Анотація. Розглянута проблема управління твердими побутовими відходами (ТПВ), тобто питання збору, утилізації та переробки таких відходів. Окреслено стан стосовно цього питання в Україні та проаналізовано світові кращі практики та концепції. На основі ув'язування проблеми управління ТПВ з досягненням цілей сталого розвитку (ЦСР), запропоновано вектори прикладання відповідних зусиль в публічному управлінні.
Abstract. The problem of solid household waste management, i.e., the collection, disposal, and processing of such waste, is considered. The situation regarding this issue in Ukraine is outlined and the world’s best practices and concepts are analyzed. On the basis of linking the problem of solid waste management with the achievement of sustainable development goals (SDGs), the vectors of applying appropriate efforts in public administration are proposed.
Вступ
Швидкий економічний розвиток прискорює утворення твердих побутових відходів (ТПВ) і, таким чином, потребує ефективної та надійної стратегії поводження з ними. Управління відходами включає не лише безпосередні дії з відходами (збирання, транспортування, сортування, переробка, утилізація відходів), а й активну роботу, в першу чергу, з населенням, з громадськими, державними установами, органами самоврядування та бізнес-організаціями.
Значна частина побутових відходів, які потрапляють у контейнери для сміття, могла б бути пущена на вторинну переробку. Наприклад, в Англії переробка відходів алюмінію становить 42% його побутового виробництва. Як відомо, переробка побутових відходів алюмінію зберігає до 95% енергії, що споживається для його виплавлення [3]. При управлінні твердими побутовими відходами в Південній Африці також пропонується технологія «відходи в енергію», що сприяє утилізації відходів та виробництву енергії. Дослідження показують, що за правильних інвестицій у технології та інституційні зміни відходи можуть потенційно стати ресурсом, який може сприяти соціально-економічному розвитку міст [5].
Іспанськими вченими розглядається модель руху відходів від упаковки харчових продуктів та збирання кожної фракції в конкретних контейнерах до остаточної обробки з виявленням восьми різних матеріалів. Колективне роздільне збирання відходів управляється відповідними уповноваженими організаціями. Система депозитного повернення упаковки реалізується на європейському рівні для вирішення проблеми нагромадження відходів [4]. Використання логістики та моделювання для повного поділу та ліквідації відходів вивчають у Словаччині. Результатом роботи стало використання відходів як сировини біогазу [3].
У складі побутового сміття, що утворюється в невеликих населених пунктах міського типу, переважають пластикові, пластмасові відходи, бите скло та незначна кількість металевих відходів (кришки, консервні та пивні банки, інші дрібні вироби). Що стосується великих міст, то тут побутове сміття різноманітніше за складом і містить багато органічних відходів. Змішуючись з неорганічними, вони утворюють забруднену суміш, яку фракціонувати надалі досить важко. Паперові, пластикові та інші забруднені відходи важче використовувати як сировину. Тому найбільш перспективним і економічно вигідним є роздільний збір побутових відходів на місці їх утворення, що є запорукою сприятливого санітарного стану міст. Враховуючи, що урбанізація веде до укрупнення та розширення площ під будівництво житлових районів, ця проблема набуває все більшого значення. Тверді побутові відходи (ТПВ), що накопичилися на території України, досягли величезних обсягів. Найважливіше завдання систем переробки ТПВ – максимально знешкодити та утилізувати відходи.
В Україні склалася катастрофічна ситуація у сфері поводження з побутовими відходами. Щороку в Україні утворюється приблизно 10-13 млн тонн твердих побутових відходів. Річна кількість відходів на душу населення становить близько 250-300 кг і має тенденцію до зростання [2]. Сучасна практика управління побутовими відходами в Україні орієнтована на вивезення та захоронення побутових відходів на полігонах та сміттєзвалищах, більшість з яких не відповідають вимогам екологічної безпеки, а також стихійних сміттєзвалищах. При цьому захоронення відходів залишається найдешевшим з усіх видів поводження з ТПВ, що не створює стимулів для суб’єктів господарювання і місцевих органів влади для їх перероблення [1]. Тим часом, при виборі методу та технології знешкодження ТПВ необхідно враховувати економічні, екологічні, організаційно-правові та соціальні фактори, а також місцеві умови та особливості. До соціальних факторів в Україні слід віднести низьку екологічну культуру населення, що не дозволяє нині ефективно запровадити систему селективного збору ТПВ у місцях їхнього утворення.
Виклад основного матеріалу
Цілком очевидно, що нагальним завданням сьогодні є впровадження кращих практик раціональної моделі управління твердими побутовими відходами, для зниження рівня забрудненості природного середовища міських територій та покращення здоров’я населення, а також часткового вирішення проблеми сталого розвитку місцевих спільнот. Загалом управління твердими побутовими відходами представлено чотирма напрямками: збиранням та логістикою, застосуванням технологій та установок для обробки відходів, бізнес-моделями та інструментами даних.
Принципи сталого розвитку відіграють вирішальну роль у розробці та впровадженні ефективних і усталених стратегій поводження з відходами. Серед цих принципів – переробка, яка сприяє мінімізації відходів шляхом повторного використання існуючих матеріалів. Використання відновлюваних ресурсів включає використання відновлюваної енергії при переробці відходів, зменшення впливу використання викопного палива. Участь громади є основоположним принципом сталого управління відходами, заохочуючи громаду відігравати активну роль у сортуванні та управлінні відходами.
Одним із найкращих способів пом’якшити вплив твердих побутових відходів на навколишнє середовище є впровадження розумніших, більш орієнтованих на технології рішень для галузі поводження з відходами. Ці інноваційні процеси допомагають оптимізувати збір, контролювати рівень відходів і полегшити окремим особам і підприємствам підвищення рівня переробки та допомогти навколишньому середовищу. Розумне управління відходами стосується систем, які використовують технології, щоб зробити процес управління відходами ефективнішим, екологічнішим і стійкішим. Багато з цих нових технологій управління відходами використовують Інтернет речей (IоT), щоб допомогти оптимізувати збирання відходів і підвищити сталість. Наприклад, деякі підприємства в галузі поводження з відходами вже використовують розумні сміттєві баки для моніторингу рівня сміття в режимі реального часу та за розкладом збору, щоб максимально підвищити ефективність.
Оскільки міські райони ростуть і стають більш густонаселеними, традиційні системи утилізації та збору відходів стають менш практичними. Одним з найкращих технічних рішень цієї проблеми є пневматична сміттєва труба. Пневматичні труби можна встановити під громадськими сміттєвими контейнерами для транспортування відходів прямо до центрів обробки без потреби в зборі сміття.
Проблема управління побутовими відходами, крім питань утилізації, також включає адміністративний фактор. За грамотно збудованої державної структури управління відходами кожен із профільних відділів має можливість залучення фінансових потоків та суспільного інтересу до одного з аспектів управління ТПВ.
У питаннях побутових відходів мета завжди полягає в тому, щоб розробити оптимальну інтегровану систему управління, де терміни «оптимальний» та «інтегрований» зазвичай відносяться до комбінації процесів та понять між відходами та методами обробки, підвищення цінності та усунення негативних факторів, які часто спрямовані на мінімально можливу вартість. Ефективна переробка має бути спрямована на оптимальне розподілення відповідних компонентів побутових відходів (наприклад, пластику, картону, паперу, скла, металів, текстилю, органічних речовин та інших) серед центрів обробки (тобто перетворення відходів на енергію методами спалювання, компостування, анаеробного) зброджування або метанізації та поховання). Ефективне публічне управління, на основі системної взаємодії з місцевими спільнотами та бізнесом, зокрема за допомогою механізмів державно-приватного партнерства, відіграє критично важливу роль у створенні подібних систем.
Висновки
Управління ТПВ безпосередньо відноситься до досягнення кількох ЦСР, а саме ЦСР 11 «Стійкі міста та населені пункти», ЦСР 12 «Відповідальне споживання та виробництво», ЦСР 14 «Збереження морських екосистем». Причому досягнення цих ЦСР у національному масштабі розпочинається саме з місцевого рівня. Таким чином, ця сфера має стати однією з пріоритетних у роботі органів місцевого самоврядування.
Список літератури:
1. Волошина О., Стеценко Ю. Проблеми та напрями ефективного управління побутовими відходами в сучасних умовах. Економіка і суспільство. 2018. Вип. 19. С. 310-315.
2. Українська Галицька Партія. Поводження з ТПВ. URL: https://uhp.org.ua/changes/povodzhennya-z-tpv/
3. Sulistiowati R. et al. Innovative Strategies and Technologies in Waste Management in the Modern Era Integration of Sustainable Principles, Resource Efficiency, and Environmental Impact. International Journal of Science and Society. 2023. Vol. 5, Issue 4. P. 87-100.
4. Tanveer M. et al. Waste management and green technology: future trends in circular economy leading towards environmental sustainability. Environmental Science Pollution Research. 2022. Issue 29. P. 80161–80178.
5. Yadav A. et al. Eco-innovations and sustainability in solid waste management: An indian upfront in technological, organizational, start-ups and financial framework. Journal of Environmental Management. 2022. Vol. 302, Part A. 113953.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter