Внутрішній ринок екскурсійних послуг в Україні є досить конкурентним. Однак, внаслідок російсько-української війни, велика кількість туристичних підприємств обслуговує меншу кількість туристів. Війна внесла корективи в усі сфери нашого життя, в тому числі в соціальну та економічну. Багато підприємців були змушені змінити місце роботи і навіть імідж через закриття своїх підприємств та небезпеку їхнього розташування.
Внаслідок повномасштабної війни безцінні експонати українських музеїв опинилися під загрозою знищення. Деякі з цих музеїв були захоплені та розграбовані росіянами, інші – обстріляні. Використання нових технологій у форматі їхньої діяльності та презентації турів і екскурсійних маршрутів стало важливим в умовах війни, коли туристичні підприємства не могли працювати через обстріли та постійні звуки авіаударів.
Інновації в музейних дослідженнях та колекціонуванні здійснюються, зокрема, в оцифровуванні музейних колекцій та створенні відповідного програмного забезпечення (стандартів) для документування музейних зібрань.
Під час війни росія не лише знищує матеріальні цінності, але й намагається знищити ідентичність української культури. Українські музеї були обстріляні та пограбовані росіянами. Однак, незважаючи на війну, музейні працівники продовжують працювати. Одні вивозять музейні експонати з підконтрольної росії території, інші переховують експонати в безпечних місцях, щоб вони не постраждали від обстрілів. На жаль, через швидкість окупації цінні та рідкісні експонати не завжди вдається зберегти. Тим не менш, співробітники музеїв якнайшвидше повертаються до роботи, шукають можливості відновити зруйновані експозиції та повернути втрачені. Зважаючи на бойові дії співробітникам музеїв, екскурсоводам та гідам у прифронтовій зоні складно проводити будь-які екскурсії та музейні заходи. Внаслідок постійних обстрілів туристичні підприємства на сході та півдні країни згорнули свою діяльність в офлайні, проте працюють активно онлайн застосовуючи інтерактивні методи та інноваційні інформаційні технології.
Впровадження інноваційних технологій стало пріоритетом для туристичного та музейного бізнесу під час війни. Сучасні інноваційні технології дають змогу швидко оцифровувати матеріали та експозиції і викладати їх у вільний доступ онлайн [2]. Українські музеї по-різному підійшли до цього питання. Більшість музейних організацій обрали традиційний формат: розміщення відеоекскурсій та фото на сторінках у соціальних мережах для широкої аудиторії, деякі музеї просувають свої виставки через сайти туристичних компаній. Втім, інноваційні підходи також заслуговують на увагу в музеях та екскурсіях для людей з особливими потребами. Однією з небагатьох організацій, яка почала створювати відеоекскурсії для людей з мовним бар'єром, є Національний заповідник "Софія Київська". Відеоекскурсії супроводжуються перекладачами жестової мови, що не лише допомагає утримувати певну категорію людей вдома, роблячи їх дозвілля більш насиченим та цікавим, а й має значний соціальний вплив у контексті спротиву українців російській агресії [1].
Віртуалізація музейних екскурсій стала трендом у туристичних підприємствах і є досить популярною (як серед громадян України, так і туристів з інших країн). Впровадження оцифрування та віртуалізації значною мірою сприяло трансформації музеїв та туристичних підприємств. Сьогодні музеї історії України балансують між традиційними функціями музейних установ та сучасними методами залучення туристів. Однак, виклики сучасної епохи швидких змін змушують музеї критично переосмислювати свій імідж як соціокультурних інституцій, адже їх головним завданням є збереження матеріальних цінностей культурної спадщини. Збереження артефактів, поширення знань та залучення широкого кола відвідувачів є основними завданнями сучасних музеїв, а інноваційні технології та їх елементи покликані допомогти в досягненні цієї мети.
На сучасному етапі суспільного розвитку неможливо повною мірою використовувати всі соціокультурні можливості музеїв без впровадження інноваційних елементів у музейні простори та просування музейного продукту через туристичні підприємства [1].
Сучасний світ стає світом інтерактивної комунікації, взаємодії та змін, а розвиток інноваційних технологій ставить нові виклики перед мистецькими та культурними інституціями. Специфіка музейної інновації полягає не лише у сфері її використання, але й у цілях та результатах її впровадження. Метою музейних інновацій є не лише створення конкурентних переваг, а й підвищення доступності культурних цінностей для широкого загалу через веб-сайт туристичних підприємств. Отож, роль музейної інновації не обмежується впливом на саму культурну інституцію, а поширюється на все суспільство [3]. Еволюція уявлень про соціальне призначення музеїв призвела до появи нової ідеології музеїв, сукупності поглядів на здатність музеїв як соціокультурних інституцій відігравати більш активну і перетворюючу роль у суспільстві. Як наслідок, відбулася суттєва зміна традиційного погляду на історичні музеї. Музеї більше не розглядаються як сховища музейних предметів і дослідницькі центри, а як інструменти соціальних і культурних змін, як інституції, що служать конкретним громадам. Такі музеї не лише надають відвідувачам певні абстрактні знання чи естетичний досвід, але й дають їм відчуття історії та ідентичності своєї країни [3].
Список літератури:
1. Баженова С., Пологовська Ю., Бикова М. Реалії розвитку туризму в Україні на сучасному етапі. Наукові перспективи. 2022. № 5(23). С. 168–180.
2. Бондарець О. Сучасна освітня модель музею та деякі актуальні проблеми музейництва. Могилянські читання. 2019. Пам’ять і пам’ятки Мазепиної доби: вивчення, збереження, осмислення. Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Київ : Фенікс, 2019. С. 12–20.
3. Долга Г. В. Управління інноваційною діяльністю підприємств туристичного бізнесу. Бізнес-навігатор. 2020. Вип. 1(57). С. 111–114. DOI: https://doi.org/10.32847/business-navigator.57-19
|