Проведеними обстеженнями осіб різного віку виявлена значна розповсюдженість зубо-щелепних аномалій та деформацій. Актуальність даної проблеми власне і полягає, як у значній їх кількості, так і значному негативному впливу на зубо-щелепну систему і, особливо на тканини пародонта. На сьогоднішній день поширеність порушень зубо-щелепної системи, що потребують ортодонтичного лікування зростає, як в Україні, так і у різних країнах світу. Зокрема в світі розповсюдженість зубо-щелепних аномалій досягає 68,0%, вже серед дітей та підлітків [1, 10, 12]. Приблизно про таку ж їх поширеність повідомляють і в Україні [3, 4, 6].
Наявність у дітей аномалій положення зубів та прикусу є чинником ризику розвитку в подальшому уражень твердих тканин зубів і пародонта [4, 5, 7, 12]. Це приводить до виникнення значної кількості уражень пародонта – від 37,0% до більше ніж 50,0% випадків [7, 9].
Слід враховувати також той факт, що саме застосування ортодонтичної апаратури (особливо нераціональне, з використанням значних сил) може травмувати тканини пародонта. Таким чином, ортодонтичне лікування наражає пацієнтів на певні ризики і створює біологічну проблему для зубо-щелепної системи [8, 9, 15]. Кількість таких ускладнень досить значна і досягає від 30,0% до більш ніж 50,0% випадків [6].
Слід враховувати також значну тривалість ортодонтичного лікування, яка у пацієнтів із захворюваннями пародонта у разі, навіть, використання брекет-систем в середньому триває 20-24 місяці. У подальшому необхідний також тривалий період ретенції, бо в іншому випадку ризик рецидиву дуже великий [11, 13, 14].
Проведений аналіз показав, що у пацієнтів із захворюваннями пародонта виявляють значну кількість аномалій положення зубів та прикусу. Згідно даних літератури, ортодонтичне лікування таких виражених аномалій потребує тривалого часу і тривалого ретенційного періоду. Враховуючи це, більш важливим було виявлення ранніх проявів ортодонтичної патології для більш раннього та ефективного ортодонтичного лікування у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту у таких пацієнтів. Таким чином, було важливим визначити розповсюдженість ранніх зубо-щелепних аномалій та пов’язаних з ними уражень пародонта в осіб молодого віку.
Метою було визначити розповсюдженість ранніх проявів зубо-щелепних аномалій та пов’язаних з ними уражень пародонта в осіб молодого віку. Для досягнення поставленої мети було обстежено 224 особи молодого віку (18-35 років), які зверталися за стоматологічною допомогою з приводу лікування різних стоматологічних захворювань, 120 осіб молодого віку із захворюваннями пародонта та 76 осіб з різними зубо-щелепними деформаціями.
Всім обстеженим було проведене ретельне обстеження стану порожнини рота: твердих тканин зубів, пародонта, слизової оболонки порожнини рота, наявність зубо-щелепних деформацій. Для виявлення останніх оцінювали стан щелеп, положення зубів, форми зубних дуг, прикус тощо. Для оцінки співвідношення зубів та зубних дуг в комплексі обстеження пародонта проводили виявлення передчасних контактів (супраконтактів) та зміни положення зубів за допомогою копіювального паперу [2]. У разі необхідності проводили контактну рентгенографію певних ділянок зубного ряду.
Проведене обстеження 224 осіб молодого віку, які зверталися за стоматологічною допомогою з приводу лікування різних стоматологічних захворювань показало наявність у всіх 224 осіб (100,0%) каріозних уражень різної глибини та активності (гострі чи хронічні) та ускладнень карієсу (пульпіт і періодонтит). Зокрема пульпіт виявлений у 37 (16,52%) обстежених пацієнтів: у 24 (10,71%) пацієнтів виявлений хронічний пульпіт і у 13 (5,81%) – гострий пульпіт. У 72 (32,14%) обстежених виявлений періодонтит: у 59 (26,33%) пацієнтів виявлений хронічний періодонтит і у 13 (5,81%) – загострений хронічний періодонтит. Ретельне обстеження стану пародонта виявило ураження пародонта (гінгівіт та пародонтит) у 207 (92,41%) пацієнтів. у більшості з них 196 (87,5%) пацієнтів виявлений генералізований пародонтит початкового и І ступеня, і лише у 11 (4,91%) наймолодших пацієнтів виявлений гінгівіт. У всіх 207 (92,41%) пацієнтів із захворюваннями пародонта виявлені ознаки травматичної оклюзії: наявність передчасних контактів зубів. У 76 (33,93%) пацієнтів із генералізованим пародонтитом виявлені зміщення фронтальних зубів. Зміщення зубів у вестибулярному напрямку з формуванням патологічної діастеми виявлені у 58 (25,89%) пацієнтів і у 18 (8,04%) виявлене зміщення нижніх фронтальних зубів у язиковому напрямку.
Проведене обстеження 120 осіб молодого віку із захворюваннями пародонта (генералізований пародонтит 1 ступеня) виявило у 87 (72,5%) з них наявність каріозних уражень різної глибини та активності (гострі чи хронічні). З них 65 (54,17%) були запломбовані з наявністю пломб задовільної якості і 22 (18,33%) були непломбовані або містили неякісні пломби. Ускладнення карієсу (пульпіт та періодонтит) виявлені у 23 (19,17%) пацієнтів: у 17 (14,17%) виявлений хронічний періодонтит і у 6 (5,0%) – хронічний пульпіт. У всіх 120 осіб хворих на генералізований пародонтит були виявлені передчасні контакти (супраконтакти) зубів. Наявність захворювання пародонта і супраконтактів приводили до зміщення зубів. Найчастіше у 77 (64,17%) осіб було виявлене зміщення верхніх фронтальних зубів у вестибулярному напрямку з утворенням патологічної діастеми і трем. У 13 (10,83%) з них відмічалось окрім вестибулярного зміщення фронтальних зубів ще і глибоке їх перекриття. У 29 (24,17%) пацієнтів було виявлене зміщення нижніх фронтальних зубів у язиковому напрямку з формуванням глибокого перекриття та скупченості нижніх фронтальних зубів. Таким чином наявність генералізованого пародонтиту та передчасних контактів зубів приводило до формування аномального положення зубів у 106 (88,33%) пацієнтів. Такий стан свідчить про необхідність проведення у цих пацієнтів відповідного ортодонтичного лікування у комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту.
Проведене обстеження 76 осіб молодого віку з різними зубо-щелепними деформаціями виявило наявність у 46 (60,52%) з них наявність каріозних уражень різної глибини та активності (гострі чи хронічні). З них 37 (48,68%) були запломбовані з наявністю пломб задовільної якості і 9 (11,84%) були непломбовані або містили неякісні пломби. Ускладнення карієсу (пульпіт та періодонтит) виявлені у 15 (19,74%) пацієнтів: у 11 (14,47%) виявлений хронічний періодонтит і у 4 (5,27%) – хронічний пульпіт. У всіх 76 (100,0%) осіб молодого віку з різними зубо-щелепними деформаціями виявлені ураження пародонта: у 67 (88,16%) осіб – генералізований і у 9 (11,84%) - локалізований пародонтит. У всіх 76 (100,0%) осіб молодого віку з різними зубо-щелепними деформаціями виявлені передчасні контакти (супраконтакти) зубів. Таким чином, наявність зубо-щелепних аномалій несприятливим чином впливає на тканини пародонта і сприяє розвитку у них патологічних (запальних та дистрофічно-запальних) захворювань.
Проведене обстеження осіб молодого віку з різними захворюваннями та зубо-щелепними деформація показує, що наявність уражень твердих тканин зубів певною мірою сприяє розвитку уражень пародонта і формуванню травматичної оклюзії. Наявність у пацієнтів ураження пародонта приводить згідно даних літератури до формуванню в подальшому у них зміщення зубів, патологічному прикусу чи зубо-щелепних деформацій. Проведеним дослідженням показано, що перші прояви травматичної оклюзії, які можуть привести до зубо-щелепних деформацій виявлені практично у 100% хворих на генералізований пародонтит. Таким чином, раннє усунення проявів травматичної оклюзії і ортодонтичне лікування у разі необхідності у комплексному лікування генералізованого пародонтиту може значно підвищити ефективність лікування цього поширеного захворювання пародонта.
Висновки
Проведене дослідження показало наявність початкових зміщень зубів практично у всіх хворих на генералізований пародонтит. У подальшому це може привести до формування зубо-щелепних аномалій та деформацій у хворих на генералізований пародонтит. Згідно даних літератури ортодонтичне лікування хворих на генералізований пародонтит потребує значних затрат часу- до кількох років. Тому раннє ортодонтичне лікування дозволить уникнути розвитку виражених зубо-щелепних аномалій у хворих на генералізований пародонтит і підвищить ефективність їх лікування.
Література
1. Годований О. В., Мартовлос А. І., Годована О. І. Захворювання пародонту та аномалії і деформації зубощелепної системи у хворих різного віку (стан проблеми та шляхи її вирішення). Праці Наукового Товариства імені Шевченка. Медичні науки. 2019. Т. 55. №1. С. 10-30.
2. Данилевський М.Ф., Борисенко А.В., Антоненко М.Ю., Сідельнікова Л.Ф., Несин О.Ф., Дікова І.Г. Терапевтична стоматологія. – Т. 3. Захворювання пародонта. – Київ: ВСВ «Медицина», 2018. – 624 с.
3. Дрогомирецька М. С., Мірчук Б. М., Дєньга О. В. Розповсюдження зубо-щелепних деформацій і захворювань тканини пародонта в дорослих у різні вікові періоди. Український стоматологічний альманах. 2010. №2. С. 51-57.
4. Дрок В. О. Поширеність зубощелепних аномалій і захворювань пародонта серед підлітків. Український стоматологічний альманах. 2018. № 1. С. 72-74.
5. Смоляр Н. І., Фур М. Б. Поширеність та структура зубощелепних аномалій серед дітей шкіл – інтернатів. Львівський клінічний вісник. – 2015. № 2-3. С. 46–50.
6. Фліс П. С., Філоненко В. В., Дорошенко Н. М. Частота і поширеність аномалій та деформацій зубощелепного апарату в період змінного прикусу. Український стоматологічний альманах. 2016. №1. Т. 1. С. 75-78.
7. Чухрай Н. Л., Фур Н. Б., Лесицкий М. Ю. Заболевания тканей пародонта у детей с зубочелюстными аномалиями из школ-интернатов. Стоматологический журнал. 2018. № 3. С. 204–207.
8. Antoun, J. S., Mei, L., Gibbs, K. & Farella, M. Effect of orthodontic treatment on periodontal tissues. Periodontol 2000. 2017; 74: 140-157.
9. Bollen A.-M. Effects of Malocclusions and Orthodontics on Periodontal Health: Evidence from a Systematic Review. Journal of Dental Education. 2008. Vol. 72. № 8. Р. 912-918.
10. Cai Y., Du W., Lin F., Ye S., Ye Y. Agreement of young adults and orthodontists on dental aesthetics & influencing factors of self perceived aesthetics. BMC Oral Health. 2018. Vol. 18. P. 113.
11. Kaklamanos, E. G., Mavreas, D., Tsalikis, L., Karagiannis, V. Athanasiou, A. E. Treatment duration and gingival inflammation in Angle's Class I malocclusion patients treated with the conventional straight-wire method and the Damon technique: a singlecentre, randomised clinical trial. J. Orthod. 2017; 44: 75-81.
12. Khan S. Q., Ashraf B., Khan N. Q. Prevalence of dental anomalies among orthodontic patients. Pak. Oral Dent. J. 2015. Vol. 35. P. 224-227.
13. Panwar, M., Jayan, B., Arora, V., Singh, S. Orthodontic management of dentition in patients with periodontally compromised dentition. J Indian Soc Periodontol. 2014; 18: 200-204.
14. Tsichlaki, A., Chin, S. Y., Pandis, N., Fleming, P. S. How long does treatment with fixed orthodontic appliances last? A systematic review. Am J Orthod Dentofacial Orthop. 2016; 149: 308-318.
15. Wishney, M. Potential risks of orthodontic therapy: a critical review and conceptual framework. Aust Dent J. 2017; 62 (Suppl 1): 86-96.
16. Arat Z. M., Rubenduz M. Changes in dentoalveolar and facial heights during early and late growth periods: a longitudinal study // Angle Orthod. – 2005. – Vol.75. – №1. – P. 69-74.
17. Atik E., Taner T. Stability comparison of two different dentoalveolar expansion treatment protocols // Dental Press J. Orthod. – 2017. – Vol.22. – №5. – P. 75-82.
18. Badrinatheswar G. V. Pedodontics: Practice and Management. New Dehli: Jaypee Brothers Medical Pub, 2010. 364 p.
19. Becker A., Chaushu S. Success rate and durations of orthodontic treatment for adult patients with palatally impacted maxillary canines // Am. J. Orthod Dentofacial Orthop. – 2003. – Vol.124. – №5. – P. 509-514.
20. Bishara S. E., Jacobsen J. R. Individual variation in tooth-size/ archlength changes from the primaiy to permanent dentitions. World J. Orthod. – 2006. – Vol.7. – №2. – P. 145-153.
21. Bollen A.-M. Effects of Malocclusions and Orthodontics on Periodontal Health: Evidence from a Systematic Review // J. Dent. Ed. – 2008. – Vol.72. – №8. – P. 912-918.
22. Brea L., Oquendo A., David S. Dental Crowding: The Restorative Approach // Dent. Clin. North Am. – 2011. – Vol. 55. – №2. – P. 301-310.
23. Brennan M. M., Gianelly A. A. The use of the lingual arch in the mixed dentition to resolve incisor crowding. Am. J Orthod. Dentofacial Orthop. – 2000. – Vol.117. – №5. – P. 81-85.
24. Carlson D. Biological rationale for early treatment of dentofacial deformities // Amer.J. Orthod. – 2002. – Vol.121. – № 6. – P. 554-558.
25. Changes in lower dental arch dimensions and tooth alignment in young adults without orthodontic treatment / Mauad B. A., Silva R. C., Santos de Castro Aragon M, L. et al // .Dental Press J. Orthod. – 2015. – Vol. 20. – №3. – P. 64-68.
26. Characterizing mandibular growth using three-dimensional imaging techniques and anatomic landmarks / Kelly M. P., Vorperian H. K., Wang Y. et al. // Arch. Oral Biology. – 2017. – №77. – P. 27 - 38.
27. Clinical and microbiological studies of children and adolescents receiving orthodontic treatment / R. O. Rego, C. A. Oliveira, A. Santos-Pinto et al. // Am. J Dent. – 2010. – Vol. 23. – № 6. – P. 317-323.
28. Dale J. G. Serial extraction... nobody does that anymore! // Am. J. Orthod. Dentofacial Orthop. – 2000. – Vol. 117. – № 5. – P. 564-566.
29. Dempsey P., Townsend G., Martin N. Genetic and environmental contributions to variation in permanent tooth crown size // J Dent. Research. – 1996. – Vol. 75. – P. 3368-3369.
30. Dental and skeletal changes in mild to moderate class II malocclusions treated by either a twin-block or Xbow appliance followed by full 15
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter