Глобальна тенденція нестабільності економічного середовища та кризових явищ зумовлює необхідність модернізації системи послуг логістики. Сучасна концепція управління ланцюгами поставок – Supply Chain Management (SCM) –позиціонується актуальним науковим вектором організації взаємодії підприємств і гарантування орієнтованості сучасних бізнес-процесів на задоволення потреб клієнта.
Базовими концептами управління ланцюгами постачання на сьогодні ідентифікуються:
- формація специфічного типу мислення, що позиціонує функціонування підприємства у його взаємозалежності із ланцюгом поставок;
- інтеграція концепції ощадливого виробництва до аспекту взаємодії в ланцюзі поставок;
- трансформація системи управління ризиками в ланцюзі постачання у ефективний практичний інструмент ведення бізнесу;
- імплементація системи оцінки ефективності роботи ланцюга поставок;
- поширення практики виведення виробництва за межі країни (offshoring) та делегування стороннім підрядникам окремих бізнес-функцій (outsourcing).
- інтенсифікація динаміки ціноутворення та стратегічної ролі функціоналу логістики, з усвідомленням необхідності прозорості функціонування ланцюгів постачання.
Базовим індикатором ефективності логістичної системи позиціонується система критеріїв потужності ланцюгів поставок, що являють собою синергізований потенціал учасників ланцюга постачання щодо підтримки максимальної швидкості матеріальний потоків. При цьому, загальна швидкість матеріального потоку ланцюга постачання відповідає мінімальному значенню швидкості найбільш проблемної ділянки. Окрім того, на показник загальної потужності ланцюга постачання чинить вагомий вплив продуктивність кожної її ланки, зокрема.
Із метою ефективного оцінювання результативності системи управління ланцюгами постачання у харчовій галузі використовують індикатори загальних логістичних витрат, якості обслуговування, часу реалізації замовлення, а також фінансові показники, потужність, додану вартість та якість продукції. Останній показник вбачається критично важливим в концепті синергії індикаторів якості готової продукції та сировини, що знаходить практичне відображення у забезпеченні необхідних параметрів матеріального потоку (вологості, жирності, сортності тощо). Використання запропонованих показників дає змогу оптимізувати ефективність управлінських процесів та сприяти зростанню фінансових показників результативності логістичної діяльності.
Традиційний підхід до формування показника доданої вартості у ланцюгу постачання в харчовій галузі вимагає імплементації компонентності доданої вартості в аспекті перетворення виробничого асортименту в торгівельний та аспекті реалізації системи складських операцій. Критерії оцінювання дієвості ланцюгів постачання у досліджуваній сфері, при цьому, мають характеризуватись системним характером, мати якісне та кількісне вираження, застосовуватись усіма, без винятку, учасниками ланцюга постачання.
Головним ризиком для ефективної реалізації управління ланцюгами постачання у харчовій галузі вбачається на сьогодні роздробленість ланцюга постачання. Нівелювання його можливе шляхом реалізації комплексу заходів, що включають ідентифікацію конкретизованих параметрів і меж відповідальності диференційованих ланок ланцюга постачання, синергію централізованого контролю і автономії на локальному рівні, перепрофілювання системи управління задля досягнення оптимального балансу між адаптивністю і цінотворенням. Остання вимога передбачає налагодження ефективних схем логістичного руху, що включають контролінг індикаторів ефективності функціонування ланцюга постачання (наприклад, надійність, швидкість, адаптивність). Окрім того, успішність запропонованої концепції управління залежить від рівня клієнтоорієнтованості ланцюга постачання, що сприяє максимальній інтеграції та формуванню низки конкурентних переваг в умовах динаміки ринкової кон’юнктури.
Концепція управління ланцюгами поставок на сьогодні є актуальним вектором розвитку бізнес-процесів. Оптимізація якості логістичних послуг формує низку конкурентних переваг, що знаходять практичне вираження мінімізації витрат, оперативному реагуванні на запити замовника, консолідації закупівель для гарантування обсягу виконуваних робіт.
Список літератури:
1. Колодізєва Т. О. Перспективи впровадження блокчейн-технології в транспортну логістику та управління ланцюгами поставок. Бізнес-Інформ. 2023. №6. C.184–190. http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/30071
2. Гончар М. Ф., Грибик І. І., Комаровський В. І. Розвиток системи управління якістю підприємств харчової промисловості на засадах інновацій в умовах глобалізації. Академічні візії. 2023. №26. https://www.academy-vision.org/index.php/av/article/view/704
3. Набока Р. М., Шукліна В. В. Особливості ситуаційного управління логістичною діяльністю харчових підприємств. Агросвіт. 2020. №8. С. 94-99. DOI: 10.32702/2306-6792.2020.8.94
4. Katsikouli P., Wilde A. S., Dragoni N., Høgh‐Jensen H. On the benefits and challenges of blockchains for managing food supply chains. Journal of the Science of Food and Agriculture. 2021. №101(6). Рр. 2175-2181. https://doi.org/10.1002/jsfa.10883
5. Gómez M. I., Lee D. Transforming food supply chains for sustainability. Journal of Supply Chain Management. 2023. № 59(4). С. 79-92. https://doi.org/10.1111/jscm.12310
______________________
Науковий керівник: Маслак Ольга Іванівна, доктор економічних наук, професор кафедри економіки підприємства Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter