Актуальність. До професійних хвороб шахтарів, що зумовлені несприятливим впливом виробничого пилу, належать пневмоконіози, хронічний пиловий бронхіт, ХОЗЛ. ХОЗЛ має тенденцію до швидкого поширення серед професійних захворювань у вугільній, гірничодобувній та металургійній галузях промисловості, які характеризуються несприятливими умовами праці, що комплексно впливають на організм людини. В Україні поширеність професійних хвороб, обумовлених впливом виробничого пилу становить 75−85 % і формується за рахунок вугільної галузі [1, 3, 5].
Професійні шкідливості, включаючи органічний і неорганічний пил, хімічні агенти та дими є недооціненими чинниками ризику ХОЗЛ. Аналіз проведеного в США популяційного опитування (NHANES III), в якому взяли участь понад 10000 дорослих віком 30–75 років, виявив суттєвий вплив на захворюваність ХОЗЛ професійних чинників. Це співвідноситься з опублікованою інформацією Американського Торакального Товариства, згідно з якою професійні шкідливості є причиною 10−20% симптомів і функціональних порушень, характерних для ХОЗЛ. Негативний вплив професійних шкідливостей у розвитку ХОЗЛ у тих країнах світу, де не унормовані умови праці робітників, значно більший, ніж, згідно результатів досліджень, в Європі та Північній Америці [1, 7].
Впродовж багатьох років панувала загальноприйнята думка, що ХОЗЛ не може вважатись професійно обумовленим у пацієнтів, які працюють в умовах впливу вугільно-породного пилу. Проте, захворюваність на ХОЗЛ у робітників, що контактують з виробничим пилом та аерозолями зростає, а первинний вихід на інвалідність за останні 20 років збільшився у 7 разів [2, 3, 5].
Вперше в редакції GOLD 2016 року абсолютно чітко представлено позицію щодо можливості розвитку ХОЗЛ професійної етіології. А також у редакції документу 2017 року наголошується, що вплив органічного і неорганічного пилу, хімічних речовин і газів в попередні роки явно недооцінений з точки зору ризику розвитку захворювання [4, 6].
Тому вивчення функціонального стану дихальної системи у шахтарів, які мають тривалий контакт з професійними шкідливостями, дозволить виявити поширеність ХОЗЛу у шахтарів.
Мета. Визначити частоту ХОЗЛ пилової етіолоґії і стан функції зовнішнього дихання у шахтарів Львівсько-Волинського вугільного басейну.
Матеріали та методи. Проаналізовано 580 історій хвороб шахтарів, що лікувалися у профпатологічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні упродовж 2020−2021 року, які працювали в контакті з виробничим пилом та аерозолями. У рандомізований спосіб виділено групу 316 хворих, представників основних підземних спеціальностей, робота яких була пов’язана з ризиком впливу на організм високих концентрацій вугільно-породного пилу.
Згідно санітарно-гігієнічних характеристик умов праці гранично-допустима концентрація (ГДК) пилу на робочих місцях перевищувала норму (1 мг/м3), − середній рівень вільного діоксиду кремнію (SiO2) становив 175,7 мг/м3. Середній рівень пилу на робочих місцях обстежених складав 165,2 мг/м3. При цьому на робочих місцях 10% шахтарів концентрація пилу перевищувала ГДК більше ніж у 100 разів, вміст вільного діоксиду кремнію до 10% спостерігався у 47,5% випадків, від 10 до 70% у 61%, більше 70% у 0,7% усіх випадків.
Усі хворі чоловічої статі, середній вік 53,5 роки. Середній стаж роботи в підземних умовах складав 24,7 роки. Пацієнти обстежені згідно з вимогами чинної Адаптованої клінічної настанови, заснованої на доказах, стосовно ХОЗЛу 2020 року. Враховувалися симптоми ХОЗЛу: кашель, задишка, зниження толерантності до фізичних навантажень та наявність загострення. Усім хворим проводилися загальноклінічні обстеження, рентгенографія ОГК, спірометрія, постбронходилятаційна спірометрія. За критеріями GOLD клінічний діагноз ХОЗЛ встановлено у пацієнтів, у яких життєва ємність легень (ЖЄЛ) була < 80%, співвідношення ОФВ1/ЖЄЛ<0,7, приріст об’єму форсованого видиху за 1 с (ОФВ1) після інгаляції b2-аґоністу короткої дії менше 15,0 % або 200,0 мл, що слугувало критеріями незворотності обструкції [4].
У рандомізований спосіб відібрано 43 пацієнти з діагнозом ХОЗЛ пилової етіології І-ІІ стадії. Усі хворі були чоловічої статі, середній вік їх становив 53,5 роки. Середній стаж роботи в підземних умовах складав 24,7 роки. У дослідження включені шахтарі основних підземних спеціальностей, виконання професійних обов’язків яких пов’язане з впливом на органи дихання вугільно-породного пилу високих концентрацій.
Результати. На підставі обстеження стратифіковано дві групи хворих. Перша група – 43 (13,6%) хворих, яким встановлено клінічний діагноз ХОЗЛ ІІ стадії, на підставі критеріїв GOLD. Друга група – 273 (86,4%) хворих на інші захворювання органів дихання необструктивного генезу (пневмоконіози, хронічний бронхіт тощо). Для контрольної групи у дослідження були відібрані 32 шахтарі підземних професій, які не хворіли на ХОЗЛ. Основна та контрольні групи були майже ідентичними за віком, стажем роботи в підземних умовах, концентраціями пилу, вмістом у ньому діоксиду кремнію в повітрі робочої зони та пропорцією тих, що палили. Усім пацієнтам проводилась спірометрія, тест з β2-агоністом короткої дії. Перед проведенням дослідження пацієнти утримувались від прийому бронхолітика не менше 6 годин. Спірометрія проводилась до та через 15 хвилин після інгаляції через спейсер 400 мкг сальбутамолу (вентолін). Збільшення ОФВ1 менше, ніж на 15% від вихідних рівнів свідчило про наявність незворотності бронхообструкції та слугувало критерієм діагностики ХОЗЛ.
Аналіз об’ємних показників спірометрії (ЖЄЛ і ФЖЄЛ, ОФВ1) вказує на їх зниження у хворих першої групи у порівнянні з показниками контрольної групи, що свідчить про наявні порушення функції зовнішнього дихання за обструктивним типом (p<0,01) (табл. 1).
Таблиця 1
Показники функції зовнішнього дихання шахтарів (%)
Для верифікації діагнозу ХОЗЛ кожному пацієнту основної групи проведено тест з β2-агоністом короткої дії (сальбутамолом) для визначення ступеню зворотності бронхіальної обструкції (табл. 2).
Таблиця 2
Показники функціонального стану легень у шахтарів
під час проведення проби з β2-агоністом (%)
В дослідженні встановлено, що варіабельність обструкції після проби з β2-агоністом у 3-х (7,1 %) обстежених шахтарів становила ≤12% від вихідного рівня, у 23 (53,4%) – ≤10% та у 17 (39,5%) – ≤5%, середній показник – 4,5%. Тобто, у 39,5% хворих на ХОЗЛ обструкція має не зворотній характер, що свідчить про тяжкість перебігу хвороби. Слід зазначити, що показник ОФВ1 після проби не досягав належного рівня у 25 пацієнтів (58,1%). Виходячи з цього, можна зробити висновок, що перебіг ХОЗЛ у шахтарів, що підлягають впливу вугільно-породного пилу, характеризується мінімальною варіабельністю обструкції та не можливістю досягнення нормального рівня показника ОФВ1 у випадку застосування бронходилятаторів.
Висновки. Встановлено, що у шахтарів Львівсько-Волинського вугільного басейну частота ХОЗЛ професійної етіолоґії становить 13,6%. Основним етіологічним чинником хвороби є контакт з виробничим пилом та аерозолями вільного діоксиду кремнію.
Аналіз функціонального стану органів дихання у шахтарів, хворих на ХОЗЛ професійної етіології, дозволив визначити особливості розвитку легеневої недостатності. Встановлено, що у хворих на ХОЗЛ спостерігається порушення функції зовнішнього дихання за обструктивним типом, що підтверджується зниженням швидкісних показників ОФВ1, індексу Тіффно, порівняно з контрольною групою.
З’ясовано, що варіабельність показника ОФВ1 становила в середньому 4,5%. Показник ОФВ1 після постбронходилятаційної спірометрії нормалізувався лише у 58,1% випадків, що свідчить за стійкий обструктивний синдром, який призводить до легеневої недостатності та зниження якості життя обстежених шахтарів.
Список літератури
1. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах. Хронічне обструктивне захворювання легень. Національна академія медичних наук України. Київ. 2020. С.69.
2. Басанець А. В. Удосконалення системи діагностики пневмоконіозу у працюючих вугільних шахт як пріоритетна проблема професійної патології.: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. м. наук : спец. 14.02.01 «Гігієна». А.В. Басанець. Київ. 2007. 38 С.
3. Басанець А. В. ХОЗЛ професійної етіології: сучасні підходи до контролю захворювання. Український пульмонологічний журнал. Київ. 2016. № 4. С.59 – 63.
4. Глобальна стратегія з діагностики, ведення та запобігання ХОЗЛ (GOLD) перегляду 2020 року: Електронний режим доступу URL: https://goldcopd.org/wp-content/uploads/2019/12/GOLD-2020-FINAL.
5. Остапенко Т. А. Особливості та переваги методів функціональної діагностики професійних захворювань бронхолегеневої системи. Т. А. Остапенко, А. В. Басанець. Журнал практичного лікаря. – 2005. – № 4. – С. 16 – 18.
6. Chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and occupational exposures. P. Boschetto, S. Quintavalle, D. Miotto [et al.]. J Occup Med Toxicol. 2006. № 7. Р.1−11.
7. Marek K. Principles of work capacity assessment in occupational respiratory diseases. Med. Pr. 2002. Vol.53, №3. P. 245−252.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter