Наявні в літературі дані підтверджують широку поширеність у населення, зокрема і дитячого, вітамінодефіцитних станів, що обумовлено комплексом причин екологічного, соціально-економічного, психологічного плану. Гіповітаміноз є одним із патогенетичних механізмів зниження захисного потенціалу організму, який викликає розбалансованість та зниження стійкості гомеостазу. Тобто недостатність вітамінів призводить до зниження рівня функціонування органів та систем за рахунок порушення функцій, які вітаміни здійснюють. До особливостей даного стану мають бути віднесені поліетиологічність розвитку (дефіцит вітамінів може бути викликаний багатьма причинами), латентність і тривалість перебігу. Усе це має оцінюватися як характерні ознаки донозологічного стану.
Неспецифічність проявів гіповітамінозів призводять до того, що в цьому стані людина може знаходитись тривалий час, не відчуваючи особливих незручностей, вважаючи себе здоровою. Лише у екстремальних ситуаціях, виникненні хвороби, кумуляції несприятливих факторів недостатність вітамінів проявляється за рахунок зниження потенціалу та зриву захисних систем, що чітко відображає модель реалізації донозологічного стану.
Ситуація, що склалася, обумовлює необхідність моніторингу вітамінної насиченості організму, встановлення інструментів дослідження вітамінної насиченості. Традиційно для її аналізу застосовуються біохімічні методики, які вивчають рівень вітамінів та продуктів їхнього метаболізму в біологічних рідинах (крові, сечі тощо). Вони характеризуються високою точністю та інформативністю, але передбачають лабораторне або інструментальне дослідження, причому в обох випадках має місце як низька доступність, так і досить висока вартість аналізів. Тобто вони мало придатні для проведення моніторингу та донозологічної діагностики.
Це зумовило те, що основним інструментом оцінки вітамінного статусу став анкетно-опитувальний метод. Однак він характеризується суб'єктивністю, що суттєво знижує можливості його використання. Також виявлення з допомогою анкет різних ознак ставить перед дослідником питання їхньої інформаційної значимості. Ситуація, що склалася, вимагає якісно нового підходу до оцінки вітамінного статусу. На наш погляд, найбільш адекватним є заміна діагностики на прогнозування.
Специфіка прогностичної оцінки станів на межі норми та патології полягає в тому, що в цьому випадку ступінь відхилення від норми не можна визначати за сумою відхилень окремих ознак. У разі гіповітамінозу діагноз утруднений ще й тим, що найчастіше мають місце ознаки, які мають неспецифічний характер, їх кількісна оцінка утруднена.
Ситуація, що склалася, визначила інтерес до дослідження вітамінної недостатності як донозологічного стану і зумовила необхідність оцінки його потенційного ризику. У цьому контексті йдеться про вирішенні прогностичного завдання, яке дозволяє не тільки оцінити особливості функціонального стану людей, але й дати градацію виявлених мікросимптомів залежно від їх інформаційної значимості.
На підставі проведених досліджень було обґрунтовано та розроблено прогностичну шкалу, яка може бути використана як скринінг для оцінки вітамінного статусу дітей. Ця схема базується на послідовному аналізі за Вальдом. Шкала передбачає послідовне з'ясування наявності чи відсутності зазначених симптомів та підсумовування відповідних прогностичних коефіцієнтів. Включені до таблиці показники є ознаками недостатності вітамінів групи В, С та А. Показники розташовані у таблиці у порядку зменшення їх інформативності. Це дозволяє підвищити якість прогнозу, орієнтуватися на найбільш значущі критерії. Показники з низькою інформативністю в таблицю не включаються.
Відповідно до послідовної неоднорідної процедури за Вальдом, якщо в процесі опитування досягається один із порогів значущості, опитування припиняється. Важливою перевагою цього методу є можливість вибору ймовірності прогн,озу яка може змінюватись в межах 80-99.9%, залежно від обраної величини порога, який може змінюватися у межах 8-30 балів. Отримання достовірного результату залежить від кількості показників, що входять до складу таблиці, їх оптимальна кількість становить 7-10 критеріїв. Розроблена методика включає 10 показників, що дозволяє вважати її інформативною.
Враховуючи розраховані прогностичні коефіцієнти у якості порогів обрані значення – 13 та +20. При сумі менше -13 вважається, що ризик наявності полігіповітаміноз відсутній, p<0,05. Якщо сума коефіцієнтів щонайменше +20, досягнуто позитивний поріг і вітамінна недостатність прогнозується з високим ризиком, p<0,01. Якщо після завершення процедури сума прогностичних коефіцієнтів становить від –12 до +19, ризик визнається невизначеним, для остаточного рішення потрібні додаткові відомості та дослідження.
До основних переваг наведеної методики крім її прогностичного характеру та спрямованості на виявлення донозологічного стану повинні бути віднесені швидкість проведення, доступність та економічна доцільність, що дозволяє рекомендувати її для використання як скринінг при моніторингу здоров'я населення.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter