Агресія проти України з боку росії спричинила значні збитки для економіки країни, серйозно ускладнивши чи навіть зупинивши економічну активність у великих регіонах, зокрема на Дніпропетровщині, що постійно зазнає атак з боку окупантів. В цьому контексті, широкомасштабний конфлікт вимагає адаптації стратегій у сфері державного економічного регулювання, зокрема на Дніпропетровщині, з метою виявлення нових, більш ефективних шляхів управління, які змогли б забезпечити економічну стабільність регіону та його мешканців.
Актуальні виклики для регіональної економіки охоплюють зниження обсягів виробництва, збільшення безробіття, послаблення фінансової стабільності держави та ризики для національної валюти. Економіка Дніпропетровщини зіткнулася з найгіршим спадом ВВП за всю історію незалежності, масштабною втратою активів, експортних доходів, а також з безпрецедентними енергетичною та демографічною кризами. У світлі цих обставин, проблеми економічного розвитку Дніпропетровщини в умовах війни набувають особливої гостроти.
Під впливом війни економічний ландшафт Дніпропетровщини потерпів змін. Наприклад, через конфлікт найбільше підприємство регіону – «АрселорМіттал Кривий Ріг» – змушене було призупинити діяльність свого основного виробництва. Разом з тим, до Дніпра було переміщено близько 40 підприємств із Донбасу та інших територій, що зазнають військових дій. В даний час економіка стикається з серйозними викликами, які виявляються у відчутному падінні продуктивності праці, ефективності ведення бізнесу та оптимального використання природних ресурсів [1, с. 216].
Однією з особливих проблем є деградація земель та зниження якості ґрунтів, що негативно впливає на експортні можливості аграрного сектору. У відповідь на такі виклики, урядові ініціативи на загальнодержавному рівні та на рівні Дніпропетровської області зосереджені на стабілізації ситуації, особливо під час воєнного стану.
Серед запроваджених заходів можна виокремити програму переміщення підприємств у безпечні регіони, розробку держзамовлень для підтримки продукції, дерегуляційні ініціативи, оновлення податкової політики для зниження тягаря на бізнес та програми безвідсоткового кредитування для підтримки всіх секторів економіки [2].
У контексті тривалого воєнного конфлікту та зростаючої невизначеності, захист економічної безпеки Дніпропетровщини вимагає збільшення уваги до розробки заходів щодо попередження економічних загроз. Це включає підвищення обізнаності та проактивне навчання щодо потенційних і реальних ризиків для економіки області, а також підготовку державних структур, бізнесу та громадянського суспільства до можливих кризових ситуацій [3, с. 183].
Крім того, важливим аспектом є розробка стратегічних планів та маршрутних карт, що дозволять ефективніше координувати взаємодію між урядом, місцевим самоврядуванням, бізнесом та громадянами при виникненні загроз [4]. Застосування гібридних підходів, що комбінують традиційні урядові заходи з інноваційними діями з боку приватного сектору та громадськості, також відіграє ключову роль у забезпеченні стійкості економіки [5].
Визначене експертами коло загроз, які можуть мати високий рівень негативного впливу, проте у поточний момент мають помірну імовірність вияву, дає можливість виокремити потенційні тригери посилення ризиків економічної безпеки Дніпропетровщини, запобігання яким має визначати пріоритети політики забезпечення економічної безпеки. Серед таких тригерів:
збільшення кількості осіб, що вирішують не повертатися до країни через війну, а також потенційний виїзд у разі погіршення безпекової ситуації або після скасування обмежень на виїзд для військовозобов’язаних, може мати негативний вплив на робочу силу країни;
також очікується зниження довіри до державних установ, зокрема у фіскальній сфері, що може призвести до погіршення податкової дисципліни та зростання неофіційного сегмента економіки;
бюджетна система може зіткнутися з проблемами у забезпеченні планових виплат через складнощі з наповненням доходної частини бюджету або фінансуванням дефіциту, що негативно вплине на ефективність соціального захисту та становище у бюджетному секторі;
послідовне зниження конкурентоспроможності національних виробників через тривале недоінвестування та зупинення інновацій, а також нарощування додаткових витрат, може уповільнити повоєнне відновлення, руйнувати його інклюзивність та знижувати мультиплікативний ефект для економічного зростання;
надмірний імпорт товарів споживчого та виробничого призначення може закріпити стан імпортозалежності економіки, викликаючи тиск на торговельний баланс та створюючи перешкоди для відновлення виробництва;
негативні наслідки війни для довкілля можуть погіршити умови для економічної діяльності, зокрема в аграрному секторі, та якість життя населення, ускладнюючи повернення людей до місць постійного проживання;
погіршення умов для забезпечення продовольчої безпеки через негативні процеси в аграрному секторі та зниження ефективності продовольчої інфраструктури може мати негативні соціальні наслідки;
наростання негативного впливу наслідків війни на довкілля, що погіршуватиме умови для економічної діяльності (насамперед в аграрному секторі), якість життя населення (зокрема, створюючи додаткові перешкоди для повернення людей до місць постійного проживання);
погіршення спроможності економіки до забезпечення продовольчої безпеки внаслідок негативних процесів в аграрному секторі, зниження ефективності продовольчої інфраструктури (зберігання, первинна переробка, постачання агросировини), що матиме негативні соціальні наслідки.
Військові дії продовжуються, що несе за собою продовження викликів для підприємництва та населення, а також поглиблення негативних ефектів. У перспективі до розробки та впровадження новітньої, надійної інфраструктури економічної безпеки в країні, ризики, асоційовані з непередбачуваністю ситуації, залишатимуться значними. Ця невизначеність стає бар’єром для прямих інвестицій у економіку України. Нині економіка зіштовхується з безпрецедентними труднощами, а можливості для довгострокового стратегічного планування обмежені. В таких обставинах, формування міцних економічних взаємин виходить на перший план.
Список літератури:
1. Григорук А. А., Литвин Л. М. Розвиток економіки України в умовах воєнного стану. Наукові перспективи (Серія «Державне управління», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Медицина», Серія «Педагогіка», Серія «Психологія»). 2023. Вип. 4 (34). С. 215-222. DOI : https://doi.org/10.52058/2708-7530-2023-4(34)-215-222
2. Данилишин Б. Як забезпечити економічне зростання в умовах війни. URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2023/03/3/697664/ (дата звернення: 5.03.2024)
3. Костьов’ят Г. І., Куриліна О. В., Гавриленко А. С. Шляхи відновлення національної економіки в умовах воєнного стану. Наукові перспективи. 2022. Випуск 4 (22). С. 181-193.
4. Обіход Т. В. Головні засади економіки України в умовах воєнного стану. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління. 2022. № 1(4). URL: https://doi.org/10.54929/2786-5738-2022-4-03-02
5. Онешко С. В., Башлай С. В., Короленко О. Б. Особливості збереження та підтримання економічного потенціалу України в умовах війни. Економіка та суспільство. 2022. Випуск 40. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/download/1440/1385
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter