В Україні кукурудза давно вважається другим хлібом. Вона вирощується у всіх регіонах країни на значних площах. Для отримання високих стабільних урожаїв цієї культури, потрібно дотримуватися всіх тонкощів технології її вирощування. Серед основних причин втрат врожаю зерна культури (до 30%) виділяють несприятливі гідротермічні умови вегетаційних періодів, що спостерігаються останніми роками. Низькі запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту під посівами кукурудзи призводять до недоотримання вологи рослинами культури у найбільш критичні їх фази росту та розвитку, що створює проблеми із наливом зерна [1-3].
Тому, основним лімітуючим чинником продуктивності зернової кукурудзи в умовах Степу та Лісостепу України, а останнім часом і в зоні Полісся, є несприятливий водний режим ґрунтів, який стримує реалізацію агроресурсного потенціалу цих територій. Задля забезпечення рослин вологою в необхідному об’ємі застосовують поливи. На посівах кукурудзи питання оптимізації вологозабезпеченості традиційно реалізують методом дощування [4].
Великого значення у формуванні та збереженні врожаю також набуває своєчасне проведення заходів захисту проти шкідників та хвороб рослин культури. На посівах кукурудзи зафіксовано понад 190 видів шкідливих комах, з яких найбільшої шкоди посівам кукурудзи завдають личинки коваликів і чорнишів, підгризаючі совки, шведські мухи, стебловий кукурудзяний метелик, бавовникова совка, південний сірий довгоносик, злакові попелиці [5].
Мета досліджень – з’ясувати особливості розвитку попелиць (Hemiptera: Aphididae) та динаміку щільності її популяції на зрошуваних і незрошуваних посівах кукурудзи. Польові випробування проводили у 2020-2023 рр. за загальноприйнятими методиками в умовах Центрального Лісостепу України. Розмір дослідних ділянок у польових дослідах становив 50 м2 (10,4х4,8 м), повторність – 4 кратна. Розміщення ділянок було рендомізованимим.
У результаті досліджень уточнено видовий склад попелиць на посівах кукурудзи в умовах зрошення та без зрошення. Найбільше рослини кукурудзи пошкоджували такі види попелиць: пшенична (Schizaphis graminum Rond.) та черемхова (Rhopalosiphum padi L.). Під час спостережень було відмічено, що на зрошуваних площах кукурудзи чисельність імаго кокцинелід (Coccinellidae) була більшою у 2,18 рази, а золотоочок (Chrysoperla carnea Steph.) – у 1,75 рази порівняно з відповідним показником на незрошуваних площах.
Чисельність попелиць мала складну коливальну динаміку. Співставлення її з погодними умовами за представлений період вказує на те, що частка пошкоджених рослин, а, отже, і чисельність колоній попелиці були максимальними в роки з інтенсивним наростанням літніх температур за умови достатнього помірного зволоження, особливо в період інтенсивного росту рослин – викидання волотей. Велика кількість опадів без зливових дощів сприяла масовому розмноженню попелиць, суха погода обмежувала їх чисельність, разом з тим пришвидшуючи строки появи та проходження рослинами фенофаз розвитку культури.
Кукурудза на зрошуваних посівах більш інтенсивно заселялися попелицею, порівняно з рослинами без поливів. Відмічено, що у фазу викидання волоті-цвітіння заселеність рослин кукурудзи попелицями в умовах зрошування майже у 1,5 рази перевищувала відповідний показник за умов без зрошування, що пояснюється кращим розвитком рослин та створенням більш привабливих умов для колонізації рослин фітофагом. Тоді як у фазу воскової стиглості зерна ці показники майже вирівнювалися, що обумовлювалося достиганням та початком відмирання рослин культури.
Для розвитку й розмноження попелиць на кукурудзі особливо важливе значення має відносна вологість повітря. Якщо вона перевищує 60%, то створюються сприятливі умови для інтенсивного розмноження цих фітофагів на рослинах. При проведенні зрошувань посівів кукурудзи способом дощування відбуваються різкі коливання температур повітря та відносної вологості повітря, що негативно впливає на розмноження та розвиток багатьох видів фітофагів, зокрема, попелиці.
Після зрошування істотно змінюється мікроклімат у агроценозах кукурудзи: температура повітря знижується на 2,4-6,1°C, залежно від температури та норми виливу поливної води. При цьому вологість повітря тут зростає до 78-100%. Зрошування у вечірні та нічні години найбільш плавно впливає на зміну показників температури та відносної вологості повітря.
Відмічено середню обернено пропорційну залежність між сумою опадів та коефіцієнтом заселення рослин кукурудзи попелицями (r=-0,34) та слабку пряму залежність між температурою повітря та коефіцієнтом заселення рослин кукурудзи попелицями (r=0,19).
Загалом, впродовж років досліджень попелиця заселяла рослини кукурудзи приблизно в один і той самий період. Зокрема, крилаті розселювачки з’являлися на рослинах на початку червня. Колонії фітофага зустрічалися в першій-другій декадах липня, а чисельність шкідника була максимальною наприкінці липня – середині серпня.
Отже, проведення моніторингу чисельності попелиць в умовах кукурудзяного агроценозу показало появу розселювачок на початку червня. Враховуючи шкідливість попелиць та їх вплив на формування врожаю кукурудзи, проведення заходів захисту культури потрібно планувати на кінець червня – першу декаду липня з урахуванням економічного порогу шкідливості. Також слід розглядати можливість сумісного застосування інсектицидів проти попелиць та проти кукурудзяного стеблового метелика [6].
Список літератури:
1. Кліщенко О. Л., Зозуля О. Л., Єрмакова Л. М, Івановська. Р. Т. Особливості сучасних світових технологій вирощування кукурудзи. Київ : ЕНЕМ, 2006. – 120 с.
2. Лавриненко Ю. О., Рубан В. Б., Михаленко І. В. Наукове обґрунтування технології вирощування кукурудзи при краплинному способі поливу: монографія. – Херсон: Айлант, 2014. – 198 с.
3. Ромащенко М. І., Шатковський А. П., Журавльов О. В., Черевичний Ю. О. Управління краплинним зрошенням на основі використання інтернет-метеостанції i-Metos // Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої Всесвітньому дню води «Вода і сталий розвиток»). – К., 2015. – С. 9-12.
4. Шатковський А. П. Режими краплинного зрошення, водоспоживання та врожайність кукурудзи в зоні Степу України / А. П. Шатковський // Таврійський науковий вісник. Сільськогосподарські науки. - 2016. – Вип. 95. - С. 100-105.
5. Дем’янюк М.М. Ампліго 150 ZC, ф. к. – надійний захист кукурудзи від лускокрилих шкідників, 2020. Електронний ресурс: https://www.syngenta.ua/en/news/kukurudza/ampligo-150-zc-f-k-nadiyniy-zahist-kukurudzi-vid-luskokrilih-shkidnikiv
6. Melnichuk F., Alekseeva S., Hordiienko O., Retman M. (2022). Application of different insecticides by drip irrigation method against European corn borer on corn crops. Polish Journal of Natural Sciences, – Vol 37(4): 279–291. https://doi.org/10.31648/pjns.8556DOI:10.31648/pjns.8556
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter