ПРЕВЕНТИВ: Всі події для людини надважливі стали нині!?
І потреба в них зростає,– про безпеку вона дбає.
Щоби знати про «Тривоги!» і куди йти від порога?
Як той стрес їй подолати – це потрібно завжди знати?
Щоб події і новини – лиш сприяли для людини!... В.Б.
ВСТУП. Сучасна людина живе в розвинутому інформаційному суспільстві, для якого характерні цифрові медіа – Соціальні мережі, Телеграм-канали, Ютуби, телебачення, радіо – активне їх споживання. Для людей стало звичним дивитися/читати/слухати новини, фільми тощо. Але у період війни така потреба, особливо щодо актуальних і надзвичайних подій, значно зростає. Уточнимо використовувані поняття. Загалом – потреби людини можна розглядати в різних змістах, смислах і контекстах, але біоприродні – включають фізіологічні (їжа, вода, сон, відпочинок); необхідність у безпеці (всіляка захищеністиь особи); соціальні (любов, доброта, родина, колектив. приналежність до спільнот, інші), прагнення до статусу, поваги, самореалізації та самовираження в особистісному розвитку. Вони можуть виявлятися у формі різних бажань, прагнень, мети і тих, які рухають людину вперед у її житті, праці та взаємодії з навколишньою дійсністю. Інформаційна потреба (ІП) – це внутрішній стан або бажання чи намагання людини, що можуть бути зумовлені також певними обставинами: реальними, свідомими і несвідомими (інтуїтивними), – до отримання нових відомостей для задоволення своїх прагнень, цікавості чи досягнення поставленої мети. Вона може виникати з різних причин, таких як необхідність в обізнаності щодо певних тем/проблем, у знаннях і освіті, збагаченні досвіду/практики/ компетенції, для прийняття важливих рішень, задоволення цікавості, підвищенні кваліфікації та компетентності, розвитку особистості.
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ. Інтенсивність та екстенсивність інформаційних потреб українців і українок зумовлені війною, особливо при ракетно-шахедних обстрілах міст, селищ, сіл – об’єднаних територіальних громад. Коли щось для людини є злободенним, у зв’язку з певними обставинами життя і діяльності, – то їй оперативно потрібні важливі відомості. Вони можуть бути: А. Для пояснення тієї проблеми, що виникла. Б. Для передбачення певних безпекових ситуацій.
В. Для підтвердження чи поліпшення наявних даних. Г. Для контролю за екстремальними зумовленостями.
Інформаційні потреби виражаються у необхідності та бажанні людей знати більше про надзвичайну подію війни, особливо навколо них; нову військову техніку враження ворога;про невідоме допоки явище; вивчати нові навички, практики і змоги та розширювати свої наявні знання й ерудицію.
СТАН ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМИ. Якщо набрати фразу «Інформаційні потреби людей у період війни?» в найпотужнішому пошуковику «Google» чи на інших ресурсах, – то відповіді не знаходиться. Підкреслюю: йдеться про інформаційні потреби саме в час війни, а не – взагалі. Тож тема не досліджувалося, тому й немає підстав зазначати якісь матеріали, тим більше, – щось важливе цитувати.
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ. У вивченні заявленої проблеми автор застосовує такі методи: власно-практичні (фактологія інформаційних потреб і ситуацій, що їх зумовлюють; розрахунково-формульний); фіксація екстремальних ситуацій війни і продукованих нею станів людини); емпіричні (спостереження, експеримент); теоретичні (конкретно-психологічний, аналітика, синтез, індукція і дедукція, системний, компаративістики, функціональний).
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ. З а г а л о м же – інформаційні потреби людей можуть включати такі категорії:
1. ЧЕРЕЗ ВИНИКНЕННЯ НЕДОСТАТНОСТІ ЗНАНЬ щодо чогось/когось, особливо з екстремальної ситуації у період війни. До речі, надзвичайна ситуація своєю природою повної невизначеності завжди змалена інформацією, адже її необхідно ще вивчати.
2. АКТУАЛЬНО-ЗМІСТОВНІ ПОТОЧНІ НОВИНИ. Багато людей цікавиться подіями, які відбуваються навколо них, у своїй країні, в світі чи у своєму місті/селищі/селі. Люди хочуть отримувати також оновлену інформацію про екстремальні події, а також про політику, економіку, культуру, науку, спорт та інше. До того ж, сучасна людина вже мешкає в інформаційному суспільстві та має достатньо ресурсів для отримання важливих для неї відомостей із різних джерел: Соціальних мереж, Телеграм-каналів, Телебачення і радіо, офіційних і неформальних організацій тощо.
3. ЗДОРОВ’Я і МЕДИЦИНА, ЛІКИ. Люди постійно цікавляться звістками про різні діагнози та їх наслідки, профілактику захворювань, препарати і лікування, здоровий спосіб життя і т.д.
4. ОСВІТА і НАВЧАННЯ. Багато людей постійно шукають нові знання для особистого розвитку або для підвищення кваліфікації у своїй професії.
5. ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ. Чимало людей прагнуть бути в курсі останніх досягнень в галузі технологій, комп'ютерної техніки, смартфонів, інновацій у тих сферах, що їх цікавлять найбільше.
6. НАУКА. Ті, хто займаються наукою, звісно, прагнуть одержувати інформацію у такій сфері: дослідження, відкриття, публікації, конференції.
7. БІЗНЕС. Причетні до нього люди, звісно, цікавляться справами у цій галузі, такими як інвестиції, підприємництво, кар'єрні можливості, станом оподаткування тощо.
8. КУЛЬТУРА може цікавити і цікавить багатьох людей: література, мистецтво, виставки, перформанси; відвідування або участь у них тощо.
9. СОЦІАЛЬНІ ВЗАЄМОДІЇ, оскільки люди шукають інформацію для спілкування з іншими, включаючи нових друзів, спільноти, форуми, особливо в соціальних мережах, які й надають їм такі можливості за простимии доступними схемами та іншими формами віртуальної або офлайнової, чи онлайнової комунікації.
10. СУСПІЛЬНО-ГРОМАДСЬКІ ВЗАЄМОДІЇ, оскільки люди не бажають бути осторонь важливих подій і прагнуть, на основі одержаної інформації, брати у них участь.
11. РОЗВАГИ – це гедоністична інформація: фільми, театр, музика, концерти, книги, мандрівки, спорт, шоу-події, відеоігри та інші форми розважального контенту.
12. ФІНАНСИ цікавлять багатьох людей у конкретних щодо себе аспектах: когось пенсії, грошова допомога; інших інвестиції, курси валют тощо.
ОТЖЕ, інформаційні потреби людей можуть бути дуже різноманітними, залежно від життєвих обставин, їхніх інтересів, фахової праці, віку, статусу, особливостей конкретної людини і сутності та контексту її діяльності.
У період війни, яку повномасшабно-злочинно розпочала російська федерація і яка триває в Україні більше 12 років, інформаційні потреби людей стають надзвичайно важливими і різноманітними. Ось, на думку автора, головні з них:
1. ІНФОРМАЦІЯ про БЕЗПЕКУ МЕШКАННЯ і ВИЖИВАННЯ. Постійно люди перебувають у пошуку відомостей про те, як захистити себе та своїх близьких від небезпеки – ракетно-шахедних обстрілів, «прильотів», руйнувань своїх квартир і хат. Вони звертають особливу увагу на сигнали «Тривоги!», повідомлення про найближче «Укриття», поради щодо притулку, безпеки, переміщення і перевезення та інші аспекти виживання. Для цього наявно чимало медіа. Автор користується в цьому аспекті офіційними Телеграм-каналами ЗСУ, ГУР ЗСУ, ППО та іншими, а також Телеграм-каналами «Ей, Київ», «Лівий Берег», «Телеграмна служба новин», повідомленнями відомо-авторитетних журналістів Юрія Бутусова і Андрія Цаплієнка. Там не лише відомості про різні види і місця небезпек, а й мапи руху крилатих чи балістичних (інших) ракет і шахедів, а також Інструкції з поведінки в умовах воєнної екстремальної ситуації, особливо на прикордонних і замінованих територіях, зон іншої прифронтової небезпеки, корисні поради щодо захисту себе та своїх родин. Люди шукають засоби комунікації з сім’єю та друзями, які є в різних частинах міста/селища/села, країни і за кордоном, щоб перевірити їхню безпеку та надати підтримку. На початок травня 2024 р. у зарубіжжі перебуває більше 6-ти млн українок і українців – від Канади, США – до європейськиї держав [Польщі, Німеччини, Франції, В.Британії, Іспанії, Італії (інших)] та Японії – їхніх дітей, які стали вимушеними біженцями, а частина родин залишалася на Материку. Добре, що сучасні комунікаційні ресурси – Viber, WhatsApp, Mesenger, Facebook, Х, Threads, та інші надають їм змогу спілкуватися безплатно.
2. Відомості про БЕЗПЕКУ ПРАЦІ та ЛОГІСТИКИ. Щодня люди, хто працює, повинні їхати на роботу. Їх, звісно, цікавить, як безпечно дістатися до місця праці, які є по дорозі «Укриття», якщо появиться сигнал «Тривога!». Добре, що тепер уже про їх наявність оголошується в громадському транспорті, але у маршрутках цього немає? А де і які є «Укриття» поблизу роботи? Навіть моє часткове вивчення такої проблеми засвідчує, що люди про них або не знають, або до них – далеченько?
3. КОМУНІКАЦІЇ з РІДНИМИ, РОДИЧАМИ та ДРУЗЯМИ. Родина, як ніколи, стала головним осередком і цінністю. Зв'язок із близькими є надзвичайно важливим: обмін повідомленнями, обдзвонювання, взаємовідвідування, взаємопривітання з усіма можливими даами і святами тощо. Люди також шукають відомості про те, як зберегти надійний зв'язок та отримувати постійно новини про своїх родичів та друзів, також і за кордоном, адже повідомлення у тамтешніх телепрограмах / радіопередачах, на чім сам переконався, є загальні про війну в Україні та короткі.
4. ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА та її РЕСУРСИ. У такий складний і тривожний період людям важливо мати доступ до інформації про психологічну допомогу, яка допоможе зняти стрес і травми, пов'язані з війною. Нині в Україні діє загальнонаціональний проєкт «Як ТИ?», багато реабілітаційних центрів, спеціалізованих консультацій, приватних клінік.
5. СИТУАЦІЇ НА ПЕРЕДОВІЙ ФРОНТУ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ, бо люди прагнуть бути в курсі того, що відбувається там; а також у країні та у світі, щодо воєнних дій. Які останні зіткнення, просування і втрати? Це допомагає їм розуміти загрози для своєї безпеки та робити обґрунтовані рішення і дії.
6. ГУМАНІТАРНА ДОМОМОГА полягає у тім, що людям потрібна інформація про доступне фінансове сприяння від держави, ООН, Благодійних фондів тощо, особливо мешканцям прифронтових районів Сумщини, Чернігівщини, Херсонщини, Запоріжжя та інших Південних і Східних областей України; внутрішньо-переміщеним особам необхідно також знати місця збору та видавання їжі, води, надання медичних послуг. Люди, які постраждали від війни, потребують достовірної і своєчасної інформації про доступну гуманітарну допомогу: харчі, медичні послуги, притулок, можливості евакуації за необхідності.
7. УЧАСТЬ у ВОЛОНТЕРСТВІ, ДОПОМОГА ДОНАТАМИ ЗСУ. Таку інформацію, зокрема КюАр коди, люди одержують із офіційних Телеграм-каналів, від Теларадіомарафону «Єдині новини» (код постійно висить на екрані), від Телеграм-каналів, сторінок у Фейсбуці та з інших медіа, відгукуючися на запити рот, батальйонів, бригад ЗСУ, особливо щодо забезпечення дронами. Як волонтери, вони берують участь в різних ГО і Благодійних фондах. Дуже потужним, зокрема є Фонд «Безпечний регіон» Сергія Гулієва, який постійно допомагає ЗСУ великою номенклатурою товарів і послуг. Міжнародний благодійний фонд «Блискавка» також здійснює великі збори для ЗСУ. Про це добре знаю, бо більше 2-х років уже як підписаний на них. Прихід на прямий телеефір військового командира, його пояснення в необхідності БПЛА, які рятують життя бійців, дає змогу збирати для таких потреб мільйони гривень.
8. ПОЛІТИЧНІ і МІЖНАРОДНІ ПОДІЇ, що відбуваються у країні та у світі, зокрема: Яка підтримка України у справедливій боротьбі? Що із постачанням зброї? Коли будуть F-16? Що відбувається у країнах-лідерах? Люди прагнуть знати і розуміти політичну ситуацію в країні та світі, включаючи відносини з іншими державами, міжнародні дипломатичні ініціативи, Українську «Формулу миру», стосунки із закордонними партнерами і союзниками.
Логічно виникає запитання: Які позитивні та негативні ефекти від задоволення інформаційних потреб людини у період війни? Дійсно, у час війни інформаційні потреби людини мають як позитивні, так і негативні наслідки. ПОЗИТИВНІ ЕФЕКТИ: Ап. Досягнення інформованості, обізнаності як ліпше підготуватися до небезпеки та знаходити способи захисту себе і своїх рідних, родичів. Бп. Змога прийняти обґрунтовані рішення на основі ліпшого розуміння екстремальної ситуації, які можуть впливати на їхнє виживання, безпеку та здоров’я. Вп. Підтримка / взаємодопомога – завдяки доступу до інформації про події війни, зокрема ракетно-шахедні обстріли, може допомагати людям відчувати «рідне плече» та співчуття від інших людей як у своєму оточенні, так й у діаспорі, чи в спільнотах інших країнах, або у соціальних мережах.
Гп. Спілкувальність по смартфону, Viber, Mesenger (інше), що «зігріває» взаємостосунки та зумовлює чи додає оптимізму. Чудово-корисний загальнонаціональних проєкт із психологічної підтримки «Як ТИ?».
НЕГАТИВНІ ЕФЕКТИ: Ан. Поява тривоги і стресу, тому, що надмірна чи жахлива інформація про події війни: загибель рідних, руйнування квартир і хат, може призвести до депресії, постравматичного розладу. А негативні новини та особливо страшні зображення можуть спричинити різні погіршення психічного стану. Бн. Підпадання під дезінформацію, фейки та маніпуляції, адже у період війни відомості можуть бути неправдивими і спотвореними. Це може призвести до дезорієнтації та прийняття неправильних рішень у складній ситуації. Саме тому наявна потреба у збалансованій і правдивій інформації, бо люди активно шукають саме такі повідомлення, щоб розуміти справжні події та уникати паніки чи помилок і робити правильні висновки. Тут важливо завжди вмикати критичне мислення і використовувати кібергігієну. Вн. Втрата віри і надії на краще майбуття, оскільки постійний потік негативних новин (doomscrolling) може призвести до втрати перспектив на виживання, особливо в складній ситуації. Це також впливає на психічне і ментальне здоров'я та загальний емоційний стан людини, а звідси – і її певні вчинки.
Водночас інформація про успішні дії на фронті, звільнення загарбаних територій, знищення ворогів тисячами, їхніх НПЗ, літаків, аеродромів та іншої техніки, відіграє важливу роль у підтримці настрою та підвищенні оптимізму.
Яка ж фізіологія задоволення інформаційних потреб людини у період війни? У воєнний час фізіологія задоволення інформаційних потреб людини може відрізнятися від звичайного мирного періоду через зростання стресу, депресії та необхідності постійного оновлення поточно-важливої інформації. Логічно зазначити деякі аспекти, що досліджує автор, які можуть впливати на фізіологію задоволення інформаційних потреб у таких складних воєнних обставинах. Інформаційна потреба – як внутрішня необхідність людини здобувати відомості для розв'язання конкретних завдань, вирішення виниклик проблем, свого розвитку, задоволення цікавості тощо. Вивчення автором проблеми дає змогу розглянути її з кількох важливих ракурсів:
1. Нейрофізіологічний аспект потреби у відомостях пов’язаний із активністю різних частин мозку. Приміром, зв'язані між собою центри мозку активізуються саме при задоволенні інформаційних потреб.
2. Психологічний ракурс полягає в тому, що люди шукають звістки для задоволення своїх потреб, наприклад, у досягненні спокою, позитивних емоцій, мети, підтримки самооцінки, розвитку особистості.
3. Фізіологічні реакції на інформаційну потребу можуть включати в себе вироблення адреналіну та інших гормонів стресу при сприйнятті інформації як загрозливої, так і позитивного шок-контенту, виходу до переднього плану деяких систем мозку при набутті нових знань.
4. Соціальний аспект полягає у тім, що інформаційні потреби людей можуть бути формовані суспільними факторами, такими як взаємодія з навколишнім оточенням, у колективі, а також культурними, економічними або бізнесовими умовами, використанням різних медіа та іншими обставинами.
ОТЖЕ, фізіологія інформаційної потреби є глибоко індивідуалізованою, подієво-ситуаційною та досить складним явищем, оскільки вона зумовлюється різними факторами, включаючи біологічні, медичні, психологічні, а також соціальні аспекти, зокрема: Абм. З БІОЛОГІЧНО-МЕДИЧНИХ – ЦЕ СТАН ЗДОРОВ’Я людини, наявність небажаних діагнозів, лікування, на що також впливає інформація. Бп. СТАН ПСИХІКИ ЛЮДИНИ та її стійкість, ресурси подолання негараздів. Вс. З СОЦІАЛЬНИХ – ЗАНЕПОКОЄННЯ. Війна викликає великий неспокій серед населення. Тому в таких умовах люди більше шукають інформацію, яка допомагає їм зрозуміти екстремальну чи іншу життєву ситуацію, зменшити неспокій та невизначеність, побачити хоча б якісь позитивні перспективи. ГР. ПРАГНЕННЯ ДО РЕАЛІЙ, відриваючися від віртуального світу. Люди шукають відомості, які допомагають їм зрозуміти, що робити у невизначених ситуаціях, як досягти безпеки для себе та своєї родини і родичів, друзів. В умовах війни люди можуть шукати більше звісток про події, що відбуваються навколо них; на фронті, про службу свої рідних синів і дочок, чоловіків чи дружин (бо в телефоні постійно чують лише: «Усе гаразд!»; а також – у країні – з метою ліпшого розуміння ситуації та реагування на неї. Дг. Зацікавлення гуманітарною інформацією – це не лише про матеріальну домомогу їм, про що вже йшлося, а й – про відомості як підтримати родичів та рідних, інших людей, а також одержати від них собі сприяння або співчуття.
Є ЩЕ ОДНА – ОСОБЛИВА ІНФОРМАЦІЙНА ПОТРЕБА ЛЮДЕЙ у ПЕРІОД ВІЙНИ – ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ РІЗНИМИ ПРОГНОЗАМИ і ВІЩУВАННЯМИ.
Потреба людей у віщуванні, пророцтвах та передбаченнях існує з давніх-давен. У кризові часи люди завжди потребують магічності. Тепер же – це пояснити можна невизначеністю сьогодення, обставинами їхнього складного життя і діяльності, постійними небезпеками, що їм загрожують. Це також випливає з їхнього реального бажання зрозуміти теперішність і майбутнє, відчути контроль над непевністю та мати надію на кращу перспективу. Віщування може надати психологічний комфорт або ж навпаки, підтримку або навіть спонукати до дії. Для деяких – це є формою розваги або розважального досвіду, для інших – джерелом духовного наповнення чи важливим інструментом прийняття рішень; для мене чи інших науковців – об’єкт вивчення. Бо у період війни люди часто стикаються з великими ризиками, невизначеністю та стресом, депресією і страхом. Це – часи непевності, коли майбутнє здається непередбачуваним і небезпечним. А крім, віщунів і мольфарів чи тарологів, ще й медіа рясніють суперечливою інформацією щодо ворожих намірів. У таких ситуаціях потреба у пророцтвах, на думку автору, зростає з кількох причин:
А. Для з’ясування ситуації для себе. Тобто, а що, крім офіційних матеріалів та речників і експертів у медіа, стверджують ще й альтернативні джерела – прогнози мольфарів, екстрасенсів, тарологів, нумерологів?
Б. Для контролю над невизначеністю, бо війна створює багато іксів у такому явищі, і пошук відомостей зводиться до способів, щоб його зрозуміти та контролювати. Та пророцтва можуть надати ілюзію контролю або принаймні неповне розуміння того, що може трапитися у майбутньому.
В. Пошук різних способів виживання. У війну знання ситуації, прийнятя правильного і вчасного рішення може мати життєву або смертельну вагу. Люди можуть шукати поради і настанови, як вижити або захистити себе та своїх близьких, що й надається інколи їм цією категорією «експертів».
Г. Сподівання на краже життя. У воєнний час люди шукають надію і пророцтва можуть надати сподівання на краще майбутнє або прогнози про закінчення війни, що рясність у багатьох медіа. Д. Моральна підтримка. Віщування можуть служити певним джерелом моральної підтримки та об'єднувати спільноту подібних до себе у важкий час, навіть як спосіб знайти сенс у невизначеності і хаосі.
Є. Водночас віщування можуть породжувати ще більше неспокою. Наприклад, до чогов веде таке віщування: Мольфар назвав область, з якої треба негайно тікати? Наскільки це – правдиво?
Хоча, у період війни, пророцтва виступають для декого також як засіб психологічного комфорту, що залежить від індивідуальних переконань і потреб кожної окремої людини.
Буде логічним у контексті такої інформаційної потреби навести дані онлайн-опитування, в якому автор також узяв участь.
ВІДОМЕ ІНТЕРНЕТ-ВИДАННЯ ПРОВЕЛО ОПИТУВАННЯ:
Ваше ставлення до ворожок, астрологів, екстрасенсів та мольфарів? РЕЗУЛЬТАТИ на 17:30, 06.05. 2024 р.
Дуже негативне. Вважаю всіх їх аферистами
51.39% (30020)
Нейтральне. Читаю гороскопи і передбачення
27.94% (16320)
Ходжу в церкву, вважаю ворожіння гріхом
11.5% (6720)
Ходжу в церкву, але довіряю окремим провидцям
6.63% (3875)
Дуже позитивне. Довіряю, користуюся послугами
2.54% (1483)
Джерело: https://glavcom.ua/world/world-politics/parad-putina-khto-z-prezidentiv-prijide-v-rosiju-9-travnja-999416.html (6.05.2024 р.).
Умови війни змінюють природу та інтенсивність інформаційних потреб людини, віддзеркалюючи та спрямовуючи їх на необхідність постійної безпеки, збереження здоров’я, розуміння ситуації, підтримку та надії на краще майбутнє.
Молімо ЗСУ і Бога, щоби настала Перемога. В.Б.
Дуже важливо знати: Який обсяг інформації споживає людина за добу? Пошуки жодного конкретного результату не дають? Тому автору доводиться самостійно його визначати. Спершу такі міркування. Обсяг інформації, яку споживає особа за добу, зумовлюється багатьма факторами: індивідульні особливості людини, стиль життя, освіта, професія, праця, доступ до технологій і користування смартфоном, комп’ютером тощо. Загалом же, – з поширенням інтернету та цифрових технологій обсяг інформації, з яким стикаються люди, зростає лавиноподібно. Апріорно можна зазначити, що в середньому людина може споживати від кількох гігабайт до десятків гігабайт відомостей щодоби (тому, що інколи, після сигналу «Тривога!», доводиться узнавати новини не лише удень, але й – вночі; і через кожні 5-10-30 сек). Це включає в себе перегляд необхідних Телеграм-каналів, новинних стрічок інтернет-видань (останні місяці NV, зокрема веде похвилинну трансляцію), соціальних мереж, веб-сторінок, відео, фото, а також – фільмів, прослуховування музики, опрацювання робочих даних та інше.
А який же обсяг інформації споживає людина за добу саме в умовах війни?
Воєнний час значно змінює обсяг, зміст і характер інформації, яку споживають люди. У воєнний період люди часто шукають відомості про важливі події, які відбуваються у рідному місті/селищі/селі, на своїй вулиці, у своїй громаді; новини про воєнні дії на передовій лінії фронту російсько-української війни; про безпеку, інструкції щодо захисту, можливі загрози, інше. Обсяг необхідної інформації, яку люди споживають під час війни, стає дуже великим через потребу в її постійному пошукові та оновленні. Це може включати перегляд новинних сайтів і телевізійних програм різних каналів, слухання радіо, читання соціальних медіа, а також спілкування з родичами і друзями для обміну даними та підтримкою один одного. Однак точний обсяг споживання добової інформації може варіюватися від людини до людини. За опитуванням автора 50-ти родичів, друзів, знайомих (у містах/селищах/селах) і приблизним розрахунком, її обсяг нині може коливатися від 3-х до 50-ти Гб. Та спробуємо визначити обсяг інформації більш конкретно. Для цього автор розробив формулу і адаптував її на собі:
Іп = Ізп (n+) х (+) nПе.
Де Іп – це інформаційна потреба; Ізп – інформація зумовленої події, приміром, на жаль, приліт ракети на житловий будинок); (n+) – плюс кількість цих зумовлених подій; Множимо на Повідомлення (n-кількість) екстремальностей (nПе).
Приклад. Ворожа артилерія обстріляла прикордонні громади Сумської області. Ті, хто там живе, став, шкода, свідком. Однак мешканці шукають відомості та одержують їх від: сайту громади; голови своєї громади на місці; від локальних і регіональних Телеграм-каналів; глави районної держадміністрації і голови обласної військової адміністрації (ОВА); від обдздвонювання рідних, родичів, знайомих; повідомлення у Viberі, месенджерах FB. Якщо порахувати, тоді маємо:
Іп = 1зп (0) + 12Пе.
Виходить, що «Інформаційна потреба людини» у даній ситуації дорівнює 13 повідомленням!
ОТЖЕ, від інформаційних потреб людей у період війни та обсягів, залежить багато важливих аспектів їхнього життя і діяльності, тому вельми важливо досягати балансу між інформованістю і захистом від негативних впливів, уникати постійного гортання «Новин», особливо жахливих; розрізняти дезінформацію і маніпуляції та ворожі наративи на основі своєї медіаграмотності, уникати перенасичення відомостями.
Тут важливо зазначити також, що процеси інфільтрації та іннервації інформаційних потреб людини передбачають:
А. ІНФІЛЬТРАЦІЯ САМЕ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ означає процес проникнення важливої інформації до людини – Головного мозку і Центральної нервової системи через сенсорику її організму (зір, вуха, шкіру, вестибулярність, інтуїцію, підсвідомість) та відповідну рефлексію, а – значить й у різні аспекти її життєдіяльності. Бо інформація впливає на думки, переконання, інтереси, уявлення, віру, дійсність, поведінку, вчинки, працю, взаємини, світогляд і т.д. Інфільтрування інформаційних потреб має місце через засоби масової інформації, соціальні мережі, освітні програми, рекламу, ПР-кампанії, від офіційних і організацій, від прогнозів та з інших каналів.
Б. ІННЕРВАЦІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ означає постійний потік сигналів відомостей через нервово-клітинну систему, що надходять для задоволення потреб людини у безпеці, виживанні, здоров’ї, знаннях, розвитку – усіх тих категоріях, які зазначені вище, і спрямована на різні аспекти її життя та діяльності – професійний розвиток, освіту, самовдосконалення і самовираження особистості, участь у волонтерстві, громадських подіях та в інших заходах. Загалом же – такі поняття вказують на важливість інформації для людини в сучасному цифровому світі, і, особливо, у воєнний час, коли швидкість та доступність відомостей впливають і формують багато сфер діяльності та життя сучасної людини, її поступу!
ВИСНОВКИ. Інформаційні потреби в період війни є дуже конкретними і важливими для безпеки, здоров’я і мешкання та виживання людей в Україні.
Важливою тут підмогою є впроваджена в Україні унікальна систему «ДІЯ» із багатьма застосунками, яка надає людям десятки різних корисних сервісів. Це – Допомога армії, Незламність, Військові облігації, єВідновлення, Армія дронів, Водієві, Обмін лампочок, Податки, Допомога по безробіттю, єОселя, Повернення вкладів, Розваги, 9-ть ТБ-каналів (із них два – дитячі та один закордонний), Українське радіо та інше. Послуги системи «ДІЯ» постійно розширюються.
Страшні та жахливі умови війни створюють стрес і травму, депресію та інші діагнози для багатьох людей. Інформація про доступ до психологічної допомоги та її ресурсів для збереження психічного і ментального здоров'я є критично важливою. Така потреба відображає постійну домінантну необхідність їхнього доступу до правдивої, актуально-змістовної та корисно-цільової інформації під час війни задля гарантування безпеки, здоров'я, виживання, праці та добробуту населення, активної участі в наближенні Великої Української ПЕРЕМОГИ!
Post factum: 03.05.2024 р., 15:07. Тільки-но, фактично, завершував написання статті – як тут лунає сигнал «Повітряна тривога!». Відкриваю смартфон, дивлюся і читаю (спершу) «Київ Телеграмний»: «Оголошено «Тривогу!» по всій Україні, зліт Міг-31К»; (Як відомо, – це носій аеробалістичних ракет «Кинджал», які можуть збивати лише визначені ЗРК). Уся мапа України – червона!?...
м.Київ. 2-3, 6 травня 2024 р.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter