Питання приросту запасів нафти і газу гостро стоїть в старих нафтогазовидобувних районах, де резерв підготовлених структур, що вводяться в буріння, вичерпаний або значно обмежений. До таких районів відноситься Західноукраїнська нафтогазоносна провінція. Перспективи відкриття нових родовищ тут пов’язані з пошуками та розвідкою глибоко залягаючих горизонтів.
Микуличинська площа розташована в Бориславсько-Покутській, найбільш перспективній в нафтогазоносному відношенні, зоні Передкарпатського прогину, на схід від Довбушансько-Бистрицького родовища [1].
У геологічній будові Микуличинського нафтового родовища беруть участь флішові відклади крейдової та палеогенової систем і моласові неогенової системи Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину, а також крейдово-палеогенові відклади Скибової зони Карпат.
У тектонічному відношенні Микуличинська складка розташована в межах Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину і є лінійним продовженням Битківської глибинної складки у південно-східному напрямку. Північно-східне крило складки круте і підгорнуте, південно-західне - відносно пологе.
Промислова нафтогазоносність Микуличинського родовища встановлена у менілітових відкладах олігоцену та вигодсько-манявських відкладах еоцену.
Метою досліджень є вивчення інженерно-геологічних умов ділянки під будівництво експлуатаційної свердловини № 25-Микуличин.
Для успішного вирішення геологічних завдань, які ставляться перед проектною свердловиною і найбільш повного вивчення розкритих нею відкладів щодо нафтогазонасиченості, передбачено оптимальний комплекс геологічних і геофізичних досліджень.
В геоморфологічному відношенні ділянка експлуатаційної свердловини №25-Микуличин розташована у межах середньовисотних Скибових Горган з поперечними долинами, на вододільному хребті між басейнами річок Прут і Лючка.
Рельєф ділянки має значний нахил в південно-західному напрямку. Коливання абсолютних відміток 1020 – 1028 м.
Гідрографічна сітка району представлена р. Прутом та його численними притоками (Прутець, Лючка, Левущик, Сухий та ін.).
На ділянці знаходяться споруди пробуреної експлуатаційної свердловини №2-Микуличин, схил – зтерасований.
При будівництві експлуатаційної свердловини № 25-Микуличин необхідно передбачити відновлення нагірних канав по відводу дощових і талих вод із ділянки, а також заходи по збереженню стійкості і рівноваги гірського схилу та запобіганню виникнення зсувових явищ – зміщення ґрунтових мас по корінних породах, зустрінутих на глибині 2.1 – 2.4 м від денної поверхні.
В геологічній будові ділянки експлуатаційної свердловини № 25-Микуличин беруть участь четвертинні елювіальні відклади у вигляді дресв’яних грунтів з супіщаним заповненням потужністю 1.2 - 1.6 м, під якими залягають пісковики вивітрилі з прошарками аргілітів.
Зведений інженерно-геологічний розріз ділянки свердловини № 25-Микуличин наступний:
ІГЕ-1. Насипний грунт (галька, гравій, щебінь, валуни, супісок) – 0.0-0.8 м.
ІГЕ-2. Дресв’яний грунт з супіщаним заповненням – 0.8-2.2 м.
ІГЕ-3. Пісковики вивітрилі з прошарками аргілітів – 2.2-6.0 м.
На ділянці з денної поверхні зустрінуті насипні грунти (ІГЕ-1)потужністю 15-10 м. Елювіальні грунти (ІГЕ-2) схильні до додаткового атмосферного вивітрювання. Тому слід передбачити захист елювіальних грунтів (ІГЕ-2) від додаткового атмосферного вивітрювання, які втрачають стійкість під дією води та температури. Вміст глинистого заповнювача (супіска) в загальній масі дресв’яних грунтів складає 11-15%.
Підземні води в період розвідувань на глибину 6.0 м не зустрінуті. В період інтенсивних атмосферних опадів в дресв’яних грунтах можлива поява води типу “верховодка” на глибині 1.0-2.4 м від денної поверхні на контакті з пісковиками вивітрилими.
В результаті проведених досліджень на ділянці будівництва свердловини доцільно передбачити [2]:
- організований відвід поверхневих та схилових вод з ділянки робіт, що виключає витік стічних вод на підрізані та відсипані схили;
- протизсувні заходи, пов’язані з привантаженням укосу майданчика ВЛБ, спорудженого з насипних грунтів, брилами та валунами скельних порід;
- протиерозійні заходи пов’язані зі збереженням стійкості природніх укосів під час прокладання підземних комунікацій з проведенням підрізок схилів до споруд, що проектуються на майданчику робіт;
- заходи щодо здійснення постійного нагляду за станом прилягаючих схилів і підтримання спеціального режиму, який сприяє збереженню їх стійкості.
Список літератури:
1. Атлас родовищ нафти і газу України: в 6 т./ УНГА. – Львів, 1998. – Т.5: Західноукраїнський нафтогазоносний регіон. – 705 с.
2. Охорона довкілля. Природоохоронні заходи під час споруджування свердловин на нафту та газ: СОУ 73.1-41-11.00.01:2005 − [Чинний від 01.12.2005]. − К.: Держгеолслужба України, 2005. − 109 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter