Актуальність. Останнім часом рухливі ігри широко застосовуються у тренувальному процесі спортсменів як ефективний засіб комплексного розвитку фізичних якостей, підвищення мотивації до занять, покращення психічного стану. А враховуючи тенденцію до ранньої спеціалізації в багатьох видах спорту, особливо гімнастичних, використання ігрового методу є незамінним засобом полегшення і в той же час вдосконалення тренувального процесу за рахунок значних його можливостей [2; 3; 9]. Важливо підкреслити, що дослідження з вивчення впливу ігрового методу на формування рухових навичок і розвитку фізичних якостей в різних видах спорту (К. Ананченко, А. Алексєєв, А. Чуєв, 2017; Л. Шейко, 2019, 2020; А. Дейнеко 2017, 2021, 2022) показують, що навички, здобуті в грі, особливо міцні і довговічні. Даний факт актуалізує використання ігрового методу як ключового аспекту у формуванні як стійкого спортивного інтересу так і розвитку фізичних якостей юних спортсменів.
Виклад основного матеріалу досліджень. Автори Ковальчук Н.М., Санюк В. І. [4] стверджують, що під час тренування, гра у вигляді веселого змагання може слугувати засобом, який допомагає розвивати увагу, сприяє запам’ятовуванню окремих зв’язок елементів і комбінацій. Ігри з використанням одного або кількох приладів, на їхню думку, дають можливість вирішити найрізноманітніші завдання. Наприклад, ігри з використанням коня або козла зміцнюють суглоби і м’язи рук, спини і плечового пояса, сприяють розвитку спритності і рухливості, а також розвивають відчуття приладу. Навички, набуті в таких іграх, не тільки виключно спортивні, але і мають прикладне значення. Ігри та естафети, в які включені перекиди, допомагають юним спортсменам виконати цей елемент з різних вихідних положень, швидко та економно. Більше того, гра стирає монотонність багаторазового повторення окремих вправ, дозволяє виконати відносно більший об’єм фізичної роботи при меншій затраті нервових (психічних) зусиль. Підкреслимо, що саме у процесі ігор, спрямованих на розвиток відчуття м’язових зусиль, відчуття простору, відчуття розрахунку часу, вдосконалюються функції і аналізатори, від яких залежить правильне, точне і своєчасне (технічне) виконання вправ [4; 10]. У дитячому і юнацькому віці створюються найбільш сприятливі умови для розвитку координації, до того ж ігровий матеріал сприймається з особливим бажанням та інтересом. Ігри на швидкість і спритність, де потрібно проявляти сміливість і вольові якості дуже характерні для спортсменів молодшого і середнього шкільного віку. Збудження в процесі цікавої гри приводить організм в такий фізіологічний стан, що дитина досягає результатів, яких поза грою вона ніколи б не досягла [4; 7; 8]. Наприклад, довжина стрибка, виконаного в змагально-ігровій формі, значно більше, ніж у звичайних спокійних умовах. Боязкі і малоініціативні діти в процесі гри стають сміливими і активними. У колективних іграх виховуються найпростіші уявлення про норми поведінки в колективі, товариство та раціональне використання своїх і командних дій. Ігри сприяють формуванню самостійності дій, від яких залежить виграш чи програш у грі [4; 5; 8].
Як свідчать результати аналізу спеціальної науково-методичної літератури [4; 7; 8; 10 та ін.] ігри можна включати у різні частини тренувального заняття, як для підвищення емоційного стану і активізації уваги, так і для підготовки для вирішення основних завдань. У підготовчу частину навчально-тренувльного заняття рекомендується включати малорухливі і нескладні ігри, які сприяють організації уваги юних спортсменів («Група, струнко!»), а також ігри середньої рухливості з вправами загальнорозвивального характеру («Заборонені рухи»). В основній частині навчально-тренувального заняття слід використовувати рухливі ігри з бігом на швидкість та спритність, з подоланням перешкод, з різними стрибками, вправи на рівновагу, силу тощо. В заключній частині рекомендовано ігри малої інтенсивності, які сприяють активному відпочинку після значного навантаження в основній частині уроку, а також ігри для організації уваги з нескладними правилами («Не зіб’юсь!», «Сімдесятка»). Необхідно зазначити, що деякі юні спортсмени не можуть виконати окремі вправи через відчуття страху та невпевненості, але саме рухливі ігри, впливаючи на емоції дітей і підлітків, допомагають їм перебороти страх і виконувати різні елементи сміливіше та охоче. Цьому сприяє командний характер ігор, почуття суперництва і бажання не підвести колектив [4]. Характерною особливістю ігрового методу в тренувальному процесі є комплексний вплив на розвиток особистості: у грі одночасно здійснюється фізичне, розумове, моральне, естетичне і трудове виховання. Активна рухова діяльність ігрового характеру і викликані нею позитивні емоції посилюють всі фізіологічні процеси в організмі, покращують роботу органів і систем. Несподівані ситуації, що виникають у грі привчають дітей доцільно використовувати набуті рухові навички, а значить ефективно впливають на розвиток фізичних якостей і усього організму в цілому [11].
Висновки. Таким чином, рухлива гра є не тільки ефективним засобом розвитку рухових якостей і навичок, а представляє велику виховну цінність: вчить долати труднощі і перешкоди, працювати в команді, допомагає розвивати і концентрувати увагу, швидкість реакції, точність дій, кмітливість і винахідливість, сприяє створенню позитивного емоційного фону на заняттях і виникненню почуття задоволеності, що в свою чергу створює позитивне ставлення до навчально-тренувального процесу.
Список літератури:
1. Ананченко К.В., Алексєєв А.Ф., Чуєв А.Ю. Застосування ігрових завдань в навчально-тренувальному процесі в групах початкової підготовки. URL : http://sportsscience.org/index.php/combat/article/viewFile/576/598
2. Дейнеко А. Х. Ефективність використання ігрового методу для розвитку швидкісно-силових здібностей спортсменів-батутистів на етапі початкової підготовки. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2017. №. 3(59). C.22-25.
3. Дейнеко А.Х., Щербак Р.М., Фішев Ю.О. Силова підготовленість хлопців 6-7 років в спортивній гімнастиці: досвід використання ігрового методу. Науковий часопис. Серія №15. Київ : 2021. Випуск 1 (129) 21. С. 31-34.
4. Ковальчук Н. М., Санюк В. І. Рухливі ігри на заняттях із гімнастики : методична розробка. Луцьк : Вежа-Друк, 2018. 92 с.
5. Кудикіна Н.В. Рухливі ігри як унікальний засіб педагогічної роботи з молодшими школярами. Теорія і практика фізичного виховання. 2009. № 3-4. С. 21-28.
6. Шейко Л. В. Ефективність використання рухливих ігор при розвитку спритності у плавців 9-10 років. Спортивні ігри. 2020. № 2 (16). С. 86-94.
7. Шейко Л. Застосування рухливих ігор для розвитку фізичних якостей плавців 8-9 років. Спортивні ігри. 2019. №1 (11). С. 67-74.
8. Шиян Б. М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. 2003. Ч. 1. Тернопіль, Навчальна книга-Богдан. 272 с.
9. Deineko, A., Cieslicka, M., Krasova, I. Bilenka, I. Ukrainian folk outdoor games in the system of physical training facilities for gymnasts aged 6-7 years. Slobozhanskyi Herald of Science and Sport. 2022; 26(2):52-57. DOI: 10.15391/snsv.2022-2.004.
10. Deineko, A., Prusik, К., Krasova, I., Batieieva, N., Marchenkov, М. Game stretching as a modern means of developing the flexibility of 5-6-year-old female gymnasts. Slobozhanskyi Herald of Science and Sport. 2022; 26(3):88-94. DOI: 10.15391/snsv.2022-3.005.
11. Krasova I, Deineko A, Semyzorova A, Marchenkov M, Bilenka I, Riabchenko O. Coordination ladder as a modern means of online training to improve the physical fitness of female gymnasts 8-9 years old. Slobozhanskyi Herald of Science and Sport. 2023; 27(2):99-107. https://doi.org/10.15391/snsv.2023-2.006.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter