Наукові дослідження останніх років в області медичної мікробної екології та інших суміжних експериментальних і клінічних дисциплін відзначають зміни в еволюції, прогнозі, діагностиці та лікуванні грибкових захворювань [6, 8, 10]. Актуальність проблеми грибкових уражень слизової оболонки порожнини рота (СОПР) зумовлена збільшенням кількості пацієнтів, які страждають на гострі та хронічні рецидивуючі форми захворювання, зростанням показників резистентності до протигрибкових лікарських засобів, що на сьогоднішній день представляє суттєву медико-соціальну проблему [1]. Зміни балансу Candida в мікробіоті ротової порожнини та пошкодження анатомічного, фізико-хімічного захисту сприяють розвитку кандидоза [3,5].
Численні публікації стверджують, що персистенція інфекції Candida обумовлює хронічний рецидивуючий перебіг кандидозного стоматиту та потребує комплексного, мультидисциплінарного підходу для профілактики, діагностики і тактики лікування [2, 4, 9].
Встановлено, що головним напрямком лікування грибкового ураження СОПР є відновлення біоценозу всього шлунково-кишкового тракту. З цією метою використовують терапію симбіотної флори та комплексними імуномодуляторами бактеріального походження, а саме: вакцини, біологічні добавки, еубіотики, пробіотики, симбіотики, бактеріофаги [2, 7, 11].
Мета дослідження. Оцінка ефективності лікування хронічного рецидивуючого перебігу кандидозного стоматиту у хворих з хронічним ураженням печінки.
Матеріали і методи дослідження. Диспансерному спостереженню підлягали 17 осіб віком від 28 до 67 років хворих на хронічний вірусний гепатит В (ХВГВ) в фазі реплікації, в яких було діагностовано мікроскопічно та лабораторно 4 випадки кандидозного стоматиту впродовж останніх 12 місяців.
Серед даного контингенту хворих було виявлено 8 випадків хронічного атрофічного кандидозного стоматиту (ХАКС), у 9 осіб реєстрували хронічний гіперпластичний кандидоз стоматит (ХГКС). Найбільш частою формою кандидозного стоматиту був мікотичний глосит - 82,3% обстежених. У (76,5%) осіб реєстрували кандидозний дисбактеріоз кишечнику різного ступеню тяжкості.
Встановлення діагнозу рецидивуючого перебігу кандидозного стоматиту обґрунтовували на підставі клінічних проявів, шляхом мікроскопічного та бактеріологічного дослідження патологічного матеріалу з вогнища ураження. Контроль ефективності терапії проводилось безпосередньо перед призначенням CANDIVAC та через 21 день після початку лікування, а також повторювався
через 3 (закінчення планового лікування) місяці, у віддалені строки 9 та 12 місяців.
Загальновідомо, що CANDIVAC сприяє розпізнаванню і формування локальної специфічного захисту проти збудників кандидозних інфекцій, а саме: викликає стимуляції захисної активності макрофагів; збільшення чисельності популяції Т-лімфоцитів (CD4); підвищення концентрації секреторного IgA на поверхні слизових оболонок [12,13].
Склад CANDIVAC включає: інактивовані мікроорганізми у вигляді заморожених ліофілізованих форм – 5 мг, включаючи:
– Propionibacterium acnes lysatum cryodessicatum (CCM 7083) – 2,50 мг;
– Candida albicans lysatum cryodessicatum (CCM 8355) – 0,83 мг;
– Candida krusei lysatum cryodessicatum (CCM 8357) – 0,83 мг;
– Candida glabrata lysatum cryodessicatum (CCM 8356) – 0,83 мг.
CANDIVAC застосовували «per os», відповідно до інструкції – 3 цикли по 10 діб з послідуючою 20-денною перервою. Добова доза –1 капсула натще.
Місцеве лікування включало санацію ротової порожнини та її антисептичну обробку 0,05 % розчином хлоргексидину – 1 раз на добу. Комплексна терапія доповнювалась вітамінотерапією препаратом Мільгама по 1 пігулці 1 раз на добу впродовж 10 днів, прийомом антигістамінного препарату Діазолін по 1 таблетці 2 рази на добу впродовж 10 днів та імунотропного препарату Імудон – по 6 пігулок на добу впродовж 10 днів.
Результати та їх обговорення. Аналіз безпосередніх результатів залежності динаміки суб’єктивних скарг та мікробіологічного дослідження при лікуванні хворих з застосуванням CANDIVAC показав позитивні зміни. Так, через 21 днів з початку лікування у 64 % осіб відзначалось зникнення симптомів захворювання, а також спостерігалась відсутність збудника інфекції в мазках зі слизової оболонки (СО) рота та в кишечнику. У 5 % обстежених при відсутності симптомів захворювання, в мазках зі слизової ротової порожнини та в кишечнику відзначали зниження концентрації Candida – 0,2±0,03 Lg КУО/мл та 0,4±0,2 Lg КУО/ мл відповідно (до лікування – 2,3±0,03 Lg КУО/ мл та 4,5±0,4 Lg КУО/мл відповідно). У 3 пацієнтів на тлі відсутності клінічних симптомів кандидозу та Candida в ротовій порожнині, збудник кандидаінфекції виявлявся при дослідженні вмісту кишечника в концентрації 102 КУО/мл.
Встановлено, що у осіб з ХВГВ в яких фаза реплікації продовжувалась не більше 2 років реєструвалась більш ефективний вплив лікувального комплексу. В мазках зі слизової рота та в кишечнику відзначали зниження обсіменіння Candida – 0,1±0,03 Lg КУО/мл та 0,8±0,1 Lg КУО/ мл відповідно (до лікування – 2,1±0,03 Lg КУО/ мл та 3,9±0,4 Lg КУО/мл відповідно). У пацієнтів ХВГВ з тривалістю більше 5 років зниження обсіменіння слизової рота та кишечника було не таке ефективне 0,3±0,03 Lg КУО/мл та 1,4±0,3 Lg КУО/мл відповідно (до лікування – 2,5±0,04 Lg КУО/мл та 4,8±0,3 Lg КУО/мл відповідно). Прояви кандидозного стоматиту дають підстави стверджувати про наявність у хворих ХВГВ загальних патологічних зрушень, які сприяють виникненню та прогресуванню грибкової інфекції. Це твердження документується тим, що позитивні тести на наявність маркерів реплікації ХВГВ (HвsAg, НвеАg, антиHBcIgM, ДНК ВГВ) в сироватці крові співпадає зі значним зниженням в змішаній ротовій рідині S Ig А, Ig М та підвищення вмісту Ig G [2].
Аналіз ефективності динамічного спостереження через 9 та 12 місяців після застосування CANDIVAC показав позитивні зміни в оцінці суб’єктивних скарг та мікробіологічних показників. Так, у 70,6 % обстежених хворих, які знаходились під нашим спостереженням, період ремісії захворювання становив – до 1,5 - 2 років. При умові дотриманні правил гігієни ротової порожнини значно покращився стан СОПР в порівняні з періодом до лікування (гігієнічний індекс Федорова-Володкіной становив до лікування 2,7±0,1 бали та після лікування 1,5±0,1 бали відповідно). Найбільш важливим показником ефективності лікувального комплексу було значне зниження числа рецидивів. Так, у 2 осіб реєстрували 1 випадок рецидиву та більше 2-х рецидивів у 3 обстежених.
Таким чином. 1. Оцінка ефективності комплексного лікування рецидивуючого перебігу кандидозного стоматиту з застосуванням CANDIVAC, свідчить про сприятливий вплив на інтенсивність суб’єктивних скарг пацієнтів та зниження частоти рецидивів у 70,6% обстежених.
2. Призначення CANDIVAC подовжує період ремісії кандидозного стоматиту без залучення антимікотичних препаратів до 1,5-2 років.
3. З метою досягнення ефективного і стійкого результату лікування рецидивуючого перебігу кандидозного стоматиту необхідно враховувати показники стоматологічного статусу пацієнта, наявність його загальних захворювань, даних лабораторних досліджень.
Список літератури:
1.Мазур І. П. Грибкові ураження слизової оболонки порожнини рота / І. П. Мазур. Сучасна стоматологія. 2020. №3. С. 72–77.
2. Фесенко В.І., Глазунов О.А. Кандидоз порожнини рота: діагностика і лікування: навчальний посібник/Фесенко В.І., Глазунов О.А. -Дніпро,- Львів: Видавництво ПП «Новий світ -2000». 2023. 235 c.
3.Guillermo Quindós , Sandra Gil-Alonso, Cristina Marcos-Arias et al. Therapeutic tools for oral candidiasis: Current and new antifungal drugs Med Oral Patol Oral Cir Bucal. 2019. 1;24 (2):e172-80. doi: 10.4317/medoral.22978
4. Hung-Jen Tang, Wei-Lun Liu, Hsin-Lan Lin, Chih-Cheng Lai. Epidemiology and prognostic factors of candidemia in elderly patients. Geriatr Gerontol Int 2015. 15(6). P. 688-93 doi: 10.1111/ggi.12329.
5. Lopes J. P., Lionakis M. S. Pathogenesis and virulence of Candida albicans Virulence 2022. V13. № 1. 89–121 https: //doi. Org /10.1080 /21505594.2021.2019950
6.Medina-Ramírez I.E., de León-Macias C.E.D., Pedroza-Herrera G., Gonzáles-Segovia R. Evaluation of the biocompatibility and growth inhibition of bacterial biofilms by ZnO, Fe3O4 and ZnO@ Fe3O4 photocatalytic magnetic materials. /I.E. Medina-Ramírez, C.E.D. de León-Macias, G. Pedroza-Herrera, R. Gonzáles-Segovia J. Сeramint. 2020. V46. P. 8979 – 8994.
7. Mundula T., Ricci F., Barbetta B., et al. Effect of Probiotics on Oral Candidiasis: A Systematic Review and Meta-Analysis. Nutrients. 2019. 14;11(10):2449. doi: 10.3390/nu11102449.
8. Rhodes J., Fisher M.C. Global Epidemiology Of Emerging Candida auris. / Rhodes J., Fisher M.C. Curr. Opin. Microbiol. 2019. V 52. P. 84–89.
9. Rodrigues C. F., Rodrigues M. E., Henriques M. Candida sp. Infections in Patients with Diabetes Mellitus. J.Clin Med. 2019 Jan; 8(1). Р. 76. doi: 10.3390/jcm8010076.
10. Singh D. K., Tóth R. Mechanisms of Pathogenic Candida Species to Evade the Host Complement Attack Front. Cell. Infect. Microbiol. 2020.V10 https: //doi. org/10.3389/fcimb.2020.00094
11. Terayama Y., Matsuura T., Uchida M., Narama I., Ozaki K. Probiotic (yogurt) containing Lactobacillus gasseri OLL2716 is effective for preventing Candida albicansinduced mucosal inflammation and proliferation in the forestomach of diabetic rats. Histol. Histopathol. 2016. № 31. Р. 689–697 doi: 10.14670/HH-11-710.
12. Unzeitig V., Stará A., Dvorák J. Nový J. Use of the CANDIVAC cps. yeast plant lyophilisate in females with recurrent vulvovaginal candidiasis: Clinical study results.
Pediatria i Medycyna Rodzinna. 2013. № 9(4). Р. 404-407
13. Vrzal V., Bittner L., Nepereny J. Use of yeast lysate in women with recurrent vulvovaginal Candidiasis. Procedia in Vaccinology. 2015. V9. P. 35 – 37 doi. org/10.1016/j.provac.2015.05.006
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter