Листівки-некрологи та некрологи становлять особливі, специфічні джерела в змісті яких відбилися події пов’язані з діяльністю анархістських груп в Україні (1903-1914 рр.). Аналіз та вивчення таких документів дає змогу для вивчення та встановлення історичних фактів та подій з історії анархістського руху в Україні [2]. Насамперед, вони є документами, що виникли в наслідок смерті людини, а саме анархіста. Враховуючи обставини загибелі особи, ми здебільш зштовхуємося з трагічною в наслідок революційної діяльності групи. Зрозуміло, що анархісти намагалися використати трагічність ситуації для того, що провести агітацію, яка зосередження була на руйнуванні держави, використанні терору, як основного засобу боротьби. Листівка поєднана з некрологом і виконувала подвійну функцію висловлювала жаль та агітувала. Тому, такі джерела відносяться до агітаційно-прапагандиських.
Головна мета дослідження листівок-некрологів є виявлення та встановлення невідомих історичних фактів з історії анархістського руху в Україні у 1903-1914 рр.
Некрологи становлять джерела присвячені пам’яті особи яка загинула. У випадку з анархістами, здебільш це були молоді люди. Подібні документи публікувалися у анархістській пресі та „Альманасі” [1]. Аналіз листівок-некрологів та некрологів дає можливість вивчення інтересних фактів, які торкалися анархістського руху на території України. Досліджені документи дозволяють встановити наступне:
- за національністю більшість анархістів (загиблих) були євреями (причому походили з бідних родин);
- одним з мотивів становлення особи як анархіста, були важкі умови життя, безробіття, або важка праця;
- серед психологічних мотивів анархістської діяльності головним була помста та ненависть до людей які жили значно краще;
- перед тим як стати на шлях анархізму, більшість революціонерів належали до інших ліворадикальних політичних партій – „Бунд”, есери, соціал-демократи.
- рівень освіти закінчувався елементарною школою, або гімназією;
- анархістські групи концентрували свою увагу на таких видах боротьби: акти економічного та політичного терору, експропріації, озброєні опори, вбивства;
- уряд для боротьби з анархістськими групами використовував козаків та інгушів, які відрізнялися жорстокістю;
- більшість джерел свідчили, що анархісти гинули в наслідок самогубства, для того щоб не опинитися у руках поліції, такий шаг вважався почесним та героїчним [2].
Дослідження кожного окремого документу допомагає уточнити та з’ясувати цікаві історичні факти. Наприклад у листівці-некролозі „М. Шпиндлер” зазначалося, що анархіст про якого йшла мова, був професіональним крадієм за прізвиськом „золота ручка”. Дослідники історії анархізму зазначали, що бандитські елементи поєднувалися з рухом та дискредитували його.
В іншому джерелі „Памяти Владимира Мутьянова” відображалося ставлення робітників до тактичних прийомів обраних анархістськими групами. Експропріація скоєна анархістом була сприйнята робітниками як акт пограбування, відповідно негативно, а тому у документі дії В. Мут’янова виправдовувалися. Аналіз некрологів, які містилися у анархістському „Альманасі” [1] допомагає встановити наступні події які торкалися історії анархізму в Україні: у січні 1906 р. відбувся з’їзд анархістів „безмотивників”, на якому був запланований підрив зібрання горнопромисловців в Росії; - посилання на те що в восени 1904 р. у Женеві перебувала „вся нелегальна Росія”; у січні 1905 р. важке матеріальне становище руху, а вже у вересні 1906 р. початок кризи руху тощо.
Таким чином, дослідження листівок-некрологів та некрологів анархістів, як історичного джерела допомагають при з’ясування нових та уточненні вже відомих фактів з історії анархістського руху в України 1903-1914 рр. Комплексний аналіз декількох документів дозволяє визначити загальні тенденції існування та причини занепаду руху. Поєднання листівки і некрологу допомагає визначити основні акценти на які опиралися анархісти при агітаційно-пропагандистській роботі. Підсумовуючи можна сказати, що як некрологи, так і листівки-некрологи становлять цінне джерело з історії анархізму в Україні на початку XX століття.
Література:
1. „Альманах”. Збірник з історії анархістського руху в Росії. – Париж, 1909 р.
2. Анархісти. Документи та матеріали. 1883-1935 рр. В 2 тт. Т. 1. 1883-1916 рр. - М.: «Російська політична енціклопедія» (РОССПЭН), 1998.
3. Центральний державний історичний архів у місті Києві. Ф1439. – Оп.1. – Спр.204. – Арк.1-12.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter