Відсталість у розвитку мовлення у дітей з РАС може виявлятися в різних формах, включаючи повну або часткову відсутність мовлення, труднощі під час мовленнєвої діяльності та наявність розгорнутого мовлення з проявами мовленнєвих стереотипій та ехолалій. Ця проблема може впливати на комунікаційні аспекти мовлення, ускладнювати навчання та взаємодію з оточуючими. Організація позитивного емоційного контакту, створення атмосфери довіри та доброзичливості є ключовими аспектами корекційної роботи з дітьми дошкільного віку з РАС, як відзначають О. Форостян та Д. Кібкало [4].
Спільно із розвитком мовленнєвої активності у дітей з РАС формується фундамент для подальшого прогресу у розвитку мовлення, психічних процесів і інтелекту. Цей процес включає формування та активізацію слухового сприйняття, удосконалення дрібної та великої моторики, розвиток правильного мовленнєвого дихання, а також збагачення та уточнення пасивного словника [6].
При визначенні напрямку корекційної роботи важливо з’ясувати, в якому аспекті вона буде спрямована: розвиток мови, навички самообслуговування, соціальної взаємодії чи уяви. Вибір напрямку повинен враховувати конкретні потреби та особливості розвитку кожної дитини.
У деяких випадках пріоритетним може бути навчання навичкам самообслуговування, зниження рівня тривожності, встановлення первинного контакту, створення позитивного емоційного клімату та комфортної психологічної атмосфери для занять. Важливо спочатку виробити у дитини бажання вчитися, а потім допомагати їй засвоювати навчальний матеріал.
Крім того, важливо усвідомити, що діти з РАС схильні до психічного перевантаження, що може виводити їх з фізичного строю. У зв’язку з цим логопеди та педагоги повинні створити індивідуальний ритм роботи, враховуючи часті переходи між видами діяльності.
О. Грицай та Н. Голуб вказують на те, що заняття для розвитку дітей дошкільного віку з РАС повинні ґрунтуватися на принципах моделювання, наслідування та відтворення комунікативних ситуацій. Під час логопедичної роботи важливо коригувати звуковимову та сприяти розвитку фонематичних процесів [2, с. 338].
Враховуючи те, що основна мета інклюзивного навчання дітей із розладами аутистичного спектра та іншими особливими освітніми потребами полягає у формуванні у них навичок самостійності, адаптивності та професійної визначеності, інклюзивний процес завершується їхньою спеціалізацією та професіоналізацією. У зв’язку з цим важливо, щоб психолого-педагогічний супровід, заснований на індивідуальній навчальній програмі, поширювався і на цей етап розвитку та навчання дітей, створюючи можливості для ефективної співпраці між вчителями, батьками, шкільними адміністраторами та корекційними педагогами для покращення результатів навчання дітей із розладами аутистичного спектра [1, с.6].
Важливо враховувати, що, навчаючи дитину з РАС, необхідно не тільки формувати навчальні навички, але і розвивати її соціальний інтелект. Це включає здатність розуміти людей та орієнтуватися в соціальних ситуаціях, що є ключовим для успішної соціальної взаємодії. Соціальний розвиток є невід’ємною частиною життєво важливого компонента для дітей із розладами аутистичного спектра.
На перших етапах роботи з аутистичними дітьми важливо створювати емоційно комфортну атмосферу і уникати чіткої структуризації ходу занять. Аспекти, такі як постійність у часі занять та одяг спеціаліста, можуть сприяти звиканню дітей до ситуації.
Процес навчання дітей з аутизмом може бути тривалим і вимагає застосування нестандартних методик. Крім того, виникає проблема у школах, коли діти переходять до середньої ланки, де вводяться нові предмети та збільшується вимоги до логічного мислення та розширення орієнтацій в навколишньому середовищі.
Діти з РАС потребують гнучкості у поведінці та вміння швидко адаптуватися. Також важливо створювати емоційно комфортну атмосферу та уважно враховувати їхні індивідуальні особливості. Такий підхід сприяє розвитку дітей, їхньому самостійному функціонуванню та освоєнню нестандартних способів взаємодії з оточуючим світом.
Навчання та розвиток дітей дошкільного віку з РАС відбуваються через різноманітні методи, такі як ABA-терапія, раннє втручання, ігрова терапія, TEACCH підхід, арт-терапія, полегшена комунікація і інші. Також використовують методи альтернативної комунікації, такі як система допоміжної альтернативної комунікації, Picture Exchange Communication System – PECS, методика Марії Монтессорі, технологія раннього навчання Глена Домана, логоритміка, а також різноманітні комунікативні пристрої із синтезаторами мовлення [5; 6].
Взагалі вважається, що всі ці методики є ефективними. Проте для навчання та розвитку дітей дошкільного віку з РАС можна рекомендувати Технологію раннього навчання Глена Домана. Проте слід враховувати, що це суб’єктивна думка, і вибір методики повинен базуватися на індивідуальних особливостях кожної дитини з РАС.
Ця методика полягає в навчанні дітей вимовляти слова, супроводжуючи їх ілюстраціями. Під час використання цього методу стимулюються чуттєві органи зору та активізується робота мозку [5; 6]. Дослідження відомих вчених підтверджують, що візуальна підтримка сприяє кращому розумінню мовних інструкцій дітьми з РАС, поліпшує їхнє щоденне спілкування, підвищує ефективність навчання та значно зменшує необхідність у словесних та фізичних підказках від вчителя [3].
Враховуючи це, можна визначити, що візуальний підхід до навчання («візуальна підтримка») відповідає освітнім потребам дітей з розладами аутистичного спектра, допомагаючи їм легше сприймати інформацію у більш доступній формі. Крім того, для навчання та розвитку дітей дошкільного віку з РАС фахівці часто використовують комунікативну систему обміну картинками Picture Exchange Communication System – PECS. За допомогою створених картинок зі словами дитина може покращити свої комунікаційні навички або перейти до вербального відтворення зображень [2, с. 339].
Сеанси з використанням системи PECS розподіляються на шість етапів, які відбуваються у форматі індивідуального навчання та спрямовані на розвиток навичок у структурованій, контрольованій і систематичній формі:
1. Навчання способів комунікації.
2. Розрізнення картинок.
3. Формування речень.
4. Відповіді на питання.
5. Висловлення відгуків і коментарів.
6. Використання наглядної комунікації [2].
Між переваг PECS включають: відтворення комунікативної функції, навчання дитини ініціювати вимову слів та поліпшення розуміння дитини.
Ефективні корекційно-розвивальні послуги для дітей з аутизмом вимагають взаємодії між педагогом-дефектологом, педагогом-вихователем, самою дитиною та її батьками. Здійснення комплексного обстеження та діагностики мовлення, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дитини із РАС дозволяє виявити особливості артикуляції та звукової вимови, оцінити рівень розвитку лексичних і граматичних навичок, фонематичних процесів, визначити рівень розвитку зв’язного мовлення та слухового самоконтролю, а також оцінити сформованість пам’яті, уваги та інших психічних процесів, які впливають на гармонійний та всебічний розвиток дитини з аутизмом.
Список літератури:
1. Беляк С. В., Скрипник Т. В. Роль візуальної підтримки в комунікативно-мовленнєвому розвитку дітей з аутизмом. Актуальні проблеми педагогіки, психології та професійної освіти. 2017. Вип. 1. С. 70-75.
2. Грицай О. С., Голуб Н. М. Альтернативні засоби комунікації для дітей з РАС. Формування життєвої компетентності осіб з особливими освітніми потребами в системі позашкільної, спеціальної та інклюзивної освіти. 2023. С. 337-341.
3. Позднякова А. О., Саєнко Т. А. Особливості застосування методу візуальної підтримки для організації життєдіяльності дітей дошкільного віку з розладами аутистичного спектру. Спеціальна освіта та соціальна інклюзія: виклики ХХІ століття: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції (25 листопада 2021 року, м. Запоріжжя). Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2021. С. 22-23 URL: https://dspace.znu.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/12345/5309/0048429.pdf?sequence=1#page=23 (дата звернення: 01.02.2024).
4. Психологічні особливості аутичних дітей. Інклюзивно-ресурсний центр №8 Святошинського району м. Києва. URL: https://kyiv8.irc.org.ua/psihologichni-osoblivosti-autichnih-ditej-14-47-21-15-04-2021/ (дата звернення: 01.02.2024).
5. Соколова Г. Б., Парфьонова Т. В. Корекційна робота з дітьми з розладами аутистичного спектру із використанням інноваційних технологій. Проблеми реабілітації: Збірник наукових праць / за ред. О. І. Форостян. Одеса: видавець Букаєв В. В., 2023. С. 145-148.
6. Форостян О. І., Кібкало Д. С. Корерційна робота з дітьми дошкільного віку з розладами аутистичного спектру. Інтеграція науки і практики в умовах модернізації спеціальної освіти України / за ред. С. Яковлевої, Н. Кабельнікової. Івано-Франківськ, 2023. С. 252-255.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter