У сучасних умовах євроатлантичної інтеграції перед Україною постає низка важливих завдань та зобов’язань, які потребують негайного вирішення та цілеспрямованого поступу на шляху до світового інформаційного простору. Ключову роль цьому процесі виступає інформаційно-аналітичне забезпечення як інструмент модернізації діяльності органів публічної влади, оскільки від якості та доступності інформації залежить прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Ефективність механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення напряму залежить від практичного застосування систем, сервісів, програмного забезпечення в діяльності органів публічної влади, структурних підрозділів, посадових осіб. Проте, незважаючи на важливість цих аспектів, існує ряд проблем та недоліків у реалізації механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення, які не тільки ускладнюють ефективність роботи органів публічної влади, а й призводять до погіршення економічних показників.
Теоретичні проблеми публічного управління, інформаційно-аналітичного забезпечення органів публічної влади, підвищення їх ефективності та модернізації механізмів реалізації державної інформаційної політики розглядали Андрощук О., Березняк Н., Блінова Г., Варенко В., Грінченко В., Журавель Я., Коваль Р., Коломієць Є., Михайленко О., Терешун С., Шеїна Н. та багато інших. Багатовекторність досліджень у галузі публічного управління щодо змісту, призначення і реалізації механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення, свідчить про наявність проблем і недоліків, з якими стикаються органи публічної влади у процесі пошуку, збирання, обробки, накопичення, зберігання, захисту, перетворення, передавання і розповсюдження управлінської інформації. Ці проблеми та недоліки пов’язані з такими факторами як: неузгодженість змістового наповнення інформаційних баз даних, що ускладнює процес оперативного реагування та підготовки відповіді на запити; дублювання процесів збирання та обробки інформації різними структурними підрозділами, що призводить до бюрократичних затримок у підготовці якісних управлінських рішень; низьким рівнем інформаційних зв’язків між різними ланками управління, що унеможливлює уніфікованість управлінських рішень [2, 3, 4, 6].
Сучасна система інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів публічної влади, в умовах обмеженого часу на виконання поставлених завдань, орієнтована на реалізацію рівнів публічного управління, залежно від мети, призначення та завдань, що поставлені перед органами публічної влади. Беззаперечно, на якість реалізації механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів публічної влади також впливають: недостатня повнота і достовірність даних, несвоєчасне надходження інформації користувачам через недосконалість технологій надання інформації, застарілість технічних та програмних комплексів, недосконалість організаційно-кадрового забезпечення, нераціональне використання фінансування та недосконалість нормативно-правової бази [5].
Вирішення цих проблем можливе за умови узгодження рівнів управління (локальний, внутрішньо інституційний, міжгалузевий, міжнародний), складових інформаційно-аналітичного забезпечення (мета, завдання, принципи, об’єкти, суб’єкти), методів інформаційно-аналітичного забезпечення (статистичні, оптимізаційні, ігрові, моделювання, експертних оцінок, «мозкового штурму», адаптивні, морфологічні, таксономії, причинно-наслідкові, ситуаційні, «видобуток даних»), засобів поширення матеріалів інформаційно-аналітичного забезпечення (ЗМІ, інтернет, інтранет, бази даних) [1, 5, 6]. За умови об’єднання спільних зусиль управлінців усіх рівнів, а також високої мотивації виконавців на місцях, стане можливим реалізація основних завдань інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів публічної влади, шляхом: реалізації засад державної інформаційної політики, формування єдиного інформаційного середовища, забезпечення функціональності інформаційних підсистем, удосконалення організаційних механізмів формування кадрового резерву, здійснення інтеграції та систематизації інформаційних баз даних, розширення інформаційних мереж, забезпечення ефективності управлінської діяльності, модернізація інформаційного забезпечення, використання новітніх інформаційних технологій [2, 6, 7].
Таким чином, недосконалість механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів публічної влади викликана рядом теоретико-практичних засад, пов’язаних з відсутністю систематизованого аналізу прогалин публічного управління, науково-методичних підходів щодо їхнього вирішення, необхідністю вирішення спільних для всіх органів публічної влади проблем, а також низкою вузькоспеціалізованих проблем, що викликані специфічними правовідносинами та делегованими державою повноваженнями. Тобто механізми інформаційно-аналітичного забезпечення одночасно виступають інструментом реформування системи публічного управління та передумовою забезпечення необхідних умов задля підвищення ефективності управлінської діяльності загалом. З метою уникнення уже наявних проблем та недоліків інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів публічної влади, а також появи нових, слід запровадити єдину інтегровану систему інформаційно-аналітичного забезпечення публічного управління загалом, шляхом вдосконалення доступності та обробки даних, підвищення кваліфікації фахівців, впровадження інтегрованих систем, забезпечення достатнього фінансування та удосконалення кібербезпеки, прийняття обґрунтованих рішень на основі достовірної та аналітичної інформації.
Список літератури:
1. Андрощук О. Аналіз підходів до підготовки та здійснення інформаційно-аналітичної діяльності у Державній прикордонній службі України/ О. Андрощук, О. Михайленко, В. Грінченко //Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Сер. : Військові та технічні науки. 2019. № 2. С. 6-21. URL: http://surl.li/towoj
2. Березняк Н. В. Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення інноваційної діяльності // Наука, технології, інновації. 2018. № 1 (5). С. 37-42. URL: http://surl.li/towom
3. Блінова Г. О. Інформаційне забезпечення органів публічної адміністрації в Україні: адміністративно-правові засади: монографія. Запоріжжя: Гельветика, 2019. 495 с.
4. Варенко В. М. Інформаційно-аналітична діяльність: навч. посіб. К.: Університет «Україна», 2014. 417 с.
5. Журавель Я. В. Механізм інформаційного забезпечення органів публічної адміністрації. Порівняльно-аналітичне право. 2020. № 1. С. 317–320.
6. Коломієць Є. В. Удосконалення механізму інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління в Украні: автореф. дис. … канд. наук з держ упр.: 25.00.02. Маріуполь, 2015. 21 с
7. Шеїна Н. В. Інформаційно-аналітичне забезпечення управління діяльністю підприємства. URL: http://surl.li/towpk
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter