Потреба в перекладі та в професії перекладача поставала ще з давніх давен при міжетнічних конфліктах та у перших міждержавних війнах, зафіксованих історією. З відомих історичних фактів видно, що перекладачі виконували роль посередників між різними групами, владними структурами чи урядами. Історія дає багато прикладів різноманітного використання перекладу та його впливу на суспільство в різних країнах світу. «Без перекладу і перекладачів не були б передані всьому людству найважливіші відкриття не лише в галузі науки і техніки, а й в інших сферах нашого життя» [1]. Не дивно, що і у наш час, в добу розвитку інформаційних технологій, однаково постає потреба у кваліфікованих перекладачах, а саме добре підготовлених фахівцях як з іноземних мов, так і з рідної мови. Зростає потреба також і в технічних перекладачах.
Майстерність технічного перекладу, та й не лише технічного полягає в тому, щоб досконало володіти рідною мовою, іншими мовами, відчувати її докорінно, необхідні також достатньо глибокі знання іноземної мови, а саме лексика, граматика, ідіоматичні вирази, вміння користуватися перекладацькими прийомами і безпосереднє володіння технічними знаннями. Крім того, перекладач повинен мати уявлення про мовні особливості того чи іншого жанру і бути напоготові вирішувати проблеми нелінгвістичного характеру, пов’язані з культурними відмінностями. Це не секрет, що мова тісно пов’язана з культурою народу, тому наряду зі знаннями лексики та технічних термінів, не останню роль відіграє і культура.
Першим тісний зв’язок між культурою і комунікацією довів Е. Холл, який заявив, що «комунікація – це культура, культура – це комунікація». Він також є автором терміну «міжкультурний», який і дав назву теорії міжкультурної комунікації. Дослідник наголошував, що для успішного процесу перекладу варто вчити не лише мову, а й культуру спілкування з іншими народами, тобто практичні потреби представників різних культур для успішного спілкування один з одним. [2] Г. Кузенко стверджує, що нове осмислення сутності і природи перекладу, заснованого на принципах міжкультурної комунікації, отримало назву «культурного повороту» в теорії перекладу, тобто зміщення акцентів у вивченні перекладу на його культурні аспекти[4].
Варто відзначити важливість суспільної ролі перекладача. Як зазначає С. Терехова, саме завдяки перекладу відбувається розвиток суспільства, адже через переклад ЗМІ різних країн мають змогу підтримувати приблизно однаковий рівень розвитку і поінформованості, таким чином діяльність перекладача робить вагомий внесок в суспільно-політичний розвиток суспільства [3].
За аналогією з розвитком поінформованості в суспільній сфері, важливим є доступ до інформації в науковій сфері. Тобто, усі наукові досягнення, дослідження мають бути доступними якомога ширшій аудиторії. Тому використання різних мов — це ключ. Тому перекладацька діяльність займає передову позицію в цій справі. Але, щоб стати професійним перекладачем однієї майстерності занадто мало. Технічний перекладач повинен володіти ще певним характером. Це здатність до логічного міркування, жага до знань, цілеспрямованість, гостре відчуття ситуації, спостереження тощо. Неможливо не згадати і про здатність до перенавантаження та фізичну стійкість.
О.Ф. Павлова у своїй статті «Переклад науково-технічної літератури студентами немовних спеціальностей» висвітлює, що у зв’язку з сучасним етапом розвитку науки, економіки, освіти і культури є розширення міжнародних зв’язків і співробітництва.Тому, професія технічний перекладач знаходить своє місце на першому плані в сфері науки та техніки.
І все ж, головною проблемою, з якою зіштовхуються технічні перекладачі — це мова. Особливо це відноситься до англійської мови, яку багато лінгвістів вважають мовою з незрозумілими синтаксисом. Крім того, самі носії мови кажуть: «Англійська мова має диявольські властивості говорити не те, що намагався промовити автор». А також, слід взяти до уваги, що вчені та інженери викладають свої думки не так,як роблять це фахівці-гуманітарії. Власне, ще стає очевидним, чому переклад науково-технічної літератури саме англійською мовою є дуже непростим завданням
Підсумовуючи вище сказане, можна зробити наступний висновок: професія перекладача на сьогодні дуже розповсюджена та важлива, не зважаючи на появу комп’ютерних інструментів для виконання перекладу. Вплив людського фактору залишається вирішальним та потребує визнання того факту, що труд,який виконується при перекладі, дуже цінний та трудомісткий, і потребує фахівця високого рівня. Отже, роботу перекладача дуже важко переоцінити.
Література:
1. Корунець І.В., Вступ до перекладознавства. Підручник. Вінниця: Нова книга 2008 — 512с.
2. Бовт А. Ю. , Роль перекладача як транслятора культури миру //Духовність особистості: методологія, теорія і практика , ORCID 0000-0001-9421-9350 ,- 2(104)-2022.
3. Терехова С. І. Поліпарадигмальна методологічна основа сучасних лінгвістичних досліджень координат комунікації. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія, 2018. Вип. 32(1). С. 244-246.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter