Актуальність теми. Останнім часом, у зв'язку зі зростанням популярності жіночої вільної боротьби, спостерігається підвищення інтересу вчених до досліджень організації навчально-тренувального процесу та особливостей жіночої вільної боротьби [4]. Тому, на сьогоднішній день підготовка жінок-борчинь є актуальною, тому що є суттєві відмінності з методикою підготовки у чоловічій боротьбі. Більшість досліджень на сьогодні існують по розробці методик для удосконалення загальної та спеціальної фізичної підготовленості поєднуючи її з техніко-тактичною та морально-вольовою, обґрунтуванню засобів, методів тренувань спортсменів – чоловіків [2, 3, 6, 7]. Значно мало досліджень що є передумовою для розробки основи науково-методичного забезпечення підготовки жінок-борчинь [1, 7]. Так, у науково-методичній літературі існують суперечності з приводу застосування певних засобів і обсягів фізичної підготовки та техніко-тактичної в навчально-тренувальному процесі борців-жінок, а для вирішення цього питання в першу чергу потрібно зробити аналіз результатів змагальної діяльності жіночої збірної України з вільної боротьби. В результаті вище сказаного було визначено тему наукової публікації та підтверджено її актуальність.
Мета - проаналізувати результати змагальної діяльності жіночої збірної України з вільної боротьби за 2018-2022 рік.
Для розв’язання поставленої мети були поставлені такі завдання:
1. Аналіз науково методичної літератури з проблеми дослідження.
2. Проаналізувати сучасні вимоги до силової підготовленості жінок-борчинь з метою підвищення результатів в змагальній діяльності.
3. Проаналізувати результати змагальної діяльності жіночої збірної України з вільної боротьби за 2018-2022 рік.
Методи дослідження: Теоретичний аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури; педагогічні методи дослідження (педагогічні спостереження та аналіз проколів змагань, планів тренувальних занать).
Рівень сучасних спортивних результатів передбачає висування великих вимог до всебічної підготовки спортсменок. Тому, в тренуваннях з жінками необхідно приділяти увагу всебічному фізичному розвитку, зміцнення здоров’я, не форсуючи тренування з метою скорішого досягнення високого результатів. Своєрідність технічних прийомів в боротьбі вимагає специфічного м’язового розвитку, і в навчально-тренувальному процесі особлива увага повинна приділятися силовій підготовці борчинь. При цьому необхідно враховувати наступну обставину: якщо на початковому етапі спеціалізації важлива всебічна фізична підготовка, то на етапі спортивного вдосконалення, в тренувальному процесі спортсменок високої кваліфікації, особливу значущість надає саме розвиток м'язів, що несуть основне навантаження [3].
Для найповнішого уявлення про силову підготовленість спортсменок необхідно виміряти силу як можна більшого числа м'язових груп. Проте для цього потребується багато часу. Тому, тренерам необхідно уточнювати рівень і характер силової підготовленості борчинь і виділяти з безлічі м'язових груп найбільш задіяні, які несуть основне функціональне навантаження при виконанні основних рухливих дій, по яких можна робити висновок про силову підготовленість спортсменок. Вивчення цих м'язових груп дозволить правильно вибирати найбільш эффективні засоби і методи для їх розвитку [3].
Подібні дослідження були проведені на прикладі борчинь високого класу, які показали, що найбільш сильними м'язовими групами у таких борчинь є розгиначі стегна, тулуба, гомілки і подошвовенозні розгиначі стопи. При цьому найбільша величина сили була властива великим м’язовим групам. Специфіка прояву силових здібностей спортсменок в умовах змагальної діяльності визначає зміст методики силової підготовки. У теорії і практиці спорту основним засобом для розвитку сили застосовуються такі фізичні вправи, виконання яких вимагає більшої величини напруження м'язів ніж у звичайних умовах їх функціонування [4]. У сучасному понятті це систематична, добре спланована програма вправ, виконуючи які спортсмени використовуються всі наявні засоби – тренажерне обладнання, методи біомеханіки, динамометричні пристрої, відеозапис та ін [1, с. 32]. Hosny Al-Shorbagy, N., Hafez Mahmoud, A. розробили програму з використанням еластичних шнурів для розвитку спеціальної м’язової сили навику падіння на ноги для борця вільного стилю та виявити вплив програми тренування на розвиток ефективності виконання навику падіння на ноги у вільного стилю [9]. Підбір тренувальних засобів і параметрів навантаження для розвитку м'язової сили спортсменів вищих розрядів повинен здійснюватися на основі динамічної відповідності формам змагань рухів.
Засоби для розвитку сили дуже різноманітні. Її розвивають на снарядах (перекладина,бруси, гімнастичні кільця), а також роботою з обтяжувачами (рекомендуються присідання,станова тяга, жими штанги лежачи, стоячи, вправи з пауерліфтинга, бодібілдінгу, важкої атлетики), без обтяжувача (віджимання від підлоги, підйоми тулуба і ніг з різних положень). Рекомендується займатися з джгутом біля гімнастичної стінки, для відпрацювання підворотів, кидків через стегно і багатьох інших прийомів. Розвиток сили треба поєднувати з розвитком інших фізичних якостей (швидкості і гнучкості).
Педагогічні спостереження проводилось систематично протягом 2021-2022 року з метою збору первинної інформації для визначення напряму дослідження на базі ДП «ОНСЦ «Конча-Заспа»з жінками від 25 до 35 років. Проводився аналіз протоколів змагань, аналіз планів навчально тренувального процесу спортсменок збірної України з вільної боротьби
Підготовка до Олімпійських ігор – це багатофакторна система реалізації нормативно-правових положень, теоретичної інформації, як результату аналізу тенденцій розвитку вільної боротьби серед жінок у світі, на основі оптимально побудованого навчально-тренувального процесу вишколу вітчизняних атлеток з метою отримання олімпійських ліцензій на чемпіонаті світу, з урахуванням результатів медико-біологічного контролю потенційних кандидаток на участь у майбутніх Олімпійських ігор.
Підготовка до Олімпійських ігор є оптимально сформованою на основі рекомендацій науково-методичної літератури та провідних вітчизняних фахівців в галузі спорту, з урахуванням рекомендацій Національного олімпійського Комітету та тренерського досвіду. Суб’єктом підготовки ми обрали всіх спортсменок, які задіяні у роботі національних збірних команд України, як дорослих борчинь, так і дівчат молодіжного віку та віком до 23-х років. Мета і перспектива відбору до участі у Олімпійських іграх:
− закінчилися Ігри в Токіо-2020 (які були перенесені на рік пізніше, через пандемію коронавірусу) і четверо провідних спортсменок збірної команди вирішили завершити своє спортивну кар’єру – бронзова призерка Олімпійських ігор, чемпіонка світу Алла Черкасова, чемпіонки світу Юлія Ткач та Аліна Стадник-Бережна (Махиня), бронзова призерка чемпіонату світу Ірина Харів-Чихрадзе, у дикретній відпустці знаходиться провідна борчиня у ваговій категорії 53 кг – Юлія Хавалджі. Тому перераховані вище факти вимагають ревізії та систематизації спортсменок кандидатів до складу національних збірних команд України та виокремлення з них за результатами виступу на офіційних і міжнародних змаганнях, провідної групи борчинь та резерву, щодо цілеспрямованої підготовки їх для боротьби за олімпійські ліцензії. На сьогодні Національна збірна України з жіночої боротьби у своєму арсеналі нараховує сім чемпіонок світу – Черкасова Алла, Бурмістрова Катерина, Василенко Ганна, (Махиня) Стадник-Бережна Аліна, Ткач Юлія, Гергель-Кухта Оксана. Ірина Мерлені (тричі) та Олександра Когут.
За останні 20 років, національна збірна команда України з боротьби вільної серед жінок, демонструє стабільні і досить високі результати на чемпіонатах старого континенту, де змагаються представниці 24 європейських країн. Досить зазначити, що жоден з інших регіонів світи немає такого представницького розмаїття країн-учасниць. І Україна завжди вирізнялася на їх тлі, високими показниками у жіночій боротьбі, відзначаючись неповторністю і особливістю національної школи жіночої боротьби (табл.1).
Таблиця 1
Командні результати європейських чемпіонатів з боротьби вільної серед жіночих національних збірних команд
Не залишаються без нагород, виступаючи на чемпіонатах Європи, українські борчині і в індивідуальних вагових категоріях.
Збірна посіла 1 командне місце на Чемпіонаті Європи в м. Бухарест (Румунія) 8.04-14.04.2019 року . Золоті нагороди здобули: Оксана Лівач (50 кг), Ірина Гусяк (55 кг), Алла Черкасова (68 кг), Аліна Бережна Стаднік Махіня (72 кг). Срібних та брозових нагород здобуто не було. 10−16 лютого 2020 року, чемпіонат Європи проходив у Римі (Італія). Для збірної команди України з боротьби вільної серед жінок золоту нагороду завоювала Ткач Юлія у ваговій категорії 62 кг. Три срібні медалі вибороли Лівач Оксана (50 кг), Винник Соломія (55 кг), Акобія-Грушина Аліна (57 кг). Бронзові нагороди завоювали Лисак Ангеліна (59 кг), Коляденко Ірина (65 кг), Черкасова Алла (68 кг) та Аліна Бережна (72 кг).
У 2021 році європейський чемпіонат з усіх стилів спортивної боротьби приймала столиця Польщі – Варшава. 19−25 квітня за нагороди у десяти вагових категоріях боролися і представниці національної збірної команди України. Чемпіонками стали Коляденко Ірина (62 кг), Алла Белінська (72 кг), Ріжко Тетяна у ваговій категорії 65 кг здобула срібну нагороду. П’ятеро українок посіли треті сходинки п’єдесталу пошани Варшавського чемпіонату: Оксана Лівач (50 кг), Винник Марія (53 кг), Демко Христина-Зоряна (55 кг), Акобія-Грушина Аліна (57 кг) та Бережна Аліна (68 кг).
У 2022 році Чемпіонат Європи проходив в м. Будапешт (Угорщина) 28.02-03.03.2019 р. збірна України виборола 2 місце. Золоті нагороди вибороли: Аліна Грушина Акобія (57 кг), Тетяна Сова-Ріжко (65 кг), Бронза: Ілона Прокопевнюк (62 кг), Алла Белінська (68 кг) Далі, в Таблиці 2 представлені нагороди, які завойовані спортсменками за даний період. Зазначені вище результати, виступу національної збірної команди України з боротьби вільної серед жінок, на чемпіонатах Європи за останні роки не є випадковими. Аналіз індивідуальних виступів наших спортсменок підтверджує те, що жіноча збірна з боротьби знаходиться у когорті найсильніших команд старого континенту. Протягом указаного терміну, наші борчині завоювали дев’ять нагород найвищої проби, чотири срібних медалей та одинадцять – бронзових (табл. 2).
Таблиця 2.
Нагороди завойовані спортсменками збірної команди України на чемпіонатах Європи з 2018 року по 2022 рік
Таблиця 3
Командні результати європейських чемпіонатів з боротьби вільної серед жіночих національних збірних команд до 23 років
Найбільшу кількість нагород, за підсумками пятирічного виступу на чемпіонатах Європи, завоювали: Лівач Оксана – по одній золотій, срібній та бронзовій медалі; Бережна Аліна – одну золоту та дві бронзові; Черкасова Алла та Коляденко Ірина –по одній золотій та одній бронзовій кожна; Акобія-Грушина Аліна у своєму заліку має золоту, срібну і бронзову медалі; Лисак Ангеліна спромоглася вибороти дві бронзи (табл..3., табл.. 4).
Таблиця 4.
Нагороди завойовані спортсменками до 23 років збірної команди України на чемпіонатах Європи з 2018 року по 2022 рік
Пропонуємо деальніше зупинитися на прогнозах тренерського складу щодо виступу українських спортсменок у ХХХІІІ Олімпійських іграх (за результатами спортсменок за останні 3 роки) (табл..5.).
Таблиця 5
Прогноз виступу українських спортсменок у ХХХІІІ Олімпійських іграх (результати спортсменок за останні 3 роки)
Примітки: ЧС – чемпіонат світу; ЧЄ – чемпіонат Європи; ІКС – індивідуальний Кубок світу; ЄІ – європейські ігри; МТ – міжнародний турнір.
Висновки
Аналіз літератури вказує на те, що достатньо уваги в підготовці до змагань виділяється навчально-тренувальним зборам (НТЗ) основним завданням якого є максимальна стимуляція розвитку базових компонентів підготовленості, швидкісно-силових якостей, розвитку витривалості та координаційних здібностей, стабільності рефлексії у змагальному періоді. Основні засоби тренування – кардіо-тренажери, силові тренажери, ігрові вправи, кросфіт та кросова підготовка. Протягом НТЗ здійснюється оперативний та поточний контроль за функціональним станом спортсменок.
Високі результати, виступу жіночої національної збірної команди України з боротьби вільної, на чемпіонатах Європи та Світу за останні роки не є випадковими. Аналіз індивідуальних виступів наших спортсменок підтверджує те, що жіноча збірна з боротьби знаходиться у когорті найсильніших команд старого континенту.
Список використаної літератури
1. Безкоровайний Д. О. Оптимізація розвитку сили та статичної витривалості юнаків в армспорті: Монографія; Харк. нац. ун-т. міськ. госп-ва. ім. О. М. Бекетова. Х. : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2013. 178 с.
2. Єзан В. Г. Проблеми підготовки спортсменів у вільній боротьбі. Єдиноборства. 2017. № 1. С. 23-25. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/edinob_2017_1_8.
3. Лазоренко С. А. Лазоренко С. С., Бугаєнко Т. В. Удосконалення методики розвитку фізичних якостей борців вільного стилю на етапі спеціалізованої базової підготовки. Digital transformation of society: theoretical and applied approaches. Publishing House of University of Technology, Katowice, 2021. P. 209−213.
4. Мурачова Н.В., Скрипка І.М. Особливості змагальної діяльності в жіночій боротьбі. Актуальні питання підготовки фахівців фізичної культури та спорту і спортсменів в олімпійських і неолімпійських видах спорту: матеріали IІ Всеукраїнської наук.-практ. конф., 23 листопада 2023 р. Суми : СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2023. С. 162-164.
5. Пакулін С. Л. Вдосконалення техніко-тактичної та психологічної підготовки борців вільного стилю. Траекторія науки. Міжнародний електронний науковий журнал. 2016. Т. 2, № 12. С. 1–12.
6. Первачук Р. В., Сибіль М. Г., Шандригось В. І., Загура Ф. І., Стельмах Ю. Ю., Кухтій С. Я. Індивідуальна підготовка кваліфікованих борців вільного стилю з урахуванням компонентів анаеробного механізму енергозабезпечення. Електронне видання «Єдиноборства». Х. : ХДАФК. 2020. №1 (15). С. 35–45.
7. Тищенко В. О., Парлаг Д. А., Тищенко Д. Г. Удосконалення спеціальної фізичної підготовленості борців вільного стилю на етапі попередньої базової підготовки. Вісник Запорізького національного університету № 1, 2019. С. 139-146. DOI https://doi.org/10.26661/vznuphed-2663-5925-2019-1-21
8. Сибіль М, Загура Ф., Первачук Р. Техніко тактичні комплекси як засіб удосконалення навчально-тренувальної діяльності кваліфікованих борців. Спортивна наука України: Наукове електронне фахове видання. Львів : Т.1. (3). С. 45–52.
9. Hosny Al-Shorbagy, N., Hafez Mahmoud, A. Effects of a recommended training program, using elastic cords, for enhancing muscle strength on developing the performance level of fall-on-foot skill for free style wrestlers. World Journal of Sport Sciences, 3(S), 2010. pp. 987-994.
10. Mahmut Açak. The Importance of Motor Tests in Reducing the Injury of Children Who Are New to Wrestling. International Journal of Wrestling Science. 2015. V.5. P. 47–51.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter