Згідно соціальних опитувань переважна більшість населення України знаходиться під постійним впливом стресових факторів, які пов'язані з військовими діями, активною міграцією населення та адаптацією до нових умов життя. За результатами останніх опитувань щодо рівня стресу виялено, що 88% українців перебувають у стані високого або дуже високого стресу [1]. У попередніх дослідженнях щодо оцінки психічного здоров'я та психосоціальних потреб в Україні також виявлено, що 70% опитуваних відчувають невпевненість у майбутньому та тривожні переживання за своїх близьких. Серед ознак стресу респонденти найчастіше зазначали наступне: проблеми зі сном, постійне хвилювання, втому, головний біль та біль у тілі, апатію, проблеми з пам'яттю, імпульсивну та агресивну поведінку [2]. Відомо, що реакція організму на стрес може бути корисна в короткостроковій перспективі. Реагуючи на небезпеку наш організм активує роботу одних органів та систем, і пригнічує роботу інших — менш важливих для виживання в критичних умовах. Таким чином відбувається адаптація до загрозливих подій. Однак хронічний стрес негативно впливає на здоров'я людини і може спровокувати тяжкі захворювання серцево-судинної системи, розвиток цукрового діабету, виразку шлунка, мігрені, невротичні розлади тощо.
Зростання кількості стресових факторів ставить нові завдання для фахівців у системі лікування, діагностики та профілактики стресу.
В публікації за матеріалами авторства доктора медичних наук Г. Пилягіної зазначено, що наявні підходи в діагностиці стрес-асоційованих невротичних розладів не відповідають вимогам сучасності [2]. Суспільство постійно перебуває в потенційно травматичних умовах, тому виникає необхідність пошуку ефективних методів для подолання стресових розладів та їх діагностики.
Нині можемо спостерігати активне впровадження програм ментального здоров'я у різні сфери соціального життя. Вони покликані допомогти виявити перші ознаки стресу та інформують про техніки його подолання. Зазначено, що досить часто за допомогою методів самодіагностики можна виявити симптоми стресу та спробувати самостійно їх подолати чи звернутись до сімейного лікаря або профільного спеціаліста [3].
В складних умовах військового стану досить поширеними стали такі засоби дослідження стресу, як мобільні застосунки для смартфонів та онлайн-тести. Для їх використання не потрібно мати спеціальні навички чи знання, що робить їх загальнодоступними. Такі засоби ефективні як для самостійного застосування, так і на етапі ранньої діагностики при зверненні до фахового спеціаліста. Хоча вони не можуть повноцінно діагностувати стресові розлади, однак можуть застосовуватися для виявлення ознак стресу та аналізу психоемоційного стану людини в поточний період часу [4; 5].
Саме для дистанційного, науково обгрунтованого аналізу психоемоційного стану було розроблено вебплатформу «Anima» українськими дослідниками у галузі нейронаук. В даному тесті використовуються технологія ай-трекінгу в поєднанні з психометричними опитуваннями. Головним чином проводиться аналіз руху очей при реакції на емоційні подразники, адже на нейронному рівні окоруховий нерв тісно пов'язаний з функцією уваги. За допомогою вебкамери зчитується зосередження уваги на тих чи інших емоційних елементах зображення, які привертають увагу людини, що дає змогу виявити прояви тривожності, депресії та рівень стресу. Досить часто розробники помічають, що власна оцінка людини свого психоемоційного стану не співпадає з результатами тесту «Anima». Дехто з респондентів наперед приписували собі високу тривожність чи депресивність, а в результаті проходження тестування отримували не високі показники, що вказує на об'єктивність результатів досліджень проекту. Тестування призначене як для військових, так і цивільних, та може використовуватися для відстеження терапевтичної ефективності під час надання фахової допомоги.
Вебплатформа «Thymia» розроблена для діагностики та моніторингу симптомів депресії і визначення психоемоційного стану людини. В основі ідеї — відстеження реакції під час виконання інтерактивних завдать у стилі відеогри. Виконуючи завдання користувач взаємодіє з рухомими графічними об'єктами, словесно описує анімацію, тощо. Тим часом програмне забезпечення проводить аналіз голосу за змістом та інтонацією, міміки, частоти кліпання очима, напрямок погляду, також аналізуються когнітивні здібності. Таким чином виявляються маркери, які вказують на депресію та визначається поточний емоційний стан людини. В роботі вебплатформи застосовується штучний інтелект, а завдання кожного разу змінюються. Також розробники вказують на високу об'єктивність і неупередженість в порівнянні з опитувальниками, які часто використовуються в діагностиці. Даний тест може допомогти дистанційно, в зручний час підтримувати контроль пацієнтів коли особиста зустріч з лікарем не можлива.
Найбіль поширені мобільні застосунки для виявлення стресу базуються на стандартизованих опитувальниках. Хоча такі методи діагностики являються суб'єктивними, вони легкі в застосуванні і часто містять функцію збереження результатів для відслідковування прогресу. Як приклад, можна відмітити застосунок «Stress Autism Mate (SAM)», який щоденно проводить опитування про діяльність людини, аналізує причини виникнення стресу та зберігає інформацію про рівень стресу [4]. Такий підхід дає можливість впродовж днів і тижнів аналізувати свій стан та виявляти причини стресу. Подібним до попереднього є «Stress Test», який призначений для визначення рівня тривожності, стресу та депресії [3]. Питання в тесті направлені на визначення психоемоційного стану користувача протягом тижня. В результаті формується графічна шкала рівнів тривожності, стресу та депресії, яка зберігається, та відзначаються виявлені симптоми, серед яких можуть бути: гіперактивність, неспроможність розслабитися, гіперчутливість, страх, паніка, тремор рук та ніг, сухість в роті, тахікардія, уповільнення реакцій, втрата ініціативи, неспроможність відчувати радість та задоволення. Збережені результати при повторному тестуванні дають можливість зробити порівняльну характеристику.
Ряд застосунків містять тестування для оцінки сенсомоторних реакцій та можуть використовуватися фахівцями в діагностиці стресу. При такому підході аналізуються точність, правильність та своєчасність реакції. Під впливом тривалого стресу дані показники змінюються, що дає змогу виявити ознаки стресу. За допомогою застосунку «Оцінка сенсомоторних реакцій» можна провести аналіз зорово-моторної та слухо-моторної реакції, почуття темпу, реакції на рухомий об'єкт, реакції вибору, реакції розрізнення. Подібні методи використовуються в застосунках «Reaction Visual & Acoustical», «TappingPro», «Reaction RMO Pro» [3].
Дослідження підтверджують, що смарт-годинник «Apple Watch», за допомогою датчика серцевого ритму, достатньо точно відображає показники варіабельності серцевого ритму, що дає змогу визначати рівень стресу [4]. Варіабельність серцевого ритму часто застосовується як метод діагностики стресу, оскільки точно та змістовно відображає ефективність вегетативної регуляції серцево-судинної системи. Перевагою такого методу є висока об'єктивність результатів дослідження. Серед застосунків, які аналізують показники смарт-годинника і визначають рівень стресу досить поширеними є «Gentler Streak Workout Tracker», «Training Today», «Stress Monitor for Watch».
Таким чином, можемо відзначити, що мобільні застосунки, вебплатформи та подібні їм засоби для дослідження стресу розробляються останнім часом досить активно, адже розвиток інформаційних технологій відкриває все більше можливостей в сфері виявлення реакцій людини на стрес. Хоча результати тестування такими засобами залишаються в більшій мірі суб'єктивними, розробниики намагаються впроваджувати комплексні методи виявлення стрес-реакцій для підвищення об'єктивності. В складних умовах військового стану надання медичної чи психологічної допомоги, відстеження фахівцем прогресу психоемоційного розладу часом стає неможливим. Тож роль дистанційних і загальнодоступних засобів для ранньої діагностики стресу, а також самодіагностики все більше зростає в кризових та надзвичайних умовах.
Список літератури:
1. Результати восьмої хвилі дослідження «Суспільно-політичні настрої під час повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України». URL: http://surl.li/svxiu
2. Результати дослідження на тему: «18 місяців потому: оцінка психічного здоров’я та психосоціальних потреб в Україні». URL: http://surl.li/ntvlu
3. Рання діагностика стрес-асоційованих невротичних розладів. health-ua.com: спеціалізований медичний портал. URL: http://surl.li/svxjb
4. Velmovitsky P.E., Alencar P., Leatherdale S.T., Cowan D., Morita P.P. Using apple watch ECG data for heart rate variability monitoring and stress prediction: A pilot study. Frontiers. 2022. doi: 10.3389/fdgth.2022.1058826
5. Marina Anagnostou, Athanasios Drigas. Mobile Applications for stress management. URL: http://surl.li/svxlv
6. Mental Health Apps. URL: htt HYPERLINK "http://surl.li/svxns"p://surl.li/svxns
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter