Світові й українські реалії останніх п'яти років (пандемія СОVID-19, повномасштабна агресія РФ проти України), обставини яких вийшли за межі загальноприйнятих норм життя, спричинилися до зрушень у суспільних міжособистіних відносинах. Професійні відносини в навчально-освітньому середовищі стали індикатором динаміки кризових емоційно-психологічних станів, які переживали, зокрема, іноземні студенти в Україні [1]. За умов, практично, світового інформаційного вакууму з питань пандемії у кін. 2019 — на поч. 2020 рр. та війни у кін. 2021 — на поч. 2022 рр. такі поведінкові прояви сприймалися як випадковий збіг у часі особистісних розладів, які виникали у результаті впливу різних подразників. З часом означені обставини було об’єктивно кваліфіковано як життєво небезпечні та загрозливі та визнано конкретним психотравмуючим подразником подовженої дії. Це дозволило пояснити зауважені індивідуальні зміни у соціально-психологічних проявах іноземних студентів як спільні ознаки єдиного феномену.
Психологи стверджують, що прояви посттравматичного стресового розладу (ПТСР) підлягають корекції, перш за все, на когнітивно-поведінковому рівні [2]. Важливими у їхній профілактиці та подоланні визнано фактори, які підвищують мотивацію, сприяють цілеспрямованості суб'єкта, вчать адекватного сприйняття реальності, розвивають самоконтроль. Метою наукової роботи є дослідження лінгводидактичних інструментів запобігання та подолання кризових емоційно-психологічних станів у іноземних студентів.
У процесі навчально-освітньої роботи за сучасних екстраординарних обставин авторка дослідження, лінгводидакт освітнього напряму “Музичне мистецтво”, спостерігала у середовищі китайських студентів прояви емоційних ознак психічної травмованості, які негативно позначалися на академічній поведінці й успішності. Зважаючи на основний мотив перебування іноземних студентів в Україні, а саме отримання вищої професійної освіти та фахове удосконалення, було вивчено зміни у професійній комунікації та нові фахові потреби іноземців за надзвичайних обставин. В пошуках факторів подолання ПТСР було реалізовано підхід до психологічних та освітньо-навчальних проблем як двоєдиного комплексу в межах професійних мовленнєвих ситуацій. Аналіз комунікації, учасником якої стає іноземець у музичному ЗВО, з урахуванням соціолінгвістичних параметрів [3] дав підстави виділити основні типи мовленнєвих ситуацій, як от: симетрична комунікація у студентському середовищі, асиметричні мовленнєві відносини іноземців з комунікантами інших соціальних статусів, мовленнєві контакти з інтрапрофесійними комунікантами, фахові мовленнєві взаємини за музичною спеціальністю. З'ясовано основні соціально-психологічні характеристики визначених мовленнєвих ситуацій, а також вимоги, які вони висувають до комунікантів. Відповідно до типології, це володіння емоційно забарвленою розмовно-побутовою лексикою, готовність до адекватної двосторонньої взаємодії в умовах статусної нерівності, мовленнєва компетентність у наукових музикознавчих темах, знання термінології музичної спеціальності. Для психолінгвістичної допомоги іноземним студентам було організовано роботу за лексичними мінімумами, сформованими відповідно до досліджених ситуацій, а також за розмовними практикумами для здобувачів різних кваліфікаційних рівнів. У рамках мовного гуртка запроваджено напрям “Літературна творчість”, який діяв за методиками арттерапії та мав наслідком своєї роботи створення китайськими здобувачами поетичних зразків. Досліджено значення позааудиторної міжособистісної комунікації [4].
Виявлено, що застосування лінгвопсихологічного підходу за надзвичайних умов дозволяє іноземним студентам долати прояви ПТСР, системно апробовувати свою здатність і реальну готовність до мовленнєвої взаємодії та взаєморозуміння, а також професійну мовленнєву компетентність. Дослідженням доведено, що методично організована навчально-мовленнєва діяльність іноземного студента у професійних ситуаціях підвищує мотивацію та цілеспрямованість дій, стимулює адекватну оцінку реальності, активізує мислення, розвиває здатність до емоційного самоконтролю, тобто є важливим інструментом запобігання та подолання кризових емоційно-психологічних станів за надзвичайних обставин.
Список літератури:
1. Ковтун Олена. Моніторинг адаптації суб’єктів освітнього процесу у вищій школі до роботи і навчання в умовах пандемії COVID-19 / Подолання мовних та комунікативних бар'єрів : освіта, наука, культура: збірник наукових праць Національний авіаційний університет. Київ : НАУ, 2020. С.138-141.
2. Харченко В. Є., Шугай М. А. Психологічна діагностика та корекція посттравматичного стресового розладу особистості : метод. посіб. Острог : Острозька академія, 2015. 160 с.
3. Масенко Л. Т. Нариси з соціолінгвістики. Київ : Видавничий дім “Києво-Могилянська академія”, 2010. 242 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter