Ефективність державного управління в певній сфері діяльності нерозривно пов'язана з якістю державного контролю як функції державного управління. Митний контроль як один із видів державного контролю та як функція державного управління у сфері переміщення товарів через митний кордон не є в цьому сенсі винятком. Якість контрольно-наглядової діяльності митних органів як органів виконавчої влади зумовлює кінцевий результат державного управління в митній сфері, який загалом збігається з цілями здійснення митного контролю як такого – забезпеченням додержання митного законодавства, захистом прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб [1, 2]. Однією з проблем сучасної системи митного контролю в цілому, а також окремих його напрямів є адміністративні бар'єри при його проходженні.
Адміністративним бар'єром виступає надлишкова адміністративна процедура (надання адміністративної послуги або виконання державної функції) або її частина, умова (дія, операція). Отже, всі адміністративні процедури (послідовний порядок дій) та операції (дії будь-яких учасників відносин, пов'язаних з переміщенням товарів через митний кордон), відсутність яких не позначиться на ефективності митного контролю (не знизить її) та не погіршить становище підконтрольних чи інших осіб, можна вважати адміністративними бар'єрами.
Адміністративні процедури та операції в рамках митного контролю товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, безумовно, мають певну специфіку. Вона зумовлена двома факторами: особливістю товару, що містить об'єкти інтелектуальної власності, і наявністю додаткового учасника правовідносин, що розглядаються, – правовласника, інтереси якого мають бути забезпечені за допомогою розглянутого виду митного контролю.
Специфіка переліку документів, що підтверджують відомості про товари, які містять об'єкти інтелектуальної власності, у митній декларації має два аспекти.
По-перше, це документи, що підтверджують правомірність введення в обіг цієї категорії товарів як правовласником, так і іншою особою, яка виступає як декларант.
По-друге, до цього переліку входять документи, що підтверджують митну вартість товарів, які містять об'єкти інтелектуальної власності. Ці категорії документів можуть не подаватися за умови повноцінного функціонування міжвідомчої інформаційної взаємодії між ДМС України та Українським інститутом інтелектуальної власності («Укрпатентом»).
Тому, в якості способів зняття зайвих адміністративних бар'єрів розглянуті способи залежно від суб'єкта, який стикається з ними, а також способи подолання адміністративних бар'єрів для правовласників та інших осіб. Нижче наведено основні з них.
1. Спрощення адміністративної процедури внесення об'єкта інтелектуальної власності до митного реєстру об'єктів інтелектуальної власності ДМС України.
2. Спрощення адміністративної процедури призупинення випуску товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності.
3. Використання інформаційних технологій під час здійснення митного контролю.
4. Розвиток системи спеціальних спрощень при проходженні митного контролю.
5. Перенесення контрольно-наглядового впливу митних органів з етапу попереднього та поточного контролю на етап після випуску товарів.
6. Скорочення термінів здійснення митних операцій.
7. Скорочення переліку документів при митному декларуванні товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності.
Усі перелічені вище способи подолання (скорочення) адміністративних бар'єрів під час проходження митного контролю товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, взаємопов'язані та взаємообумовлені. Виокремлена автором тенденція спрощення та прискорення митних операцій у розвитку митного законодавства останніх десятиліть виражається у скороченні адміністративних бар'єрів під час проходження митного контролю загалом і митного контролю товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, зокрема. Подібне скорочення здійснюється всіма виділеними вище способами тією чи іншою мірою. Розвиток тенденції до подолання адміністративних бар'єрів під час проходження митного контролю товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, дасть змогу повною мірою забезпечити права та інтереси правовласників, бізнесу, споживачів продукції, а також держави як регулятора відносин у сфері створення та використання інтелектуальних прав.
Список літератури:
1. Банчук-Петросова О. В., Єфіменко Л. М. Формування єдиної державної політики у сфері зовнішньоторговельної діяльності. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2022. № 5. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/5_2022/73.pdf.
2. Nosach A. V., Cherkasskyi R. A., Fialka M. I., Selezen S. V. European experience in preventing and combating crime by customs authorities and the possibility of its use in Ukraine. Ius Humani. Law Journal. 2022. № 11 (2). Р. 1–11.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter