Очікувана інтеграція України з ЄС на практичному рівні висуває потребу гармонізації вітчизняної податкової політики та її уніфікацію відповідно до норм ЄС. Складність вирішування цього завдання на законодавчому і теоретичному рівнях полягає в тому, що в основу формулювання основних засад податкових політик України та країн ЄС покладено дещо відмінні принципи. В більшості країн ЄС домінує принцип стандартизації податкової політики, проте єдиної уніфікованої податкової системи в зоні Євросоюзу не створено. Податкова політика кожної країни містить національні пріоритети й відповідні індивідуальності у системі оподаткування. Разом з тим національні податкові системи країн дотримуються векторів загальноєвропейської інтеграції. Тому для України на теперішньому етапі важливим стає досвід податкового реформування в країнах Європейського Союзу, який дозволить обрати власну податкову стратегію.
Угода про асоціацію визначає якісно новий формат відносин між Україною та ЄС на принципах «політичної асоціації та економічної інтеграції» і слугує стратегічним орієнтиром системних соціально-економічних реформ в Україні. 1 вересня 2017 року після тривалого процесу ратифікації Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності у повному обсязі.
Відповідно до Угоди Україна зобов'язана вжити необхідні заходи для гармонізації вітчизняного законодавства з законодавством ЄС. Ця угода містить норми, які визначають основну мету політичного та економічного співробітництва між країнами, розглядаючи її як базовий документ для реалізації стратегії інтеграції до ЄС, спрямованої на включення України до європейського політичного, інформаційного, економічного і правового простору.
На сьогоднішній день в Україні створено власну податкову систему, яка не є результатом копіювання досвіду інших країн. Процес імплементації норм податкового права ЄС до національного законодавства був реалізований в єдиний правовий акт – Податковий кодекс, була створена система контролюючих органів із сучасною організаційною структурою.
Хоча кожна національна облікова модель в країнах ЄС ґрунтується на ключових положеннях та вимогах, виявляються певні відмінності у зв’язках між регулюванням ведення обліку та оподаткування. Для Бельгії притаманний взаємозв’язок між обліковими стандартами та податковим аспектом організації бухгалтерського обліку; для Данії - раціональне, в деякій мірі гнучке співвідношення між вимогами до організації бухгалтерського обліку та податковими важелями впливу на результати господарської діяльності (суворий ревізійний контроль фіскальних служб). Для Італії - консервативний підхід до регулювання організації облікових процесів, при цьому існує тісний взаємозв’язок з податковим законодавством, що є характерним і для облікової моделі Франції [1, с. 377-378]. В Україні на шляху до Євроінтеграції податковий облік є гармонізований з бухгалтерським та не підлягає виокремленню та застосуванню додаткових методів щодо розрахунку податків.
В Євроінтеграційних процесах важливим є підвищення відповідальності за методологію організації обліку податків та зборів. На сьогодні в Україні дотичними до цього процесу є Міністерство фінансів, ДПС України та ДФС України, однак, за кордоном до цього процесу залучені міжнародні професійні бухгалтерські організації. Враховуючи міжнародний досвід, доцільно залучити до регулювання оподаткування також національні громадські професійні бухгалтерські організації в Україні.
Очевидним моментом вдосконалення сучасного стану обліку податкових розрахунків на українських підприємствах в контексті євроінтеграції є спрощення процесу формування і подання податкової звітності. Вдосконалення системи податкового обліку і звітності також пов'язується з усуненням дублювання інформації з окремих секторів, оскільки численні додатки реально не містять важливої інформації. Форми податкової звітності у країнах ЄС складені так, що при їхньому заповненні платником трактування було однозначне. Наприклад, у Нідерландах та Бельгії декларація з ПДВ складається з 1-ї сторінки [2, с. 47]. Необхідно також розглянути доцільність подання місячної податкової звітності, від якої відмовились вже більшість європейських країн і перейти тільки на квартальну
Одним з напрямів удосконалення обліку оподаткування в умовах євроінтеграції є запровадження з 1 січня 2021 р. системи Єдиного рахунку для сплати більшості податків і зборів. Така система сплати податків використовується у Швеції, Данії та Великій Британії і вважається найбільш ефективною, прозорою. Вона передбачає сплату усіх податків і зборів на єдиний рахунок, що дозволяє платникам податків економити час та ресурси. Цей підхід відповідає принципу «Держава - для людей, а не люди - для держави» [3]. Це нововведення надає контролюючим органам змогу бачити реальну картину розрахунків платників податків із бюджетами, уникнути переплати за одним податком та заборгованості за іншими.
Отже, в умовах євроінтеграційних процесів України необхідно максимально, на скільки це можливо наблизити облік оподаткування до загальноєвропейських стандартів що повинно стати важливим кроком на шляху оптимізації національної облікової моделі.
Список літератури:
1.Євдощак В. І. Зарубіжний вплив на облікову модель України в умовах євроінтеграційних тенденцій / В.І. Євдощак // Актуальні проблеми економіки. –2016. – № 10(184). –С. 371-379.
2. Ярмолюк О. Ф. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського обліку в Україні з урахуванням зарубіжного досвіду / О. Ф. Ярмолюк, О. М. Дмитренко, С. А. Вітер // Облік і фінанси. – 2021. – № 1 (91). – С. 44–51.
3. Годз К. Напрями вдосконалення законодавчого регулювання ПДВ в Україні у контексті євроінтеграції / К. Годз // Віче. - 2014. - № 10. - С. 18-20.
____________________
Науковий керівник: Яремко Ігор Йосафатович, доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри обліку та аналізу Інституту економіки і менеджменту Національного університету «Львівська політехніка»
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter