Психологічні особливості професійної придатності вивчаються у різноманітних аспектах. Актуальність правильного вибору та підготовки майбутніх фахівців у різних галузях у сучасному суспільстві зростає Визначено якості та функції професійних і психологічних особливостей, однак в умовах швидких змін, де психологічні аспекти можуть впливати на професійний успіх, дослідження психологічних особливостей стає ключовим для оптимізації підбору та навчання майбутніх фахівців.
«Свідомий вибір пріоритетів уперше відбувається під час вибору професії в юнацькому віці. Студентські роки пов’язані з пошуками життєвих планів, насичені роздумами, повні оцінок і переоцінок, захоплень і розчарувань. Молода людина постійно прагне осмислити оточуючі події, утвердити своє, особистісне світорозуміння» [4].
«Юнацький вік є важливим етапом у формуванні особистості, оскільки у цей період активно формується Я-концепція, моральна самосвідомість та ідентичність особистості, закріплюються гендерні ролі та соціальні установки»[2, с.21], «… є найбільш сенситивним і у плані формування гендерних цінностей, що відображаються у формуванні ставлень особистості до себе, свого оточення і виявляються в особливостях поведінки» [5, с.55]. «Готовність до самовизначення вимагає формування у юнацькому віці стійких, свідомо вироблених уявлень про свої обов'язки і права по відношенню до суспільства, інших людей, моральних принципів і переконань, розуміння обов'язку, відповідальності, вміння аналізувати власний життєвий досвід, спостерігати за явищами дійсності, давати їм оцінку та ін.» [7, с.536].
«Як соціальний інститут – ґендер, один із головних засобів, при допомозі якого людство організовує своє життя» [6, с.41]. «Це соціальний конструкт, який охоплює соціальні можливості кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступ до влади…» [6, с.45]. Гендерна взаємодія є визначальною особливістю психічного розвитку особистості у юнацькому віці. Ґендер визначає, як суспільство сприймає та формує ролі, обов'язки, очікування та можливості для чоловіків і жінок, містить соціальні норми, стереотипи, очікування, є соціально конструйованим. Відмінності між чоловіками і жінками формуються в результаті соціального впливу та навчання. «Професійна сегрегація за ознакою статі – це стійка тенденція оволодіння чоловіками й жінками різних професій, посадових позицій і видів діяльності, залежно від їхньої статі» [6, с.86].
«Причиною формування ґендерних відмінностей є чоловічі і жіночі соціальні ролі. Типово чоловічий образ включає в себе набір рис, пов’язаних з професійною компетенцією, раціональним мисленням і активною життєвою позицією, а типово жіночий – з соціальними і комунікативними навичками, душевною теплотою та емоційною підтримкою» [1, с.5]. «Ґендерні стереотипи можуть негативно позначатися на самореалізації чоловіків і жінок, виступати бар’єром у розвитку індивідуальності» [3, с.34].
Професійне «самовизначення у юнаків формується в руслі загальної життєвої перспективи та органічно входить у нього. На професійне самовизначення впливають чинники перспективи: чим більш визначені плани на подальше життя, тим вищий рівень сформованості професійного образу «Я» і ступінь упевненості в правильності професійного вибору» [10, с.91]. Також на професійне самовизначення молоді впливають ціннісні орієнтації, які відображають уявлення майбутніх фахівців про найбільш важливі, значущі цілі й завдання професійної діяльності, впливають на суб’єктивне визначення особистістю поточних ситуацій професійної взаємодії, відіграють роль у формуванні професійнозначущих якостей та в моделюванні професійних дій на основі професійного ідеалу [8].
У дівчат життєве і професійне самовизначення менше пов’язані між собою, для них характерна велика емоційність і ситуативність та самовизначення. Важливо, щоб майбутній фахівець «глибоко усвідомив свій професійний ідеал як своєрідну модель, на яку орієнтуватиметься в процесі навчання та самоосвіти, виховання та самовиховання» [9, c. 90-91].
Таким чином, молоді люди, замислюючись над питанням професійного самовизначення, з одного боку, спираються на власні інтереси і здібності, багато в чому обумовлені ґендерною приналежністю, з іншого – враховують поширені в суспільстві уявлення про професійні сегрегації за принципом гендерних стереотипів, зупиняючи свій вибір на тій сфері професійної діяльності, яка традиційно вважається типовою для того типу ґендеру, з яким вони асоціюють себе. Чоловіки, як правило, виявляються в більш вигідній ситуації, оскільки гендерні стереотипи у сфері професійної діяльності приписують маскулінному типу ґендеру більш високостатусні високооплачувані професії. Якщо юнак, найчастіше через переважання фемінного типу ґендеру вирішив самореалізуватися в типово жіночій професії, він перебуває в більш вигідному становищі і сприймається як «цінний працівник», на відміну від жінок, які вирішили внаслідок вираженої маскулінності побудувати власну кар’єру в типово чоловічій сфері діяльності.
Важливо враховувати, що існують індивідуальні відмінності, які переважають над гендерними ролями. Ініціативність, креативність, аналітичність та інші якості можуть бути притаманні як чоловікам, так і жінкам. Тому важливо створити умови для розвитку і реалізації потенціалу кожної особистості, незалежно від її гендерної приналежності.
Список літератури:
1. Гапон Н.П. Ґендер. Ідентичність. Суб’єктивність: філософські дискусії другої половини ХХ сторіччя : монографія. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. 378 с.
2. Ґендерна рівність і розвиток: погляд у контексті європейської стратегії України / ред. А. Чернова. Київ : Центр Разумкова, 2016. 244 с.
3. Гендерна педагогіка. Хрестоматія / пер. з англ. А. Предборської ; за ред. В. Гайденко. Суми: ВТД «Університетська книга». 2006. 313 с.
4. Максимчук Н. П. Становлення ціннісних орієнтацій майбутнього вчителя: монографія. Кам’янець-Подільський : ПП Буйницький О. А., 2009. 176с.
5. Максимчук Н. П. Ціннісні орієнтації та формування особистості майбутнього педагога. Психологія. Зб. наук. праць. Вип. 1. Київ: НПУ імені М. П. Драгоманова, 1998. С.33-37
6. Основи теорії ґендеру : навчальний посібник / ред. М.М. Скорик. Київ: «К.І.С.», 2004. 320 с.
7. Панчук Н. П. Гендерна психологія: навчально-методичний посібник для здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за освітньо-професійною програмою Практична психологія спеціальності 053 Психологія галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки [Електронний ресурс]. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2023. 273 с. URL: http://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7475
8. Панчук Н. П. Особистісні ціннісні орієнтації як результат самовизначення майбутнього фахівця. Проблеми сучасної психології: зб. наук.-пр. К-ПНУ ім. І. Огієнка, Ін-т психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2014. Вип. 23. С. 532–541. URL: http://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2657
9. Панчук Н. П., Слюсарчук В. В. Вплив статі на формування ціннісного компоненту професійної підготовки у закладі вищої освіти. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання. Спорт і здоров’я людини / [редкол.: Єдинак Г.А. (відп.ред.) та ін.]. Кам’янець-Подільський. №15. 2020. С.85-91. DOI: https://doi.org/10.32626/2309-8082.2019-15.85-91
10. Шведова Я. В. Умови професійного розвитку особистості студента. Наукові записки кафедри педагогіки. 2012. Вип. 30. С. 190-195.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter