Аналіз розділів книги «Летіли дзвони» Миколи Томенка, що входить до тетралогії «Трудова книжка матері» є актуальним для національної пам’яті, особливо в час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Обсяг поетичної спадщини М. Томенка значний, проте вершиною його творчості стала саме тетралогія «Трудова книжка матері», яка писалася поетом протягом трьох десятиліть.
Нами аналізується розділ поеми під назвою «Летіли дзвони». Цей розділ розкриває трагічну історію українського народу. Цінність поетичного слова полягає не лише в історично-правдивій фіксації знущань і наруги над українським народом радянською системою, але і в образній метафоричній системі, яку творить автор і яка закарбовується в пам’яті не сухими цифрами і датами, а емоційним, образним відтворенням дійсності. Насправді, назвати ті роки під окупацією радянської влади дійсністю чи просто життям важко, адже сам поет стверджує наступне: «не назву я життя наше раєм, //швидше – пеклом у каторжні дні». [1, с. 161]
Кожен розділ поеми, як ми зазначали у попередніх дослідженнях, можна назвати своєрідним архетипом доби, оскільки в ньому зафіксовано злочини кремлівського режиму [2, с. 228], які мають стати сталою складовою історичної пам’яті українського народу.
Наголошується, що Миколою Томенком зафіксовано і поетично відтворено злочини Кремля, які відбувалися 90 років тому. Говорячи пророчими словами поета, маємо пам’ятати: «Якщо зараз катам тим пробачить, - у майбутньому виростуть знов…» [1, с. 162]. Тому аналіз і вивчення даного твору є надактуальним у цей час.
Розділ «Летіли дзвони» створений поетом на основі листа радіослухачки Зінаїди Рябової з Житомирської області, яка описувала, як у їхньому селі розбирали церкву, дзвіницю. Дзвонів не могли зняти, тому вони падали і розбивалися, а церковну утвар просто палили.
Як зазначає дослідник Тарас Ярослав [3], 30 червня 1928 року Й. Сталін видав резолюцію «Про релігійний рух і антирелігійну пропаганду», в якій наголошувалося «на необхідності посилити наступ проти релігії».
Починається антирелігійна кампанія в Україні: йде масове закриття монастирів, храмів, вилучення церковного майна, репресії духовенства.
Ці історичні факти Микола Томенко передав в емоційно-образній системі поеми. Поет починає розділ з напруженої психологічної характеристики нелюдської події метафорою :
Бажаючих закинути зашморг
На тоненьку шию хреста,
Аби зачепити
І потягнути трактором, -
Не було…[1, с. 163]
Знайти виконавців, які б погодилися брати участь у такому вандалізмі - було вкрай важко, адже віряни нізащо не підняли б руку на святе. Але, як каже поет, «пігмеї» знаходилися:
Автор вивів сильний образ дзвона, який летить, немов сірий птах, і крик цього дзвону відчувався у кожній клітині українця, який спостерігав за злочинами Кремля.
Образ простої жінки, яка ховає, обпікаючись, обгорілу ікону під фуфайку, - неймовірної сили, бо поет розуміє силу, вірність, духовність української жінки
На нашу думку, власне оце протистояння системі, нескореність, духовність, захист своєї землі, своєї культури, віри, традицій і формує українську ідентичність, яка так яскраво проявляється саме сьогодні, в час повномасштабного вторгнення, коли загарбники руйнують, бомблять наші музеї, церкви, викрадають дітей, знущаються над українцями, створюють новий геноцид нашої нації. Образ посивілої матері, яка ховає обгорілу ікону Божої Матері під куфайку – це образ нескореної України, яка відбудує, збереже і понесе в майбутнє дух і міць України. Микола Томенко не дожив до повномасштабної війни, але у своїй «Трудовій книжці Матері» пророче закликав вивчати уроки історії, засудити злочини Кремля, які він скоїв у минулому столітті на землях України.
Список літератури:
1. Томенко М. Трудова книжка Матері. Київ : Фенікс, 2008. 308 с.
2. Томенко О. Поетична фіксація подій голодомору в Україні у поемі «Летіли дзвони» Миколи Томенка // Закарпатські філологічні студії. 2023. № 26. т .2. С.228-231, https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2022.26.2.43
3. Ярослав Тарас «Руйнування Української церкви – складова голодоморної стратегії» // URL: https://sites.google.com/a/vox-populi.com.ua/newspaper/rubriki/istoria/zlocini-nkvd/rujnuvannaukraienskoiecerkviskladovagolodomornoiestrategiieavtortarasaroslav (дата звернення 11.01. 2024).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter