Соціальна значущість медичної освіти передбачає передусім її модернізацію відповідно до нормативно-правових і навчально-методичних світових стандартів у галузі медицини, превентивні заходи і збереження здоров’я нації завдяки актуалізації проблем освітньої політики з урахуванням європейських стандартів, забезпечення та реалізацію новітніх досягнень медичної науки. Освітній процес повинен розвиватися відповідно до наявного науково-педагогічного потенціалу, матеріальної і навчально-методичної бази навчального закладу, обов’язковою умовою мають бути сучасні інформаційні технології навчання з орієнтиром на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, академічної та професійної мобільності, швидкої адаптації до змін і розвитку в усіх сферах [3]. Стосовно складності навчання студентів медиків, майбутні лікарі на шляху досягнення своєї мрії та завдань проходять складний шлях адаптації до нових умов навчального середовища, викладацького колективу вузу, одногрупників, умов проживання, а також складність в освоєнні, пошуку, обробці наукової інформації, яку необхідно накопичувати з року в рік. З погляду сучасних критеріїв системи охорони здоров'я, майбутній лікар повинен досконало володіти фаховою компетентністю, виконувати професійні обов'язки, володіти особистісною та професійною культурою, а також комунікативними навичками, уміти чітко та конструктивно надавати інформацію, навчати студентів. Орієнтуючись, на вище перераховані параметри, саме викладачі вищих медичних закладів беруть на себе відповідальність у виховані та навчанні майбутніх лікарів.
Ключові слова: медична освіта, студенти медики, адаптація, виховання.
Постановка проблеми. Сьогодні медична освіта має бути конкурентоспроможною, щоб наші випускники могли чітко йди до поставлених завдань. Основною з вимог для конкурентоспроможності освіти, поза всякими сумнівами, є і її якість. Але на даний час система освіти має певні складнощі та протиріччя. В сучасному світі освіта є пріоритетною сферою людської діяльності, значні досягнення якої лягли в основу глобальних соціальних та науково-технологічних суспільних змін. І освіта найшвидше реагує на всі ті зміни, які відбуваються у суспільстві. Медицина – одна із найбільш гуманних сфер людської діяльності, а отже, сама лікарська професійна діяльність спрямовується на основних таких заходах як: профілактика захворювань, або полегшення їх клінічного перебігу, якщо є хронізація процесу, чи період загострення, а також безпосереднім втіленням гуманного ставлення до пацієнтів. Розв’язання питань виховання гуманності у студентів медиків вимагає перегляду організаційно-соціальних засад та методики виховання у майбутніх лікарів, реалізацію завдань формування в них гуманності, чіткого клінічного мислення, набуття певного практичного досвіду, необхідного для реалізації гуманістичних знань у практичній діяльності. Важливою проблемою розвитку сучасної освіти в Україні постає питання формування системи цінностей сучасної студентської молоді. Зокрема, особливої уваги заслуговує процес професійної підготовки студентів медиків, як майбутніх лікарів. Формування та виховання стійкої системи цінностей студентів медиків в умовах навчально-виховного процесу медичного вишу має зайняти визначне місце та сприяти впровадженню сучасних педагогічних технологій під час підготовки кваліфікованих кадрів [2]. Необхідним аспектом виховання гуманності майбутніх медиків є формування наукового світогляду і закріплення гуманістичних надбань, які розвиваються та адаптуються на основі власної ініціативи самих студентів, їх саморозвитку та самовдосконалення. Важливим аспектом дослідження виховання гуманності у молоді є врахування реалізації організаційно-педагогічних умов. Вирішення цього завдання вимагає перегляду на наукових засадах змісту виховної роботи у фаховій підготовці.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. З огляду на недостатній аналіз перспектив реформи медичної галузі, зокрема медичної освіти, вважаємо доцільним виділити дослідження, спрямовані на розвиток медичної освіти в Україні (О. Волосовець, Ю. Поляченко, Г. Пилип), дослідження, які висвітлюють проблеми якості медичної освіти (М. Банчук, М. Білинська, І. Булах), деонтологічну культуру медичного фахівця (Л. Переймибіда), засади особистісної і професійної культури лікарів (О. Ісаєва). Адаптація студентів до навчання в умовах воєнного стану досліджується недавно і вже є вибірка досліджень у цій тематиці. Зокрема, Б. Савчук, У. Борис, Л. Шолохон та інші вивчали емоційний інтелект як чинник збереження психічного здоров’я та адаптації студентської молоді до кризових ситуацій [6, 7]. Підготовка майбутніх фахівців у вищій школі – складний, комплексний процес, важливим компонентом якого є виховання молоді. Заклади вищої освіти працюють на перспективу. Майбутні фахівці покликані утверджувати загальнолюдські й національні морально-духовні цінності [5]. Перед професійною освітою багато завдань, але найголовніше – виховувати гідних громадян, усебічно розвинених особистостей із широким світоглядом, високим рівнем інтелекту, здатних адаптуватися до вимог сучасного життя, висококваліфікованих фахівців, які могли би втілювати новітні перетворення у медицину [1].
Мета статті – дослідження організації навчання в медичних закладах вищої освіти України в сучасних умовах.
Виклад основного матеріалу. Проблема виховання майбутніх фахівців із вищою освітою в наш час набуває особливої актуальності. Виконати завдання виховання особистості студента можна лише за умови єдності трьох складових освіти – навчання, розвитку й виховання. У діяльності викладача навчання й виховання нероздільні. Тому навчання, освіта – це основний, хоч і не єдиний шлях виховання. Завдання виховання завжди містить завдання організації спеціальної провідної діяльності, яка передує виховній меті. У студентському віці – це навчально-професійна діяльність [4]. Викладачi медичних закладiв повиннi не тільки передавати свій досвід i знання, але й розвивати здібностi i потенційнi можливості студентiв, формувати національну свiдомiсть, науковий світогляд, культурнi цінностi, ясну мету і волю до її досягнення, формувати особистiсть, в якій поєднувались би високий фаховий рiвень, почуття свободи i обов’язку [2]. Впродовж навчання студенти медики проходить через кiлька етапiв соціалізацiї. Визначальним серед них є етап адаптації до нового соціального розвитку життя на першому курсi навчання. Від того, якi механiзми пристосування та життєдiяльності в нових умовах будуть обранi та закрiплені особистiстю, залежить стиль i результативність майбутньої професійної самореалiзації студента [3].
Висновки та перспективи подальшого дослідження. Проаналізувавши проблеми та накресливши напрями розвитку медичної освіти, які надалі реалізовуватиме МОЗ України, особливу увагу варто приділити середовищу, яке формує особистість і закладає необхідні якості характеру. Освітнє середовище генерує мотивацію щодо моделі поведінки, яку студенти спостерігають у навчальному закладі, беруть приклад із викладачів, акцентуючи увагу навіть на манері вести діалог чи ставленні до пацієнта. Отже, успішне і культурне середовище відіграє важливу роль у формуванні та становленні майбутнього лікаря[5]. Науковці вважають, що освітній процес повинен відповідати наявному науково-педагогічному потенціалу, матеріальній і навчально-методичній базі університету; обов’язковою умовою мають бути сучасні інформаційні технології навчання з орієнтиром на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, академічної та професійної мобільності, швидкої адаптації до змін і розвитку в усіх сферах [7]. Тобто якість освіти у вищих навчальних закладах необхідно покращити шляхом ефективної організації й інформатизації навчального процесу, упровадженням передових наукових розробок у практику викладання, забезпеченням високого професіоналізму викладачів, створенням сучасної навчально-методичної бази в усіх освітніх галузях, зокрема і медичній. Звісно важливо удосконалювати методики викладання для студентів медиків, регулярним удосконаленням знань серед викладачів, а також використання цифрових інструментів навчання.
Список літератури
1. Дідух М.М. Проблеми й основні напрями адаптації студентів до умов навчання в закладах вищої освіти. / Юридична психологія. 2019. № 2 (25). С. 61–69.
2. Ждан В.М. Актуальні методичні аспекти навчального процесу на кафедрі сімейної медицини і терапії / В. М. Ждан, Г. В. Волченко, М. Ю. Бабаніна, М. В. Ткаченко, Ю. О. Іщейкіна // Сучасні проблеми вивчення медико-екологічних аспектів здоров’я людини : матеріали наук.-практ. інтернет-конф. з міжнар. участю, Полтава, 11–12 жовтня 2022 р. – Полтава, 2022. – С. 35–36.
3. Ісаєва О., Шумило М. Оновлені стандарти освіти лікарів – фахівців нової генерації. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. VI (72). Issue 174. 2018. P. 10–14.
4. Красілова Ю.М., Максимова, Н.Ю. Вплив воєнного стану на інформаційне навантаження особи. Науковий журнал «Габітус». 2023. № 47. С. 121–126.
5. Приліпка К. О. Виховання цінностей у студентів вищих навчальних закладів / К. О. Приліпка // Методика навчання природничих дисциплін у середній та вищій школі (XXVІ Каришинські читання) : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Полтава, 30–31 травня 2019 р. – Полтава : Астрая, 2019. – С. 261–262.
6. Скрипник І. М. Використання дистанційних методів навчання в медичній освіті / І. М. Скрипник, Н. П. Приходько // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. – 2020. – № 3 (39). – С. 29–32. DOI 10.31071/promedosvity2020.03.029.
7. Скріннік Є. О. Формування ціннісного ставлення до здоров’я студентів-медиків в умовах навчально-вихового процесу медичного ВНЗ / Є. О. Скріннік // Світ медицини та біології. – 2018. – № 1 (63). – С. 213–216.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter