Не викликає сумнівів актуальність питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення в умовах повномасштабної війни в Україні. Нормативна база організації фінансового моніторингу для суб’єктів фінансового ринку в Україні визначена відповідним законом [1]. Для банківської системи розроблені деталізовані нормативні вимоги щодо організації процедур фінансового моніторингу [2]. Ключовою умовою нормативних документів є впровадження ризик-орієнтованого підходу, який сформульовано як «визначення (виявлення), оцінку (переоцінку) та розуміння ризиків легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також вжиття відповідних заходів щодо управління ризиками у спосіб та в обсязі, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня» [1].
Головна мета ризик-орієнтованого підходу полягає у спрямуванні ресурсів банківського менеджменту у сфери найбільших ризиків. Банки вивчають операції клієнтів, проводять належну перевірку самих клієнтів, формують ризик-профілі та розраховують ризик-апетити, залежно від структури власних активів і зобов’язань, особливостей конкретних банківських продуктів та клієнтської бази. Аналогічну ризик-орієнтовану позицію займає і система банківського нагляду. Необхідну ефективність запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом може забезпечити лише принцип посиленої перевірки сфери підвищених ризиків. Для звичайних клієнтів із типовими операціями банківська система має забезпечити фінансову інклюзію, тоді як виявлення операцій, спрямованих на досягнення шахрайських цілей, вихід з-під санкційних обмежень, наразі є надважливою функцією банківської системи.
Значну кількість операцій з підвищеним ризиком складають банківські послуги, пов’язані із готівкою. Також суттєвий ризик пов'язаний із виводом коштів за кордон. Сфери підвищених ризиків банків можна оцінити за структурою їх активів та зобов’язань, складових доходів та витрат, значеннями деяких фінансових показників діяльності. З метою виявлення однорідних груп банків з аналогічною структурою активів, пасивів, складових прибутку, ми рекомендуємо провести кластерний аналіз та згрупувати банки, що потребують додаткової уваги, з точки зору належної організації фінансового моніторингу. Для обробки великих масивів фінансових показників і виявлення однорідних банків корисно використовувати самоорганізаційні карти Кохонена (SОМ) та метод структурно-функціональних груп банків (СФГБ-метод) [3].
СФГБ-метод дозволяє поєднувати банки із близькими показниками у однорідні групи і базується на використанні програмного продукту Viscovery SOMine. Нами запропоновано використання 31 показника, які характеризують структуру банківських активів, зобов’язань, доходів, витрат та інші показники якості активів, ефективності діяльності тощо. Метод дозволяє виявляти скриті властивості об’єктів. У оду групу завжди потрапляють банки із однаковими бізнес-моделями, близькою структурою власності, хоча відомості про власників при формуванні груп не використовуються. Міграція банків із однієї до іншої групи завжди має об’єктивне пояснення при дослідженні змін стратегії конкретного банку.
За останній рік сформувалася стійка топологія SОМ із відокремленням банків з іноземним капіталом, найбільших державних банків, середніх за розмірами банків, в активах яких переважають державні цінні папери, банків із традиційними формами розміщення ресурсів у споживче та корпоративне кредитування. Особливе місце займають окремі малі банки із низькими показниками якості активів та обмеженим розвитком операцій із залучення та розміщення кредитних ресурсів. У групах таких банків, на наш погляд, слід проводити посилений нагляд організації процедур фінансового моніторингу та управління відповідними ризиками. Наприклад, потребують уваги банки із підвищеною часткою готівкових коштів у структурі активів, високими комісійними доходами, підвищеною часткою коштів в іноземних валютах.
Алгоритм формування однорідних СФГБ побудований на виокремленні об’єктів, що суттєво відрізняються від середнього рівня. Такі групи з особливими характеристиками зазвичай розміщуються на межах та у кутах SОМ. Відмінності показників банків не завжди однозначно свідчать про підвищені ризики у сфері легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, але потребують окремої уваги, дослідження умов діяльності, джерел отримання прибутків. Через аномальні відхилення від середніх структурних показників легше реалізувати ризик-орієнтований підхід до організації системи фінансового моніторингу в банках.
Список літератури:
1. Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Закон України від 6.12.2019. № 361-IX Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
2. Положення про здійснення банками фінансового моніторингу. Постанова Національного банку України від 19.05.2020 № 65. Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
3. Заруцька О.П., Новікова Л.Ф., Грігель А.В. Особливості бізнес-моделей банків України. Науковий погляд: економіка та управління. 2023. № 4(84). – с.101-110. DOI: https://doi.org/10.32782/2521-666X/2023-84-16.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter