Освітній процес у закладах загальної середньої освіти наразі відбувається за надзвичайних обставин. Пандемія COVID-19 та введення воєнного стану в нашій країні стали підґрунтям для впровадження дистанційної форми навчання та переходу у насичений інформаційний простір. У цьому глобальному інформаційному контексті пріоритетом для формування та розвитку підростаючого покоління є зміщення акценту з набуття знань та навичок на формування системи ключових компетентностей учнів, серед яких важливе місце посідає інформаційно-комунікаційна, що має значний вплив на інноваційність освітнього середовища. Сьогодні сформовані життєві компетентності належать до найважливіших характеристик, необхідних для успішної самореалізації в житті, і є основними критеріями розвитку випускників закладів освіти.
Теорія компетентнісного підходу в освіті досліджувалась у працях зарубіжних учених і була представлена в доробках Р. Бадера, Д. Мертенса, Б. Оскарсона, А. Шелтена та інших. Вітчизняні погляди на компетентнісний підхід в сучасній освіті досліджували такі вчені: І. Бех, Н. Бібік, Л. Ващенко, І. Єрмаков, О. Локшина, О. Пометун, О. Савченко, С. Трубачева та інші.
Науковці наголошують на необхідності модернізації сучасної освіти та пошуку шляхів впровадження й обґрунтування компетентнісного підходу в освіті. Компетентнісний підхід та всі його складові вказують на осмислене та комплексне досягнення нових освітніх результатів. Він одночасно відображає результат засвоєння змісту освіти і цілісний розвиток особистості учня, який опанував значущий для нього зміст. Компетентнісний підхід характеризується першочерговою орієнтацією на результати навчання.
Однією з найважливіших компетентностей у сучасних умовах визначено формування інформаційно-комунікаційної компетентності молодших школярів, необхідної для забезпечення можливості ефективного вирішення освітніх завдань в умовах інформатизації освіти.
Оскільки на сьогоднішній день інформація стає провідною категорією в суспільному житті, у молодших школярів повинна бути не тільки сформована інформатична культура, а й розвинута інформаційно-комунікаційна компетентність як стиль мислення, засіб для формування цілісного наукового світогляду з інформаційно-комунікаційних технологій, нововведенням в інтерактивному спілкуванні, що буде відповідати сучасним умовам і вимогам сучасної спільноти.
Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів початкових класів сприяє аналізу навчального матеріалу, розкриттю закономірностей, виявленню аналогій; використання раціональних способів вирішення широкого кола проблем у певній галузі; систематизації навчального матеріалу; налагодженню міжпредметних зв’язків; виокремлення проблем, формулювання її, аргументування своїх висловлювань; здійснення різних видів доведень: прямого і непрямого, індуктивного та дедуктивного, за аналогією; встановленню асоціативних та практично доцільних зв’язків між інформаційними повідомленнями, творчому застосовуванню одержаної інформації в різноманітних ситуаціях під час навчально-пізнавальної діяльності.
У Державному стандарті початкової освіти визначено: «інформаційно-комунікаційна компетентність пов’язана з опануванням основ цифрової грамотності для розвитку і спілкування, розвитком здатності безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях» [4].
Отже, у дистанційній освіті інформаційно-комунікаційна компетентність набуває особливого значення, оскільки сприяє підвищенню ефективності освітнього процесу та результативності навчання дітей молодшого шкільного віку з усіх освітніх галузей. Вільне володіння інформаційно-комунікаційними технологіями, знання засобів масової інформації та Інтернету, розуміння їх можливого впливу на особистість, орієнтація в інформаційно-комп'ютерному освітньому середовищі, вміння відбирати необхідну інформацію, володіння уміннями та навичками у використанні новітніх інформаційно-комунікаційних технологій є основою для подальшого навчання та саморозвитку. Але й необхідною умовою становлення та розвитку підростаючого покоління.
Список літератури:
1. Алексєєва Г. Впровадження інформаційних технологій в шкільній освіті. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. 2007. № 2(8). С. 50-56.
2. Биков В. Ю. Інформатизація загальноосвітньої і професійно- технічної школи України : концептуальні засади і пріоритетні напрямки. Професійна освіта : педагогіка і психологія. Польсько-Український журнал. Ченстохова-Київ. 2003. Вип. ІV. С. 501-514.
3. Пономарьова Г. Ф. Інноваційні освітні технології – масова практика педагогічних ВНЗ : психолого-педагогічні проблеми. Наукові записки кафедри педагогіки : зб. наук. праць. Харків, 2012. Вип. ХХХ. С. 107-116.
4. Про затвердження Державного стандарту початкової освіти : Постанова Кабінету міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF#Text (дата звернення: 15.02.2024).
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter