На сьогодні найбільш перспективними в багатьох науках є дослідження, пов’язані з інформаційними технологіями, що зумовлено бурхливим їх розвитком упродовж попередніх двох десятиріч. У зв’язку з цим виникли і розвинулися нові напрями в уже, ніби, досить вивчених та освоєних сферах знання, виникло нове поле для науково-дослідної діяльності. Не стала винятком і лексикографія. У наш час активно розвивається комп’ютерна лексикографія, зокрема створення електронних словників, що має прикладне значення [1, с. 6].
По-перше, електронні словники зручні у використанні, надають можливості, яких не мають традиційні паперові словники, до прикладу, швидкість створення і простота оновлення, велика кількість інформації, простий пошук, що не потребує довгого перелистування сторінок та витрати часу на пошук того чи того слова [3, с. 85]. По-друге, кількість словників в електронному вигляді на сьогодні перевищує кількість паперових словників, і така перевага з часом лише зростатиме. Також варто звернути увагу на легкий і, переважно, безкоштовний спосіб отримання електронних словників (завантаження чи онлайновий доступ в інтернеті), паперові ж потрібно замовляти та сплачувати за друкований примірник і доставку. По-третє, електронні словники більш гнучкі в оновленні, а отже, дають змогу відстежувати всі зміни у сучасному лексиконі. Паперові словники не в змозі швидко віддзеркалити динаміку таких змін, а електронні, онлайнові оперативно враховують усі зміни.
І, що важливо, електронні словники уможливлюють організувати самостійну роботу здобувачів освіти: багато сучасних електронних словників відкритого типу дають можливість користувачам самостійно вносити зміни, доповнювати, оновлювати словникову базу, ці ж доповнення можуть коментувати, підтримувати чи ні, використовувати інші користувачі.
Крім того, такими словниками легко оперувати – поширювати у будь-якому кількості примірників, об’єднувати кілька словників в один, виправляти та доповнювати у процесі використання.
Поза тим, окрім позитивних аспектів створення й використання електронних словників, наявні й складнощі та протиріччя у їхньому створенні. Передовсім, з урахуванням темпів розвитку інформаційних технологій, ті платформи та програми, на основі яких створюються електронні словники швидко «старіють», відтак сучасним лексикографам потрібно не лише постійно оновлювати не словникові статті, але й комп’ютерні програми та застосунки. Із плином часу ця проблема буде загострюватися.
Окрім того, на часі створення словників, що враховують результати наукових досліджень сучасних науковців. Складність полягає в тому, щоб об’єднати результати всіх цих досліджень й віддзеркалити у глобальних словниках, що максимально повно віддзеркалюватимуть конкретний пласт національної мови. Така робота, безсумнівно, потребує фінансування, державної підтримки і бажання самих дослідників долучитися до створення таких словників.
Ще одна важлива проблема полягає в тому, що в сучасному світі, де інформація стає все доступнішою і технології постійно розвиваються, створення електронних словників стає не лише засобом полегшення процесу навчання, але й можливістю для комерціалізації. Це відбувається через те, що створення та підтримка електронних ресурсів вимагає фінансових витрат [2]. Така комерціалізація може призводить до перетворення комп’ютерної лексикографії на галузь, орієнтовану на отримання прибутку, замість того, щоб бути засобом поширення знань і підтримки навчання. Однією з важливих проблем цієї комерціалізації є обмежений доступ до якісних електронних словників. Якщо доступ до них стане платним, це може ускладнити доступ для тих, хто не може собі дозволити платити за ці ресурси. Окрім того, комерціалізація може призвести до навмисної обмеженості функцій базових версій словників або до поширення нав’язливої реклами, що може вплинути на якість користування словниками та навчальний процес загалом. Таким чином, хоча комерціалізація електронних словників є необхідним елементом їхнього створення та підтримки, важливо, щоб це не перешкоджало доступу до якісної мовної освіти для всіх весрств населення. Регулювання цього процесу та розвиток альтернативних безкоштовних або доступних за символічну плату ресурсів може допомогти зберегти доступність мовної освіти в умовах комерціалізації електронних словників.
Підсумовуючи, зазначимо, що, незважаючи на складнощі й певні проблеми, електронні словники повільно, але впевнено витісняють з освітнього ринку своїх паперових попередників, що цілком виправдано в епоху цифровізації. Тому розробка оптимальних у використанні, повних, універсальних електронних словників нагальне завдання сучасної електронної лексикографії.
Список літератури:
1. Балалаєва О. Ю. З історії розвитку електронних словників: зарубіжний і вітчизняний досвід. Науковий журнал «Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія». 2020. Т. 1. № 11(1). С. 6-11. DOI: 10.31548/hspedagog2020.01.006
2. Іванюк І. В., Овчарук О. В. Результати онлайн-опитування «Готовність і потреби вчителів щодо використання цифрових засобів та ІКТ в умовах карантину: 2021» аналітичний звіт. Київ: ІІТЗН НАПН України. 2021. 55 с. URL: http://surl.li/rrjkr.
3. Кучерук О. А. Основні напрями розвитку електронної лінгводидактики. Інформаційні технології і засоби навчання. 2014. Т. 41. №3. с. 83-91. URL: http://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/1054.
_________________________
Науковий керівник: Кулик Олена Дмитрівна, доктор педагогічних наук, професор, Університет Григорія Сковороди в Переяславі
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter