Війна – це стрес не тільки для дорослих, які все розуміють, але й для дітей. Дитяча психіка дуже чутлива до будь-яких змін. Звуки повітряних тривог, вибухів, обстріли, відчуття небезпеки, тривоги, переривання звичних рутин, постійні зміни та рух – це все залишає свій негативний відбиток, може злякати дитину, викликати нерозуміння і дискомфорт. Згодом може спричинювати у дитини відчуття страху за життя, фізичну та емоційну напругу, підвищену тривожність. У дітей під час воєнного стресового стану, більше ніж у мирних умовах, важливим є так зване відчуття «захищеності». Його пов’язують із поняттями «безпека», «довіра», «упевненість», «психоемоційна стабільність», «задоволеність», «суб’єктивна комфортність», «суб’єктивне/психологічне благополуччя». Воно загострюється, з одного боку, схвильованістю батьків безпекою дитини, з іншого, фактична втрата уваги з боку батьків, у зв’язку з їх концентрацією на травмуючій ситуації, на забезпеченні виживання сім’ї.
Мета дослідження – аналіз проблеми психологічної допомоги дитині щодо її емоційного стану під час війни.
Емоційна сфера є важливою складовою структури особистості. Вивчення емоційної сфери стосується розкриття таких важливих питань, як переживання особистістю своєї поведінки [1, с.34]. Емоції – «психічне відображення у формі безпосереднього пристрасного переживання життєвого сенсу явищ та ситуацій, зумовленого відношенням їх об'єктивних властивостей до потреб суб'єкта» [2, с.151]. Основне, що потрібно пам’ятати – якщо батьки поруч і здорові, вони можуть надати дитині психологічну підтримку. Діти втрачають звичну повсякденність та впорядкованість життя. Адже тепер ігри і навчання чергуються з повітряними тривогами, вибухами, сховищем в укриттях. Діти завжди потребують уваги і турботи дорослих. А особливо – в екстремальних ситуаціях. Наразі діти в Україні перебувають у стані війни – чують сирени під час ракетних атак, спостерігають руйнування будівель, здригаються від вибухів, стають свідками людських втрат. Через ці події багато дітей переживають стрес. Під час воєнних подій кожному з батьків важливо пам’ятати, що для дитини дуже важливо отримувати від батьків підтримку, таку яка була до настання стресогенних чинників, бути впевненими в тому, що старші знають, що робити і можуть їх захистити. Інакше у дитини на глибинному рівні може зафіксуватися у пам’яті картинка негативних подій, побачена під час війни. Вона знову і знову уявлятиме найстрашніші моменти того, що сталося. Діти, які пережили психотравматичну подію, часто замикаються у собі, втрачають інтерес до занять, які раніше їх цікавили, спілкування. Події воєнного часу, можуть стати причиною паузи в їх особистісному розвитку. Наслідком хронічного стресу для дитини під час війни можуть стати не тільки психічні і психологічні розлади, а й хронічні захворювання (системи травлення, серцево-судинної, опорно-рухової систем тощо), зниження загального рівня імунітету, спричинених умовами та психосоматичними реакціями.
У цей важкий період важливо показати дитині, що батьки розуміють серйозність її переживань, здатні підтримати і дати раду ситуації, яка склалася. Потрібно створювати атмосферу безпеки: частіше обіймати дитину, розмовляти з нею про її почуття та переживання на її мові (рівні). Важливо говорити про страх, гнів і ділитися тим, що під час війни це нормальне почуття, яке присутнє кожному. Якщо є можливість, то ефективним буде перегляд з дитиною фотографій та відео з минулого життя, пригадування приємних подій і планування мирного майбутнього. З метою мінімізування негативного впливу війни на дитячу психіку батькам потрібно дотримуватися рекомендацій, зокрема [3]: 1) пам’ятати, що для дитини батьки є опорою. Спостерігаючи за дорослими, вона «переносить» усі стани та емоції батьків на себе. Тому важливо спостерігати за собою, навчатися долати свої негативні емоційні стани та навчати цьому свою дитину. 2) Разом робити руханки, гратися, готувати, дивитись мультики, читати – це те, що принесе дитині позитивні емоції. 3) Не обговорювати і не дивитися біля дитини новини. Інформація, яку вона почує/побачить, може бути травматичною. 4) Дотримуватися розпорядку дня. Сон, прийом їжі, активність, навчання мають бути його невід’ємною частиною. Це дає розуміння контролю над життям і, відповідно, кращого самопочуття. 5) Слідкувати за станом дитини. Під час війни у дітей виокремлюють два стани: ступор або гіперактивність. Тому важливим є проговорювання ситуації, емоційного стану, відповіді на дитячі питання (відповіді мають бути чесними і відповідними до віку, аби не травмувати). 6) Обіймати дитину. Тілесний контакт допоможе зняти напругу та заспокоїтись. 7) Потрібно говорити про майбутнє, фантазувати, будувати плани, налаштовуватись на позитивний лад.
Таким чином, важливо, щоб батьки давали дітям відчуття безпеки та турботи, наскільки це можливо, були послідовними та логічними у своїх діях, говорили з дітьми та запитували про їх емоції, відчуття, думки. Це буде давати відчуття впевненості, контрольованості та розвантаження для дітей. Для того, щоб допомогти дитині і не травмувати її власними переживаннями, необхідно привести себе в максимально стабільний психологічний стан. Найголовніше пам’ятати, що зараз для всіх батьків є дуже важливе завдання – зберегти наше майбутнє покоління та максимально подбати про здорову психіку наших дітей.
Список літератури:
1. Максимчук Н. П. Основи психолого-педагогічної діагностики. Конспекти лекцій: навчальний посібник. Кам’янець-Подільський: «Медобори» (ПП Мошак М.І.), 2002. 56с. URL: http://elar.kpnu.edu.ua:8081/xmlui/handle/123456789/6951
2. Максимчук Н. П. Загальна, вікова і педагогічна психологія. Збірник завдань: Навчально-методичний посібник. 2-ге видання, перероблене і доповнене. Кам’янець-Подільський: ПП Буйницький О.А., 2011. 240с. URL: http://elar.kpnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/3543
3. Як покращити психологічний стан дитини під час війни: поради фахівця URL: https://mvs.gov.ua/news/iak-pokrashhiti-psixologicnii-stan-ditini-pid-cas-viini-poradi-faxivcia
____________________
Науковий керівник: Панчук Наталія Петрівна, кандидат психологічних наук, доцент, Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter