У зв'язку з сучасними викликами у сфері освіти, спричиненими пандемією та війною в нашій країні, інтенсивним використанням інформаційно-комунікаційних технологій у зоні дистанційного навчання, виникає необхідність перегляду підходів до визначення сутності педагогічної майстерності майбутніх учителів та факторів, що впливають на її розвиток. Зокрема, великої важливості набувають гнучкі вміння (soft skills), які дозволяють випускникам закладів вищої освіти успішно функціонувати в професійній сфері. Здатність створювати освітній простір та організовувати освітній процес через різноманітні платформи та онлайн-сервіси, а також ефективна взаємодія в умовах дистанційного навчання, стають важливими аспектами.
Це передбачає необхідність розвитку у майбутніх учителів навичок роботи в команді, прийняття рішень в критичних ситуаціях, взяття на себе відповідальності, врегулювання конфліктів і критичного мислення. Враховуючи це, необхідно переглянути вимоги до педагогічної майстерності вчителів та переглянути стратегії її розвитку. У цьому контексті важливо розглянути сутність поняття "педагогічна майстерність" та визначити чинники, які впливають на результативність цього процесу в закладах вищої освіти.
Аналіз психолого-педагогічних джерел підтверджує, що у галузі педагогічної теорії та практики значна увага приділяється проблемам підготовки майбутніх учителів, зокрема їхньої педагогічної майстерності. Дослідження з цього напряму проводили такі вчені, як М.Євтух, Є.Кагаров, Н.Кузьміна, Л.Куліненко, О.Малнацька, К.Пасько, Н.Пихтіна, Г.Сагач, С.Сисоєва, Г.Філіпчук та інші. Теоретико-методичні засади цього напряму розкриваються у працях І.Зязюна, Л.Крамущенко, Н.Кузьміної, О.Лавріненка, А.Маркової, М.Солдатенка та інших вчених.
І. Зязюн вніс значний внесок у вивчення теоретико-методичних аспектів розвитку педагогічної майстерності та є засновником даного напряму дослідження. Він також став ініціатором введення навчальної дисципліни "Педагогічна майстерність" у закладах вищої освіти, що готують майбутніх учителів.
Вчений розглядає поняття "педагогічна майстерність" як комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі. Згідно з його точкою зору, педагогічна майстерність визначає найвищий рівень педагогічної діяльності вчителя, побудованої на принципах самоактуалізації та самоорганізації. Особливу увагу він приділяє гуманістичній спрямованості як важливій характеристиці та структурній компоненті педагогічної майстерності [2].
На основі аналізу наукової літератури та досліджень вчених можна виділити три основні групи чинників, що впливають на підготовку майбутніх учителів та розвиток їхньої педагогічної майстерності. Ці групи включають соціально-економічні, особистісні та технологічні аспекти.
Соціально-економічні чинники відіграють важливу роль у визначенні суспільної значимості професії учителя, можливостей зростання заробітної плати в залежності від кар'єрного росту та умов професійної діяльності. Ці чинники є значущими мотиваційними факторами, визначаючи ієрархію потреб у розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів. Низький рівень заробітної плати виступає як фактор, що негативно впливає на розвиток педагогічної майстерності та професійну діяльність педагогів-початківців [1].
Випускники закладів вищої освіти, стикаються із вибором, віддати перевагу роботі за фахом, але з низькою за величиною заробітною платою, або обирати працю не за фахом, але зі значно більшою оплатою. При цьому студенти чітко розуміють вимоги, яким повинні відповідати вчителі, і обсяг роботи, який вони повинні виконувати у своїй професійній діяльності. Однак, внаслідок невідповідності між відповідальністю вчителя, його робочим навантаженням та розміром зарплати, випускники переважно обирають роботу поза сферою освіти. Цей чинник розглядається як один з провідних, що обумовлює небажання учнівської молоді обирати професію вчителя.
До особистісних чинників розвитку педагогічної майстерності відносяться наявність у майбутніх учителів здібностей до педагогічної діяльності та розвиненість професійно-особистісних якостей, які є важливими для успішної реалізації завдань освітнього процесу на засадах суб’єкт-суб’єктної взаємодії. Зазначимо, що результативність розвитку педагогічної майстерності значною мірою залежить від цих особистісних чинників, оскільки саме вони визначають схильність та спрямованість здобувача вищої освіти на педагогічну діяльність.
Особистісні чинники виступають визначальними під час навчання у закладах вищої освіти, оскільки вони значною мірою впливають на ефективність реалізації технологій та методик навчання, які майбутні вчителі опановують у цих закладах. Здатність до педагогічної діяльності та наявність важливих особистісних якостей сприяють формуванню компетентностей, які є ключовими для успішної та ефективної роботи вчителя в професійній сфері.
Технологічні чинники відображають сутність, технології, форми та методи підготовки майбутніх учителів у закладах вищої освіти. Важливо відзначити, що здобувачі вищої освіти підкреслюють значущість прикладу, який надають викладачі закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку майбутніх учителів. Рівень розвитку педагогічної майстерності цих викладачів слугує взірцем, на який спираються здобувачі під час педагогічної практики або на початковому етапі своєї професійної діяльності.
У контексті технологічних чинників розвитку педагогічної майстерності важливо підкреслити, що результативність цього процесу залежить від здатності викладачів застосовувати інноваційні технології та методики навчання і виховання. Також ключовим є їхня здатність використовувати різноманітні форми та методи підготовки на засадах особистісно орієнтованого підходу та налагоджувати суб’єкт-суб’єктну взаємодію. Це допомагає створювати навчальні середовища, сприяючи активному взаємодії між викладачем і студентами та сприяючи розвитку професійних навичок майбутніх учителів.
Так, виправдано можна вважати, що педагогічна майстерність є ключовою умовою для досягнення результативності в педагогічній діяльності вчителів. Розвинена педагогічна майстерність означає не лише глибокі знання педагогічної теорії, але й вміння ефективно застосовувати ці знання у практиці.
Список літератури:
1. Андрощук І. Педагогічні умови підготовки майбутніх вчителів трудового навчання і технологій до педагогічної взаємодії. Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка. №13. 2017. С 102-108.
2. Зязюн І. А. Педагогічна майстерність : підручник для вищих навч. закл. / Зязюн І.А. – К. : Вища школа, 1997. – C. 35, 79–80.
___________________
Науковий керівник: Бурчак Станіслав Олександрович, доктор педагогічних наук, професор, Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter