Актуальність. Запальні процеси у ранах, не зважаючи на сучасні досягнення інструментальної діагностики, впровадження новітніх хірургічних технологій і застосування високоефективних антимікробних препаратів, залишаються актуальною проблемою у нейрохірургічних стаціонарах. За даними світової наукової літератури частота інфікування нейрохірургічних післяопераційних ран становить 0,8-17%, а частота інфікування посттравматичних та вогнепальних ран центральної або периферичної нервової системи досягає 70-80% [1, 2] Аналіз та моніторинг мікрофлори, виділеної з ран, є критично важливим діагностичним процесом, який є основою для правильного і раціонального призначення антибактеріальних препаратів та попередження формування антибіотикорезистентності [3, 4].
Мета дослідження – проаналізувати спектр мікроорганізмів у виділеннях із ран пацієнтів нейрохірургічного профілю.
Матеріали і методи. Для реалізації поставленої мети досліджено 71 зразок виділень з ран пацієнтів нейрохірургічного профілю з подальшою ідентифікацією штамів мікроорганізмів. Всі пацієнти перебували у нейрохірургічному відділенні Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського Полтавської обласної ради» (КП ПОКЛ ПОР) з приводу лікування набутих посттравматичних ран центральної або периферичної нервової системи або проведення оперативного втручання. Зразки вмісту з ран в усіх пацієнтів відбирали за загальноприйнятими методиками. Виділення чистих культур бактерій проводили з використанням м’ясо-пептонного агару, кров’яного агару. Ідентифікацію клінічних штамів мікроорганізмів виконували за затвердженими мікробіологічними протоколами за морфологічним, тинкторіальними, культуральними, біохімічними властивостями [5]. Мікробіологічні дослідження проводили на базі бактеріологічної лабораторії КП ПОКЛ ПОР.
Результати. Проведені дослідження показали, що загалом мікроорганізми виділяються з вмісту ран пацієнтів нейрохірургічного профілю з високою частотою. Так, із 71 обстеженої рани, лише 21 рана (29,6%) виявилася «чистою», тоді як 50 ран (70,4%) були контаміновані різними мікроорганізмами (див. Таблицю). Переважна більшість контамінованих ран (n=42) мала посттравматичну природу (побутові травми, дорожньо-транспортні пригоди, вогнепальні поранення тощо).
Таблиця. Видовий склад бактерій, виділених із ран
Як видно з наведеної таблиці, мікрофлора ран у хворих представлена як грамнегативними, так і грампозитивними мікроорганізмами. Однак, найчастіше виділялася грамнегативна флора, типовими представниками якої є Klebsiella pneumoniae та Acinetobacter baumannii. З грампозитивної мікрофлори найчастіше виявляли Staphylococcus aureus. Привертає увагу той факт, що вміст деяких ран був контамінованований декількома мікроорганізмами одночасно (наприклад, комбінація Acinetobacter baumannii, Providencia spp., P. mirabilis та E. coli; або- комбінація E. faecium, M. morganii, P. mirabilis та P. aeruginosa тощо
Висновок. Таким чином, частота виділення мікроорганізмів з ран у пацієнтів нейрохірургічного профілю склала 70,4%; при цьому переважна більшість контамінованих ран мала набутий посттравматичний характер та була отримана в результаті побутових травм, вогнепальних поранень, дорожньо-транспортних пригод тощо. Із вмісту ран переважно виділялася грамнегативна флора, яка найчастіше була представлена Klebsiella pneumoniae та Acinetobacter baumannii.
Список літератури
1. Ткачик І. П. Профілактика інтракраніальних запальних ускладнень в нейрохірургії: огляд літератури / І. П. Ткачик // Український нейрохірургічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 24-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2017_4_6.
2. Mangram AJ, Horan TC, Pearson ML, Silver LC, Jarvis WR. Guideline for the prevention of surgical site infection, 1999 the Hospital Infection Control Practices Advisory Committee. Infect. Control Hosp Epidemiol. 1999; 172:68-74. doi: 10.1086/501620. PubMed PMID: 10219875.
3. Біляєва О.О., Король І.В., Філоненко Г.В., Крижевський Є.Є. Особливості видового складу збудників гнійно-запальних захворювань// Укр. мед. часопис, 2017, 10 травня [Електронна публікація]. Режим доступу: https://api.umj.com.ua/wp/wp-content/uploads/2017/05/312313213.pdf
4. Фомін О.О., Фоміна Н.С., Ковальчук В.П., Асланян С.А. Мікрофлора сучасної бойової рани та її чутливість до антибіотиків//Укр. мед. часопис, 2023. – 3(155). – С. 82-85.
5. Практична мікробіологія: навчальний посібник / С. І. Климнюк, І. О. Ситник, В. П. Широбоков; за заг. ред.: В. П. Широбокова, С. І. Климнюка. – Вінниця : Нова Книга, 2018. – 576 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter