Некротичний ентероколіт (НЕК) є одним з найпоширеніших захворювань у новонароджених. Дана патологія дуже часто зустрічається у недоношених дітей або дітей з дуже низькою масою тіла при народженні. Діагностувати НЕК доволі непросто, і для досягнення найкращого терапевтичного ефекту його потрібно діагностувати протягом кількох годин після появи перших симптомів.
Предметом дослідження багатьох науковців є методи лікування НЕК, але не менш важливим питанням є вивчення факторів ризику, що призводять до розвитку НЕК у новонароджених. Саме дана тематика стала цільовою під час проведення нашого систематичного огляду, в якому було проаналізовано роботи як вітчизняних, так і зарубіжних науковців.
Ці Лу зі співавторами (2017) провели дослідження за допомогою ретроспективного дизайну «випадок-контроль» для дослідження факторів ризику НЕК у новонароджених. Пацієнти з НЕК ≥ II стадії за Беллом були розподілені на три групи залежно від гестаційного віку: група І – менше 34 тижнів, група II – більше 34, але менше 37 тижнів, група ІІІ – більше 37 тижнів. Кожен випадок був зіставлений з двома контрольними групами, за гестаційним віком та масою тіла. Всього було включено 238 випадків і 476 контрольних випадків. В результаті дослідження було виявлено, що внутрішньопечінковий холестаз вагітних та переливання еритроцитарної маси були достовірно пов'язані з розвитком НЕК у недоношених новонароджених; синдромом аспірації меконію був незалежним фактором ризику розвитку НЕК у доношених новонароджених; постнатальна асфіксія та сепсис були пов'язані з підвищеним ризиком розвитку НЕК у всіх групах; пацієнти у віці >34 тижнів з вродженими вадами серця мали більшу ймовірність розвитку НЕК, ніж контрольна група [1, с. 165].
Еллісон Роуз та Раві Пател (2018) представили власний критичний аналіз факторів ризику НЕК, проаналізувавши публікації у базі PubMed. Їх аналіз розкриває сутність таких факторів як фактори материнського та антенатального ризику, внутрішньоутробна ішемія та розвиток плода, а також вигодовування. Вчені приділяють особливу увагу етнічним, расовим та генетичним факторам, адже дослідження, проведені у США, доводять, що немовлята чорношкірої рачи набагато частіше страждають на НЕК з високим рівнем летальності. Розвитку НЕК сприяли такі фактори як порушення кровотоку плода в утробі чи під час пологів, що спричиняє ішемію, а також вагінальна кровотеча після 12 тижнів вагітності [2, с. 374-375].
Ваня Рангелова представила комплексне дослідження (2021), що стосується захворюваності на НЕК, факторів ризику та рекомендацій щодо профілактики. На її думку, недоношеність є основним прогностичним фактором ризику для НЕК. Істотною детермінантою при НЕК є незрілість шлунково-кишкового тракту, його бар'єрної функції, моторики, травлення та імунологічного захисту. Другим важливим фактором ризику НЕК, який описаний у даній роботі, є ентеральне харчування. Незважаючи на те, що НЕК може проявитися у новонароджених, які ще не отримували жодного харчування, переважна більшість випадків (90-95%) виникає у немовлят, які нещодавно перенесли збільшення кількості годувань або повторне введення ентерального харчування. Окрім потенційних негативних наслідків прямого осмотичного пошкодження слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, ентеральне годування може також збільшити локальну потребу в кисні та порушити спланхнічний кровотік, тим самим збільшуючи ймовірність ішемічного пошкодження в ділянках з недостатньою перфузією. Крім того, обмежена моторика може призвести до тривалої присутності неперетравленої їжі в його просвіті, що потенційно може сприяти швидкому росту і поширенню мікробів [3, с. 25-26].
Науковцями з Одеського національного медичного університету було проведено аналіз 25 історій хвороби новонароджених з гестаційним віком до 36 тижнів, котрі поступили до реанімаційного відділення Одеської обласної дитячої клінічної лікарні в період з 2019 по 2021 рік. Було виявлено, що основна частина дітей були недоношеними (24 дітей або 96 %). При порівнянні з контрольною групою основними факторами ризику, що мали статистично значущий вплив, були штучне вигодовування немовляти, наявність інфекційних чинників у анамнезі матері та оцінка за шкалою Апгар на 1-й хвилині життя менше за 7 балів. [4, с. 44-45].
Дуже важливими є результати дослідження, що проводилось протягом 3 років на базі КНП «Вінницька обласна дитяча клінічна лікарня». У даному дослідженні було проаналізовано особливості перебігу НЕК у 30 летальних випадках новонароджених дітей, серед яких у 30% (9 дітей) була стадія ІІІ Б за Беллом, у 10% (3 дітей) - стадія ІІІ А, у 20% (6 дітей) – стадія ІІ Б та у 10% (3 дітей) – стадія ІІ А. В 30% (9 дітей) після смерті та розтину не було підтверджено клінічний діагноз, тому їх дані не було включено до фінальних результатів. За аналізом історій хвороби 21 дитини було зроблено висновок, що вирішальними факторами ризику розвитку НЕК є чоловіча стать, запальні захворювання плаценти, переливання еритроцитів, знижений рівень тромбоцитів, поліорганна недостатність та синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Результати гістологічного дослідження вказують на вирішальну роль лімфогістіоцитарної інфільтрації підслизової оболонки. [5, с. 70-72].
Найсучаснішим є аналіз, що проводився індонезійськими науковцями (2024), та вказує на такі фактори ризику НЕК як низька маса тіла при народженні, дисбаланс кровообігу, гіпотонія, інфекція та запалення (як системні, так і місцеві), тип вигодовування, а також надмірне неконтрольоване використання антибіотиків. У дослідженні в черговий раз підкреслено важливість грудного вигодовування дітей та повільного введення прикорму для захисту здоров'я кишечника новонародженого [6, c. 52].
Проведений нами аналіз показав, що фактори розвитку НЕК є численними, і не варто нехтувати жодними з них, адже навіть фактори, що нечасто трапляються у популяції можуть призводити до летальності. У подальших дослідженнях доцільним є проведення систематизації та класифікації факторів розвитку НЕК в залежності від послідовності, в якій вони виникають під час внутрішньоутробного розвитку плода та новонародженого.
Список літератури:
1. Lu Q., Cheng S., Zhou M., Yu J. Risk Factors for Necrotizing Enterocolitis in Neonates: A Retrospective Case-Control Study. Pediatrics & Neonatology. 2017. Vol. 58, Issue 2. P. 165-170. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pedneo.2016.04.002.
2. Rose A. T., Patel R. M. A critical analysis of risk factors for necrotizing enterocolitis. Seminars in Fetal and Neonatal Medicine. 2018. Vol. 23, Issue 6. P. 374-379.
3. Rangelova V. Necrotizing enterocolitis in the neonatal period - morbidity, risk factors, and recommendations for prevention. Scripta Scientifica Salutis Publicae. 2021. Vol. 7. P. 24-29. DOI: https://doi.org/10.14748/sssp.v7i1.9299.
4. Каплiна Л. Є., Бределева Н. К., Кудрявцева А. В. Чинники ризику некротизуючого ентероколіту у новонароджених дітей. Наука, освіта, технології та суспільство: нові дослідження і перспективи: збірник тез доповідей міжнародної науково-практичної конференції (Полтава, 2 липня 2022 р.). Полтава: ЦФЕНД, 2022. 79 с.
5. Яблонь О. С., Чорнопищук Н. П., Русак П. С., Конопліцька А. П. Некротичний ентероколіт у передчасно народжених дітей, які померли: причини, фактори ризику летальності, гістологічні зміни в стінці кишки. Paediatric Surgery (Ukraine). 2022. Vol. 1 (74). P. 70–78. DOI: https://doi.org/10.15574/PS.2022.74.70.
6. Putra R. A. Analysis of Risk Factors for Necrotizing Enterocolitis (NEC) in Newborns: A Systematic Literature Review. Scientific Journal of Pediatrics. 2024. Vol. 2(1). P. 52-58. DOI: https://doi.org/10.59345/sjped.v2i1.97.
_______________________
Науковий керівник: Кочерга Зоряна Ростиславівна, доктор медичних наук професор, Івано-Франківський національний медичний університет
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter