Вступ. В стоматологічній практиці широко використовують незнімне протезування як метод реабілітації та імплантацію. Це передбачає застосування різних сплавів металів. Взаємодія стоматологічних металевих матеріалів з тканинами відбувається по різним механізмам, а саме: посилення бактеріальної адгезії, токсичні ефекти і алергія [1].
Анг. galvanism, electrogalvanism — електрохімічне явище, що виникає у порожнині рота після протезування, якщо використані деталі, виготовлені з різних сплавів металів, пломби з амальгами та металеві штифти тощо. В результаті їх окислення між різними металами виникає різниця потенціалів, а також вивільняються іони металу (деякі з них цитотоксичні). Значний вміст іонів металів у ротовій рідині зумовлює їх накопичення у слизовій оболонці, м'яких тканинах порожнини рота, кістках щелеп та постійне надходження в травний канал. Це призводить до їх поширення по всьому організму і виникнення сенсибілізації до металів.
Як відповідь організму на це явище виникає гальваноз. При гальванозі пацієнт відчуває металевий присмак у роті, сухість слизової оболонки ротової порожнини, спотворення смаку, печіння язика, поколювання, біль та інші парестезії. Крім того, можуть з'являтися неврологічні порушення, спричинені постійним стресом: головний біль, дратівливість та інші. [2].
Мета роботи: підвищення ефективності діагностики гальванозу та пошук шляхів корекції.
Матеріал та методи дослідження. Обстеження хворих проводили за рекомендаціями ВООЗ [3].
Для виявлення гальванізму в порожнині рота проводять вимірювання потенціалів і поляризацій металевих зубних реставрацій (в нормі до 50mV) або сили гальванічних струмів (в нормі до 10 mkA) [2,4,5,6].
На проведення діагностики та лікування отримано інформаційну згоду пацієнтів. Нами загальноклінічне обстеження та потенціометрія проведена у 58 осіб віком від 35-55 років. Контрольна группа становила 14 практично здорових осіб того ж віку без супутніх захворювань, що могли б впливали на стан слизової оболонки порожнини рота, та металічних включень в порожнині рота. Цифрові дані оброблено методом варіаційної статистики з розрахунком показника Стьюдента. Показники вважали достовірними при р<0,05.
Результати та їх обговорення. Для встановлення діагнозу «гальваноз» необхідна наявність наступних критеріїв: скарги хворого на металічний присмак у роті; більша виразність суб’єктивних симптомів уранці і збереження їх протягом дня; наявність у порожнині рота 2 металевих включень і більше; визначення (реєстрація) різниці потенціалів між металевими включеннями; визначення гальванічних токів більше 10 мкА; поліпшення самопочуття хворого після видалення протезів з порожнини рота.
Всі обстежені хворі відмічали металевий присмак в роті, печіння язика або губ, сухість в роті. 27% пацієнтів відмічали головні болі та дратівливість. Причому всі пацієнти пов’язували ці відчуття з попереднім недавнім ортопедичним лікуванням. З анамнезу життя з’ясовано, що 77% пацієнтів мають супутню патологію (травної, серцево-судинної або ендокринної системи). В порожнині рота у всіх пацієнтів виявлені металеві включення: мостоподібні протези з хромо-нікелевого сплаву або метало-керамічні, металеві коронки, реставрації зубів на анкерних штифтах.
При огляді СОПР виявлено гіперемію (75% випадків), ерозії (11%), лейкоплакію (4%), червоний плескатий лишай (7%), гіпертрофію ясен (3%). У всіх пацієнтів при вимірюванні сили струму та потенціометрії визначили збільшення показників.
Узагальнюючі дані доказових джерел [2,7]: наводимо тактику лікування пацієнтів з ознаками гальванозу, яке спрямовано на усунення причини основного захворювання та симптомів подразнення слизової оболонки порожнини рота та супутньої патології: видалення з порожнини рота протезів та пломб із неоднорідних металів (етіотропна терапія); санація порожнини рота; лікування супутньої запальної патології порожнини рота. При катаральному стоматиті рекомендуємо застосовувати інгібітори протеаз, протизапальні та антисептичні засоби, унітіол 5%. При гальванічних опіках, ерозіях, виразках використовують антисептики, місцево анестезуючі засоби, протеолітичні ферменти, протизапальні, кератопластики. З метою ортопедичної реабілітації необхідно виготовлення протезів, які не викликають підвищеної чутливості у пацієнтів (кераміка, металокераміка, використання склопластикових штифтів для реставрації). Також всі хворі потребують консультації та лікування з приводу патології внутрішніх органів та систем.
З метою профілактики виникнення гальванозу ми рекомендуємо: виготовлення ортопедичних конструкцій з однорідних сплавів зі своєчасною одномоментною заміною протезів; проводити ретельну обробку протезів та інших металевих включень. Обов’язкове проведення професійної гігієни порожнини рота перед ортопедичним лікуванням та дворазово щорічно, дотримування індивідуальної гігієни порожнини рота та правил догляду за протезами, в тому числі, використання після їжі нейтралізуючих засобів (ополіскувачі, жувальні гумки тощо). Лікування запальних та дистрофічних хвороб порожнини рота до фіксації протезів. Спостереження та лікування загальної патології у відповідних фахівців. Також всі ортопедично реабілітовані пацієнти потребують ретельного огляду порожнини рота з метою виявлення місцевої патології та дефектів зубних конструкцій [7].
Висновок. Практичне застосуванням ортопедичних конструкцій з однорідних сплавів та своєчасне лікування загальної патології сприяє усуненню причини гальванозу. Зазначені заходи тісно пов’язані зі своєчасною санацією порожнини рота і заміною зношених протезів.
Cписок використаних джерел:
1. Schmalz G., Garhammer P. Biological interactions of dental cast alloys with oral tissues. Dental Materials., 2002, 18(5): 396-406. doi: 10.1016/S0109-5641(01)00063-X.
2. Скрипникова Т. П. Гальваноз, його прояви в порожнині рота, особливості обстеження хворих, принципи лікування і профілактики / Т. П. Скрипникова, Л. М. Хавалкина, Н. М. Іленко // Світ медицина та біологіі. – 2014. – № 2 (44). – С. 77–80.
3. Стоматологические обследования: основные методы; пер. с англ. А.Г. Колесника. – [3-е изд.]. – Женева: ВОЗ, 1989. – 62 с.
4. Nilner K, Glantz PO, Ryge G, Sundberg H. Oral galvanic action after treatment with extensive metallic restorations. Acta Odontol Scand. 1982;40(6):381-8.
5. Bergman M, Ginstrup O, Nilsson B. Potentials of and currents between dental metallic restorations. Scand J Dent Res. 1982 Oct;90(5):404-8.
6. Procházková J, Podzimek S, Tomka M, Kucerová H, Mihaljevic M, Hána K, Miksovský M, Sterzl I, Vinsová J. Metal alloys in the oral cavity as a cause of oral discomfort in sensitive patients. Neuro Endocrinol Lett. 2006 Dec;27 Suppl 1:53-8.
7. Yontchev E, Hedegård B, Carlsson GE. Outcome of treatment of patients with orofacial discomfort complaints. International Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. 1987;16(3):312-318.
|