Коли війна приходить у суспільство, вона неминуче впливає на всі його галузи: економіку, освіту, безпеку і добробут громадян, культуру і мистецтво. Це, безумовно, відбивається на мисленні і настрої митців художніх творів.
Одним з прикладів впливу післявоєнних настроїв на характер творчості, в нашому випадку, композитора, є два твори англійського композитора Едварда Елгара (1857-1934) – соната для скрипки і фортепіано ор.82 і концерт для віолончелі з оркестром ор.85, які написані в той самий період, після І Світової війни, в 1918-1919 роках, і несуть на собі її печатку.
Едвард Елгар,1-й баронет, один з видатних композиторів Англії пізнього романтичного стилю, є відомий своїми творами для хору і оркестру, такими як Енігма-Варіації, Сон Геронтія, Урочисті і церемоніальні марші тощо.
У роки І Світової війни Елгар, пригнічений стражданнями, горем та розрухою, які принесла війна, переживає творчу кризу. I лише у 1918 році він повертається до творчості, але змінює свої вподобання і творить переважно у камерно-інструментальному жанрі.
Соната для скрипки і фортепіанo in E minor ор.82 нагадує розмову, яка часом тече повільно і меланхолійно, а часом зривається в емоційному шквалі.
І частина Allegro – діалог, навіть «суперечка», між скрипкою і фортепіано, в якому вибухи емоцій змінюються смутком і спогляданням.
ІІ частина Andante – бесіда-імпровізація двох закоханих.
ІІІ частина Allegro non troppo – ностальгічна розповідь, у якій на зміну юнацькому запалу приходить виваженість і задумливість зрілого віку.
Концерт для віолончелі з оркестром in E minor ор.85 є наріжним камінням сольного репертуару віолончеліста. Він був написаний влітку 1919 року у той самий період, що і Соната для скрипки ор.82, в тому ж місці, де Едвард Елгар перебував під час війни і, показово, що у тій самій тональності,. Воєнні спогади і перенесена важка операція обумовили емоційну забарвленість цих творів.
В Концерті 4 частини. Мінливість настрою твору безпосередньо впливає на темпову різноманітність і нестабільність.
І частина – Аdagio - Moderato;
ІI частина – Lento - Allegro molto;
ІII частина - Аdagio;
ІV частина – Allegro Moderato – Allegro, ma non troppo – Poco piu lento – Аdagio.
Монолог віолончелі, її сольний речитатив, починає розповідь – концерт. І знову цей речитатив звучить наприкінці твору, ніби замикає цикл, «життєве коло». Все повертається на «круги своя».
« Музика є розлитою у повітрі. Треба тільки взяти стільки, скільки треба». Ці слова Едварда Елгара характеризують його відношення до ролі композитора у бутті. І Концерт для віолончелі з оркестром in E minor, гадаю, є одним з найкращих і показових творів автора, який найяскравіше ілюструє цю думку.
Тут присутні і речитативна лірика, і роздуми, пристрасті і сполохи емоцій, шляхетність і величність – велике життєве розмаїття емоційного і психічного життя людини.
Історія розвивається по спіралі. І часом нам стають дуже близькими і зрозумілими переживання і настрої людей, що жили багато раніше за нас, в ситуаціях подібних до тих, що ми переживаємо актуально, і які мали талант відобразити свої переживання у творах мистецтва. І ми єднаємося з ними у цих переживаннях крізь час.
Список літератури
Інтернет сторінки
1. Вікіпедія Едвард Елгар
2. Lost.fm Sir Edward Elgar
3. Національний будинок музики. Портрети: Едвард Елгар
4. Music (music.apple.com) Альбом Elgar, Violin Concerto & Violin Sonata
5. Wiki brief Cello Concerto (Elgar)
6. Роман Терен (teren.org.ua) від 17.08.2018р. Едуард Елгар — Концерт для віолончелі з оркестром (1919)
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter