Важливого та актуального значення набуває проблема сімейного виховання у педагогічній науці. Дитина народжується у сім’ї, де важливу роль відіграє мати та батько. Сім’я є першою ланкою суспільства, у якій закладається перший соціальний досвід, формуються морально-етичні норми поведінки, а також необхідні вміння та навички для життя. Важливо батькам знати про те, що враження від дитинства залишаються на все життя [3].
Саме батьки формують поняття про добро, зло, красу, повагу до інших людей тощо. Кожна сім’я індивідуально ставиться до процесу виховання та навчання дітей, що визначає її стиль виховання. До особливостей стилю виховання характерні такі особливості, як вплив темпераменту, характер батьків, традиції, елементарні психолого-педагогічні знання. Слід ураховувати, що кожній родині притаманна своя культура стосунків. Вона визначає вибір методів, прийомів і засобів виховання. Цей процес має нести систематичний, послідовний характер. За таких умов у дітей виникають різні потреби, інтереси, емоції, почуття [1].
Сімейне виховання має бути спрямоване на процес духовного збагачення не тільки щодо розвитку дітей, а також і дорослих. Важливого значення у вихованні батьки мають приділяти національно-патріотичному вихованню. Батьки мають доносити до дітей базові цінності. Діти є громадянами прекрасної незалежної та суверенної України. Саме родина має брати участь у патріотичних громадянських і дитячих заходах. Цим прищеплюється любов до свого будинку, міста, села, селища, до рідної України.
У своїй роботі вихователь має налаштовувати батьків на бережне ставлення до дитини, орієнтувати на самоосвіту, вдосконалення власного досвіду стосовно виховання та відповідальності за її життя, здоров’я. Сучасні батьки зовсім інші. В основному це покоління кінця 1980 – початок 2000 року народження. Вони по-іншому сприймають інформацію, дещо по-іншому виховані. Ми знаємо, що не кожна мати та батько мають педагогічну освіту, тому, коли дитина йде у заклад дошкільної освіти, вихователі обов’язково взаємодіють, допомагають родині, проводять з ними тематичні бесіди, батьківські збори за цікавою просвітницькою тематикою, виконуючи функцію допомога у вихованні та навчанні дітей. Деякі батьки вважають, що головним їх обов’язком є задоволення соціальних і матеріальних потреб, а сам процес виховання покладають на вихователів закладів дошкільної освіти та інших педагогічних працівників. Сучасні батьки в основному мають вищу освіту, багато часу проводять в Інтернеті, соціальних мережах. Тому треба розуміти, що дитина потребує і батьків. Батькам слід проводити вільний час разом з дітьми на прогулянках, екскурсіях по місту, супроводжувати на гуртки, дитячі заходи тощо [2].
Батьки мають турбуватися щодо проблеми гармонійного розвитку особистості дитини. Сім’я для дитини є основним джерелом формування моральних якостей, елементами культурного зв’язку між поколіннями. Саме родина закладає основи відповідальності перед суспільством за свою дитину.
Родинне середовище є результатом спільних зусиль матері та батька. Участь кожного у забезпеченні сімейного простору не може бути однаковою, бо вони виконують різні ролі у сім’ї. Маленька дитина бачить навколишній світ завдяки батькам, які знайомлять її з містом, країною, з першими книжками, казками, оповіданнями, грають у цікаві та пізнавальні ігри. Це має відбуватися з теплотою та ніжністю. Важливо вселяти надію, віру у власні сили під час роботи за цікавим заняттям, малюванням, ліпленням сумісним читанням книг. У сім’ї має бути лагідна та позитивна атмосфера. Психологічний клімат є важливою умовою у вихованні повноцінної, здорової дитини [1].
Відомо, що важливого значення набуває процес розумового виховання в сім’ї. Розумовий розвиток залежить від того, як задовольняють батьки пізнавальні та духовні потреби. Особливого значення набуває стиль спілкування дорослих між собою та дитиною. Сучасна родина має піклуватися про розширення кругозору дитини. Успіх виховного процесу залежить від постійного спілкування, манери, тону, психологічного стану, тому батькам потрібно правильно будувати та організовувати відносини. Дитина з раннього дитинства потребує постійного спілкування та опікування. Батьки відповідають на різноманітні запитання, враховуючи вік дитини, її інтереси, мотиви та потреби. Під час таких співбесід у дошкільника формується мова, пам’ять, логічне та образне мислення, пізнаються правила людської взаємодії, засвоюється новий набутий досвід. Батьки мають налаштовувати дітей на позитивне мислення, бути прикладом в усьому, найголовніше – це любити та поважати свою дитину. У маленьких дітей формується свідомість про авторитет сім’ї, повагу до неї. Діти завжди радіють за сім’ю, переживають за гідність родини [2].
Отже, слід наголосити на тому, що родинне виховання вважається важливим аспектом виховання майбутнього громадянина України. Від правильного виховання залежить процес формування й розвитку особистості. Сім’я виступає тією ланкою та школою життя, де на вищий щабель ставиться рівень виховання гармонійно розвиненої особистості.
Список літератури:
1. Лісовська Т. А. Сімейне виховання : навчально-методичний посібник. Миколаїв : видавець Румянцева Г. В., 2023. 152 с. URL: http://surl.li/mtraz
2. Методичні рекомендації «Про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2023/2024 навчальному році». Міністерство освіти і науки України. № 1/12490-23 від 21.08.2023. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/64e/462/3ba/64e4623bad9ac145595619.pdf
3. Федорчук О.І. Сім’я як чинник майбутньої успішної адаптації дитини до умов шкільного життя. «Дошкільник: крок у шкільне життя» : навч.-метод. посібник. Піроженко Т.О., Карабаєва І.І., Соловйова Л.І., Токарєва Л.Д., Федорчук О.І. Хартман О.Ю. ; за наук. ред. Т.О. Піроженко. Київ : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2023. С. 110-131. URL: http://lib.iitta.gov.ua/735988/
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter