Проблематика визначення причин і умов службової злочинності у сфері господарської діяльності, має велике практичне значення в контексті запобігання злочинності в цілому. Широке дослідження такого правового феномена передбачає пошук шляхів попередження скоєнню службовими особами злочинів у сфері господарської діяльності.
Дослідженням питань детермінантів службової злочинності у сфері господарської діяльності займалися такі вітчизняними та іноземними фахівцями, як: І. Даньшин, О. Джужа, В. Дрьомін, М. Дунас, А. Закалюк, А. Задорожний, В. Кудрявцев, Н. Кузнецова, Г. Кулик, Г. Кайзер, Н. Лєйкін, Г. Міньковський, Ч. Ломброзо, В. Лунєєв, І. Ной, В. Сисоєв, П. Шнайдер та ін.
Результати кримінологічних досліджень можна звести до того, що фактори дефемінізації злочинності вирізняються не лише за ступенем криміногенної дії на злочинність, а й за характером. Тому, слід виділяти такі групи детермінантів:
− економічні – які передбачають певні галузі господарської діяльності, джерела інвестицій, стан бюджету, співвідношення бюджету, його доходної та витратної частин, перебіг приватизації, рівень розвитку малого і середнього підприємництва, зайнятість населення тощо;
− політико-правові – сфера підготовки і реалізації економічної політики, яка безпосередньо пов’язана з економічними факторами, а також сфера державного регулювання економічних процесів;
− соціальні – рівень життя населення, забезпеченість громадян товарами, послугами та житлом, а також рівень дохідної спроможності, якість медичного обслуговування, освітній рівень населення, звичаї, традиції, стереотипи поведінки, що зумовлені етнопсихологічним, національними, релігійними та історичними особливостями [1, с. 51–52].
Науковці, що вивчають злочинність у сфері господарської діяльності зазначають, що причини скоєння таких кримінальних правопорушень тісно пов’язані з тими протиріччями, які зустрічаються в сегменті державної економіки [2].
Також до детермінантів злочинності у сфері господарської діяльності, слід віднести відсутність належної організації процесу господарювання у більшості економічних сегментів та прогалини у нормативно-правовому забезпеченні діяльності суб’єктів господарювання. Такі причини мають негативний вплив на свідомість окремих осіб, тому підштовхують до ігнорування вимог, які спрямовані на забезпечення встановленого порядку у тій чи іншій сфері.
Ще один чинник, що запропонували науковці, полягає у взаємодії кримінальних структур з представниками державних та правоохоронних органів, а також з керівниками господарських структур [3].
Криміногенні фактори злочинів у сфері господарської діяльності, що вчиняються службовими особами, досить численні й різноманітні. Вони визначені передусім істотними змінами у соціально-економічному житті суспільства і мають зовнішні та внутрішні причини. Злочини у сфері службової діяльності є системою взаємопов’язаних криміногенних явищ і процесів об’єктивного та суб’єктивного характеру, що в поєднанні з іншими факторами прямо й опосередковано детермінують злочинність у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг [4, с. 112].
Виявлення, усунення, мінімізація та нейтралізація криміногенних факторів злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, що зумовлюють службову злочинність як явище та спричиняють її конкретні прояви, виступають головним напрямом запобігання їй [5, с. 445]. Як відомо, внутрішньою причиною злочинної поведінки службових осіб є криміногенна мотивація. Для корисливої злочинної поведінки типова корислива криміногенна мотивація. Користь взагалі ‒ це прагнення до особистої вигоди, наживи, матеріальної користі за чужий рахунок.
Досліджуючи криміногенну мотивацію, деякі науковці виділяють чотири види корисливої мотивації: користь ‒ накопичення, користь ‒ паразитизм, користь ‒ легковажність, користь ‒ потреба. Антигромадські погляди (установка) перед своїм виявленням у конкретному злочині, як правило, протягом доволі тривалого за часом періоду формуються у свідомості особи. Джерелом формування конкретної антигромадської установки є фактори біологічного (успадковані психофізіологічні особливості особи, її темперамент тощо) та соціального (конкретні обставини життя та виховання особи) характеру, під впливом яких у неї з’являються егоїстичні погляди, індивідуалістичні звички та навички [4].
Отже, узагальнюючи та систематизуючи причини та умови виникнення та поширення злочинів у сфері господарської діяльності службовими особами, можна говорити про таку класифікацію: політико-правові, соціально-економічні, морально-психологічні, організаційно-управлінські, які пов’язані між собою та мають досить умовні границі.
Список використаних джерел:
1. Сисоєва В.П. Детермінанти вчинення злочинів щодо порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ, № 2, 2013. С. 51–59.
2. Кримінологія : навч. посібник / за заг ред. О. М. Джужі. К.: Атіка, 2009. 312 с.
3. Кримінологія : підручник / йод ред. А. І. Долгової. М., 2008. С. 158.
4. Мезенцева І. Кримінологічна характеристика корупційної злочинності. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. № 4. 2014. С. 106–113.
5. Моніторинговий кримінологічний аналіз злочинності в Україні (2009–2013 роки) : монографія / Є.М. Блажівський та ін. Національна академія прокуратури України. Київ. 2014. 484 с
________________________
Науковий керівник: Мамка Григорій Миколайович, доктор юридичних наук, професор, Державний податковий університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter