АНОТАЦІЯ. Стаття присвячена дослідженню особливостей виконання концертних вокалізів і має на меті визначити техніку виконання, аналізувати особливості виконання різних жанрів музики, описувати виклики та труднощі, які виникають під час виконання вокалізів та рекомендувати шляхи підвищення якості виконання. У статті будуть проаналізовані останні дослідження та публікації з даної теми, формулюватимуться цілі дослідження та обґрунтовуватимуться методи дослідження. На основі аналізу будуть розроблені висновки та рекомендації, а також надано перспективи подальших досліджень у даному напрямі. Стаття має велике значення для виконавців, музичних педагогів та студентів музичних спеціальностей, які прагнуть підвищити свої професійні навички у виконанні концертних вокалізів. Ключові слова: концертні вокалізи, виконання вокалізів, техніка виконання, особливості виконання, дослідження вокалізів.
Постановка проблеми. Відомо, що вокальне мистецтво займає важливе місце у світі музики. Одним з найбільш складних виконавських завдань для співака є виконання концертних вокалізів, які вимагають від виконавця високої майстерності та технічних здібностей.
Однак, не дивлячись на те, що багато співаків демонструють високий рівень майстерності під час виконання концертних вокалізів, все ж є чимало проблем, пов'язаних з їх виконанням. Серед таких проблем можна відзначити високу вимогливість до техніки виконання, а також складність інтерпретації вокалізів в різних жанрах музики. Тому, актуальним є дослідження особливостей виконання концертних вокалізів, виявлення проблем та розробка рекомендацій щодо їх виконання.
Метою статті є проаналізувати особливості виконання концертних вокалізів, описати техніки їх виконання та висвітлити проблеми, пов'язані з їх інтерпретацією в різних жанрах музики.
Аналізуючи дослідження в галузі вокального мистецтва, можна зазначити, що питання виконання концертних вокалізів є актуальним не лише для співаків, але й для науковців та педагогів. Відповідно до цього, у багатьох наукових дослідженнях висвітлюються особливості виконання концертних вокалізів та їхніх різновидів, проблеми техніки виконання та методи їх подолання. Однак, не зважаючи на наявність досліджень у цій галузі, проблема виконання концертних вокалізів залишається складною та вимагає подальшої уваги.
Проблема виконання концертних вокалізів полягає у складнощах, які виникають під час виконання цих творів. Для того, щоб виконати концертний вокаліз належним чином, співак повинен мати досконалу техніку вокального виконання, включаючи підготовку дихання, артикуляції, інтонації, а також уміння контролювати діапазон та динаміку звуку.
Ці твори характеризуються високими технічними вимогами до співаків, що може призводити до помилок та неточностей у виконанні. Для того, щоб успішно виконувати концертні вокалізи, співак повинен мати дуже високий рівень майстерності та дисципліни, які можуть бути досягнуті лише шляхом тривалої та систематичної практики. Тому ці твори є недооціненими та майже не використовуються у навчальній практиці, хоча мають багато переваг.
Ще одною проблемою виконання концертних вокалізів є їх інтерпретація в різних жанрах музики. Концертні вокалізи виконуються у багатьох жанрах, включаючи оперу, кантату, ораторію, арії та інші. Щоб успішно виконувати вокалізи у різних жанрах, співак повинен мати глибоке розуміння музичного матеріалу та вміти його інтерпретувати.
Також, проблемою є те, що концертні вокалізи часто вимагають від співака високої емоційної виразності, яка може бути складною для досягнення. Виконання концертних вокалізів не обмежується технікою вокального виконання, а також вимагає від співака здатності передавати емоції та почуття, що залучає до виконання мистецькі здібності, такі як акторське мистецтво та експресивність.
Ще однією з проблем виконання концертних вокалізів є їх збереження в історичному контексті. Концертні вокалізи написані в різні часи, і для їх виконання потрібно мати глибоке розуміння стилістичних та історичних особливостей, пов'язаних з цими творами. Збереження традицій та стилів виконання концертних вокалізів є важливим аспектом музичної культури та історії.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання вокальної майстерності, жанр вокалізу аналізуються в ряді робіт сучасних авторів. Вітчизняна дослідниця С. Гмиріна розглядає вибір навчального вокального репертуару як складову фахової підготовки співака. В монографії В.Морозова досліджуються основи резонансної теорії та техніки співу. Звернення до жанру вокалізу з позиції його термінологічного визначення наявне в праці А. Гусєвої. Вокаліз як засіб розвитку вокальних технік постає в методичній розробці О. Тихонової.
Аналіз літератури показав, що багато досліджень було проведено у галузі музичної педагогіки та вокальної науки. Вони стосуються різноманітних аспектів виконавської майстерності, таких як голосова техніка, артикуляція, фразування, емоційна виразність та інші. Водночас, наявний досвід з виконання концертних вокалізів є неоднозначним та суперечливим, що свідчить про актуальність подальших досліджень у цій галузі.
Мета статті полягає у висвітленні особливостей виконання концертних вокалізів, їх техніки виконання, та проблем, пов'язаних з їх інтерпретацією в різних жанрах музики.
Виклад основного матеріалу.
Вокаліз відіграє вагому роль у навчанні молодих співаків, робота над вокалізами допомагає здолати ряд труднощів, які зустрічаються на шляху до удосконалення свого голосу. В учбовому процесі зазвичай використовуються вокалізи, що сприяють опрацюванню певної проблеми. Існують і змішані форми, де в одному вокалізі поліпшуються декілька видів технічних завдань.
У ХIХ – ХХ столітті жанр вокалізу зазнає суттєвих змін. Як і раніше, вокалізи використовують як інструктивні (учбові) вправи (вокалізи І.Вілінської, Р.Лісіціана) але композиторів все частіше цікавить виразова сторона твору, що і призводить до еволюції жанру. Усе частіше вони створенні здавалося б з навчальною метою, стають яскравими художніми творами. Так, наприклад, з’являється знаменита «колекція» А. Геттіха, що складається з вокалізів М. Равеля, Ф. Пуленка, К. Шимановського, Г. Форе, О. Мессіана та інших знаменитих авторів. Ці твори, що на початку були написані для учнів відомого педагога, професора Паризької консерваторії А. Геттіха, згодом стали передумовою до написання вокального концертного твору без слів [3, с. 116].
Важко визначити перший концертний вокаліз, однак в зв’язку з цим деякі західноєвропейські та американські науковці посилаються на опус для голосу та фортепіано під назвою «Sonatina» Луїса Шпора (1848 р.) як на перший офіційний твір даного жанру. Жанр вокалізу безсумнівно захоплював композиторів як синтез вокального та інструментального жанрів, де голос – це передусім інструмент з особливим, неповторним тембром [8].
У жанрі вокалізу створено немало яскравих та запам'ятовуючихся творів вокальної музики, у різні часи, такі як: «Вокаліз» С. Рахманінова, «Вокаліз-етюд у формі хабанери» М. Равеля, «Концерт для голосу з оркестром» Р.Глієра, Арію з «Бразильської бахіани» No 5 Е. Вілла-Лобоса, «Пастораль» І.Стравінсього, «П’ять пісень без слів» С. Прокоф’єва, «Вокаліз-єтюд» К.Шиманоського, «Сонату-вокаліз» та «Сюїту-вокаліз» М. Метнера, вокалізи Дж. Крамба, композиція «Я дуже радий, я повертаюсь додому» О. Островського, «Соло Плавалагуни» Е. Серра з кінофільму «П’ятий елемент», М.Скорик «Мелодія» тощо. Вокалізи також зустрічаються у хоровому мистецтві, часто для досягнення незвичайних ефектів ««Дафніс і Хлоя» М.Равеля, «Сирени» К.Дебюсі, «Чудовий апельсин» Б.Бартока та інші. Доволі часто назва «вокаліз» знаходить місце у інструментальній музиці кантиленного характеру, або вокалізи для голосу виконуються різними інструментами соло. Тому вокаліз, можна зустріти у репертуарі як вокалістів, так і інструменталістів.
Саме, інструментальність голосу, це один із ключових моментів який приваблює композиторів для написання цього жанру, адже кожен голос має свій оригінальний тембр, що придає твору неповторного звучання, під час виконання потребує від співака високих технічних навичок, самодисципліни та розуміння стилю.
Вокальна техніка – технічна багатостороння робота співака для виконання інтерпретації музичного твору, є важливою складовою вокальної майстерності. Важливо, щоб співаки знали, як правильно контролювати повітряний потік, щоб виконувати довгі фрази без перерви для дихання. Для досягнення цієї мети необхідно відпрацьовувати правильне дихання, зокрема, використовувати дихальні вправи та контролювати рухи діафрагми.
Розгляд особливостей виконання вокалізів в різних жанрах музики також є важливим аспектом. Наприклад, в класичній музиці вокаліз вимагає більшої точності та керованості зі сторони співака, оскільки музика вимагає дотримання певного стилю та традицій. У опереті вокаліз може включати в собі також акторську гру та виразність в передачі різних ролей та персонажів.
Аналіз етапів розвитку вокальної техніки також важливий аспект. Вокальна техніка розвивається від початкових етапів, таких як освоєння основ дихання та артикуляції, до більш складних технік, таких як вокальні гармонії, мелізми та виразність, пасажі тощо. Розвиток вокальної техніки вимагає постійного тренування, практики та вдосконалення, а також розуміння власних індивідуальних особливостей голосу.
Вокальна практика допомагає співакові розвивати голосові здібності, покращувати контроль дихання, розширювати вокальний діапазон, поліпшувати інтонацію та артикуляцію, а також вдосконалювати виразність та емоційність виконання, можуть включати в собі різні вправи, техніки та репертуар, спеціально підібрані для вдосконалення вокальної техніки та покращення якості виконання.
Нарешті, виконавець повинен володіти певними голосовими прийомами, які дозволяють досягнути певних ефектів у звучанні голосу, таких як vibrato, portamento, creshendo та diminuendo. Використання їх допомагає зробити виконання більш експресивним та виразним.
Під час виконання вокалізів можуть виникати різноманітні виклики та труднощі, які можуть бути пов'язані з технічними моментами, диханням та використанням голосу. Ось деякі з найпоширеніших викликів та труднощів:
1. Технічні виклики: Виконання вокалізів вимагає високого рівня технічної майстерності. Деякі вокалізи можуть вимагати швидкого переходу між нотами або високого рівня точності тону, інтервалів, пасажів тощо.
2. Контроль дихання: Під час виконання вокалізів необхідно правильно контролювати дихання. Неправильний контроль дихання може призвести до того, що виконання буде занадто поверховим або занадто надто напруженим.
3. Емоційна виразність: Під час виконання вокалізів важливо передати емоційний вміст твору. Виконавець повинен бути здатним передати зміст без слів.
Для підвищення якості виконання вокалізів, можна запропонувати такі рекомендації:
1. Займатися регулярною вокальною гімнастикою для зміцнення м'язів голосових зв'язок, покращення дихання та контролю за диханням.
2. Віддавати перевагу музичним жанрам, які відповідають типу голосу та його характеристикам, і забезпечують мінімальне навантаження на голосові зв'язки.
3. Регулярно слухати записи свого виконання та аналізувати їх, виявляючи помилки та недоліки та працюючи над ними.
4. Забезпечувати гарний початок та закінчення пісень, використовуючи правильну дихальну техніку та визначаючи правильну артикуляцію.
5. Зберігати голос відпочинок, уникати перевантажень та практикувати правильну техніку співу, щоб уникнути травм та пошкоджень голосових зв'язок.
Висновки. На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки:
• Виконання концертних вокалізів є складним процесом, який вимагає від співака не лише технічної майстерності, а й вміння емоційно передавати музику.
• Виконавці, які володіють технікою дихання та голосового апарату, здатні досягати високого рівня виконання вокалізів незалежно від жанру музики.
• Виконання вокалізів у різних жанрах музики вимагає від співака різних підходів та емоційної інтерпретації.
• Під час виконання вокалізів виникає багато труднощів, таких як проблеми з диханням, контроль над голосом та використанням емоцій. Для подолання цих труднощів співакам необхідно використовувати різні техніки та методики.
За результатами дослідження можна стверджувати, що виконання вокалізів є, важливим аспектом вокальної майстерності і вимагає багато уваги та тренувань від виконавців. Дальші дослідження у цьому напрямку можуть сприяти подальшому покращенню виконання вокалізів та розширенню розуміння процесу виконання вокалізів в різних жанрах музики. Можливі перспективи подальших досліджень включають, вивчення впливу емоційної виразності на якість виконання, вивчення впливу різних тренувальних методик на покращення технічних навичок виконавців.
Знання про техніку виконання вокалізів в різних жанрах музики може допомогти співакам покращити їхнє виконавське мистецтво, збільшити емоційну виразність і виконавську впевненість.
Дослідження виконання концертних вокалізів відкриває багато можливостей для подальших досліджень та вдосконалення вокальної майстерності. Детальний аналіз техніки, викликів та труднощів, а також рекомендацій для покращення виконання може сприяти розвитку нових методик тренування та покращенню вокальної підготовки виконавців.
Вивчення виконання концертних вокалізів є складною та многогранною задачею, яка може включати аналіз впливу різних факторів на якість виконання. Крім того, можливо дослідити виконання вокалізів різних стилів та жанрів музики, включаючи оперу, мюзикли, джаз тощо. Такий підхід дозволяє отримати більш повну картину процесу виконання вокальної музики та його характеристик.
Результати дослідження можуть бути корисними для викладачів вокалу, які можуть використовувати рекомендації, надані в статті, для підвищення якості навчання своїх студентів. Крім того, результати дослідження можуть бути корисні для самого виконавця.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Гмиріна С.В. Добір навчального вокального репертуару як складова фахової підготовки естрадного співака / Гмиріна С.В. // Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. - 2016. - № 1. - С.105-108.
2. Денисенко Т.М. Формування професійної компетентності майбутніх викладачів музики засобами вокальної підготовки / Т.М. Денисенко// Музичне мистецтво і культура, 37-41.
3. Кузьменко Г.В. Підвищення ефективності виконавської майстерності студентів музичних спеціальностей засобами вокальної підготовки / Г.В. Кузьменко// Вісник Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. Серія: Мистецтвознавство. Музикознавство. Культурологія, 116-121.
4. Леонтьєва Л.В. Формування професійної компетентності майбутніх вчителів музики у процесі вокального / Л.В. Леонтьєва // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 14: Теорія і методика мистецької освіти, 48-52.
5. Приходько Т.В. Особливості виконання вокальної музики в жанрі рок / Т.В. Приходько// Мистецькі праці: науковий журнал, 59-63.
6. Рогальська І.Ю. Вокальна підготовка майбутніх учителів музики в умовах університетської освіти / І.Ю. Рогальська// Музичне мистецтво і культура, 109-113.
7. Станіславчук О.І. Технології викладання вокалу у вищих музичних навчальних. закладах / О.І. Станіславчук// Вісник Хмельницького національного університету, 101-10.
8. Grove Music Online, s.v. “Vocalise,” accessed December 1, 2015. URL: http://www.oxfordmusiconline.com/subscriber/article/grove/music/29567
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter