Накопичення кризових явищ в національній економіці, зростання ризиків пов’язаних із збройною агресією російської федерації, нестабільність політичного та соціального середовища в Україні обумовлюють підвищення вимог до формування та виконання фіскальної політики. Роль держави сьогодні полягає в забезпеченні економічної стабільності й переорієнтації ресурсів на забезпечення оборони суверенітету України.
Ефективна фіскальна політика повинна забезпечити життєздатність соціально-економічної системи України сьогодні та забезпечити передумови до інтеграції в міжнародний економічний простір, відновлення й зростання економіки в післявоєнному періоді.
Система оподаткування є інструментом формування коштів бюджету для забезпечення виконання широкого кола функцій держави. При цьому система оподаткування повинна враховувати необхідність збереження балансу інтересів держави та платників податків. Податкове регулювання включає в себе комплекс організаційних, правових, регулятивних й контрольних заходів що безпосередньо впливають на рівень умов життя населення, сприяють додержанню соціальної справедливості й орієнтовані на забезпечення прогресивного соціального розвитку суспільства.
Хронічний дефіцит фінансових ресурсів, що склався в Україні як наслідок протікання тривалої системної фінансово-економічної кризи, значно посилився в результаті орієнтації економіки на захист незалежності держави в умовах загострення військового конфлікту на сході й перетворення його на широкомасштабну війну. Гостра нехватка фінансових ресурсів сьогодні обумовила підвищення рівня залежності України від зовнішніх кредитних ресурсів та інших джерел міжнародної фінансової допомоги.
Основними інструментами забезпечення стійкості фінансово-економічної системи будь-якої країни є доходи та витрати державного бюджету, збалансування яких є найважливішим завданням фіскальної політики.
До кола ключових завдань національної фіскальної політики відносять: реалізацію справедливої, обґрунтованої та стабільної податкової політики, орієнтованої на зменшення податкового навантаження з одночасним розширенням бази оподаткування; здійснення відкритої та врівноваженої бюджетної політики, що забезпечує соціальний захист населення, забезпечення робочих місць, захист національного виробника, сталий соціально-економічний розвиток, здійснення інвестицій в реальному секторі економіки; виважене управління державним боргом; забезпечення максимальної ефективності державних видатків на основі використання сучасних інструментів оцінки ефективності видатків, відкритої й прозорої системи державних закупівель; послідовна переорієнтація податкового навантаження з факторів виробництва на об’єкти споживання, плату за використання ресурсів та екологічний вплив; стимулювання розвитку бізнесу, надання більшої свободи економічній діяльності підприємств, зниження бюрократичних бар’єрів розвитку бізнесу; створення умов для зацікавленості функціонування суб’єктів господарювання в правовому полі. Крім цього, важливою передумовою оптимізації фіскальної політики є здійснення регулярного моніторингу системи пільг, визначення їх ефективності та доцільності подальшого застосування.
Узагальнення вітчизняної практики та міжнародного досвіду формування фіскальної політики дозволило виділити такі основні напрямки розвитку фіскальної системи в Україні:
1. Забезпечення ефективної реалізації фіскальної функції на основі використання інструментів фіскального стимулювання соціальної відповідальності суб’єктів господарювання, розвитку податкової культури та підвищення престижності здійснення господарської діяльності в межах правового поля, використання інструментів заохочення підприємців, що роблять суттєвий внесок в розвиток та підвищення соціальних стандартів життя громади.
2. Врегулювання адміністративно-правових відносин, що виникають між суб’єктами підприємництва та інститутами публічного управління, орієнтоване на розв’язання ключових соціальних та економічних проблем розвитку суспільства та держави.
3. Здійснення заходів, орієнтованих на забезпечення фіскальної стійкості в умовах гострої фінансової, соціальної, політичної кризи та масштабних військових дій на території України.
4. Запровадження оперативних інструментів адаптивного регулювання фіскальної політики відповідно до зміни соціально-економічної ситуації в країні, що забезпечують оперативну стабілізацію ключових секторів економіки.
5. Збалансування інструментів податкового та митного регулювання, оптимізація повноважень державного й місцевих бюджетів, формування системи ідентифікації пріоритетних об’єктів бюджетного інвестування.
6. Оптимізація видатків бюджету й безпечне управління внутрішнім та зовнішнім державним боргом, пошук резервів фінансування розвитку перспективних галузей суспільного життя.
Таким чином, формування й реалізація ефективної фіскальної політики потребують застосування науково-обґрунтованого та виваженого підходу з урахуванням необхідності забезпечення адаптивної складової реалізації фіскальної функції в умовах нестабільної соціально-економічної ситуації, загроз та викликів, обумовлених масштабними військовими діями на території України.
|