичних розладів психологічного та навіть психічного спектру. Одним із найбільш актуальних аспектів є ситуація з дітьми, які вимушено стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО). Вони втратили звичну стабільність свого життя, зазнали стресу внаслідок втрати дому, школи, знайомих, та можливо, членів сім'ї. Такі діти переживають великий емоційний дискомфорт і потребують невідкладної психологічної допомоги та підтримки. Психологічні наслідки війни для підлітків можуть виявитися у вигляді тривоги, депресії, посттравматичного стресового розладу, порушень сну, агресивності, апатії, а також у виникненні проблем із самооцінкою та відносинами з оточуючими. Важливо зрозуміти, що такі стани можуть мати довготривалий вплив на психічне та фізичне здоров'я підлітків і в подальшому позначитися на їхньому життєвому шляху. Отже, умови війни ставлять перед суспільством і владою нагальну задачу забезпечення психологічної підтримки та ресурсів для підтримки психічного здоров'я підлітків. Це включає в себе розробку та впровадження програм психологічної підтримки в школах, медичних закладах, інформаційні кампанії про психологічні методи боротьби зі стресом, та забезпечення доступу до кваліфікованих психологічних консультантів та психотерапевтів. У зусиллях спільної дії можна забезпечити психологічне благополуччя підлітків навіть у найважчі часи війни [4,с.115].
Майже всі фактори, що впливають на психічний стан молоді, в умовах воєнного конфлікту не задовольняються належним чином. Тому наразі важливо звернути увагу на цю проблему, особливо на третій рік війни, щоб мати міцну практичну базу для ефективної роботи з психологічним станом дітей-учнів та студентів до моменту Перемоги. Психологічне благополуччя особистості є ключовою характеристикою, яка визначається сукупністю психологічних якостей, дозволяючи ефективно пристосовуватися до життєвих обставин. У контексті тривалої травматизації, яка супроводжує війну, фактори, такі як бойова психічна травма, стрес та втома від бойових дій, мають серйозний вплив на психіку підлітків. Гострий стресовий розлад, вторинна травматизація, психологічне зараження, співчуття та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) - це лише деякі з можливих наслідків [5,с.4]. Навіть поза прямим впливом бойових дій, соціально-економічні обмеження, що виникають через офіційний воєнний стан, можуть суттєво впливати на психічне здоров'я молоді. Важливо надавати підтримку та допомогу тим, хто пережив тривалу травматичну ситуацію, щоб допомогти їм подолати наслідки стресу та забезпечити адаптацію до нових умов. Зважаючи на це, важливо розробити та впровадити програми психологічної підтримки для підлітків, зокрема у школах та вищих навчальних закладах. Ці програми повинні включати консультації з психологами, групові сесії для обговорення емоційних та психологічних проблем, а також навчання стратегіям саморегуляції та стресостійкостіі. Усунення наслідків війни на психологічне благополуччя підлітків потребує комплексного підходу та активної участі всіх зацікавлених сторін. Тільки таким чином ми можемо забезпечити, що наші діти виростуть здоровими, сильними та готовими до майбутніх викликів.
Список літератури:
1. Екстремальна психологія: Підручник / За заг. ред. О. В. Тімченка. Київ. ТОВ «Август Трейд», 2007. 502 с.
2. Еувема М. Психосоціальний розвиток дітей та молоді: пер. з англ. Київ. «LHSI», 2016. 108 с.
3. Калька Н., Ковальчук З. Практикум з арт-терапії: навч.-метод. посібник. Ч. 1. Львів. ЛьвДУВС, 2020. 232 с.
4. Каргіна Н. Теоретичні аспекти психологічного благополуччя в екзистенційному розумінні. Психологічні перспективи. 2019. Вип. 33. С, 127-138.
5. Каргіна Н. В. Основні підходи до вивчення психологічного благополуччя особистості: теоретичний аспект. Наука і освітa: наук.-практ. журнал. 2015. № 3. С.48-55.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter