Однією з найважливіших проблем переробки нафти є знесірчення. Сполуки сірки надають нафтопродуктам неприємний запах, зумовлюють корозію устаткування й отруюють дорогі каталізатори переробки нафти. Під час згоряння нафтопродуктів виділяються оксиди сірки, що забруднюють атмосферу. Існує ряд методів знесірчення нафтової сировини: демеркаптанізація, десульфуризація, гідроочищення, екстракційні і адсорбційні методи, окислювальне знесірчення. Сучасні методи очищення вуглеводневої сировини (нафта, газ) від сірковмісних сполук (H2S, RSН, RSSR, нафтенові кислоти, NaHS, Na2S) ґрунтуються на їх лужній екстракції з наступним окисненням киснем повітря на гомогенних або гетерогенних каталізаторах. Інші відомі методи вилучення сірковмісних сполук із технічних розчинів ґрунтуються на хімічній взаємодії сульфідно-лужних розчинів з водними розчинами солей металів ІІІ-V аналітичних груп або їх взаємодії з елементною сіркою з утворенням відповідних полісульфідів натрію. В ряді робіт було досліджено сорбційне вилучення сірковмісних сполук з технічних водних розчинів або товарних вуглеводнів з використанням різних модифікацій активованого вугілля, природних сорбентів, полімерних органопоглиначів або сумішей сорбентів [1, 2]. Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що сумісна переробка та утилізація відходів промислових промивних вод гальванічного виробництва і високотоксичних відпрацьованих сульфідно-лужних розчинів нафтопереробних заводів, які накопичені в значних кількостях в Україні, дасть змогу вилучити цінні хімічні сполуки, повторно їх використовувати та суттєво покращити екологічний стан довкілля в місцях їх зберігання [3-5]. Необхідно констатувати, що сучасні технології очищення сульфідно-лужних розчинів, в основному, налаштовані на вирішення суто комерційних та технологічних завдань. Тому актуальним є дослідження та розробка альтернативних та більш ефективних технологій очищення сульфідно-лужних розчинів. Одним із таких методів є адсорбційне очищення від сірковмісних сполук з використанням попередньо регенерованої суміші сорбентів харчової промисловості, що складалась з активованого вугілля та кізельгуру в масовому співвідношенні 4 : 6 [6, 7]. Дослідження адсорбції сульфідів з сульфідно-лужних розчинів проводили на модельних розчинах, які містили сульфід- та гідросульфід-іони з концентрацією, відповідно, 1,01 та 0,18 моль/л (9 % Sзаг) та 1,40 та 0,21 моль/л (12 % Sзаг). Для цього до 0,5–40 г регенерованого сумішевого сорбенту додавали 100 см3 модельного розчину сульфід- та гідросульфід-іонів. Одержану суміш перемішували при 350 об/хв протягом 45–60 хвилин за температури 20–25 °С та залишали її для остаточного закінчення процесу на одну добу за тієї ж температури. Суміш фільтрували під вакуумом і визначали у фільтраті залишкову концентрацію сульфід- та гідросульфід-іонів методом йодометричного титрування. Встановлено, що ступінь вилучення сульфід- і гідросульфід-іонів суттєво залежить від концентрації, часу адсорбції, маси сорбенту і досягає 95,7–96,6 %. Також проведено вилучення сульфід- і гідросульфід-іонів в три послідовні стадії. За результатами аналітичних досліджень після 3 стадії очищення встановлено, що іони S2- і НS- відсутні. Запропонована принципова схема триступеневого адсорбційного очищення стічних вод від сірковмісних сполук [7].
Таким чином, проведені дослідження адсорбційного очищення водних розчинів від сульфід- і гідросульфід-іонів з використанням регенерованої суміші сорбентів, що складалась з активованого вугілля та кізельгуру, показали їх високу ефективність та можливість використання таких технологій на промислових виробництвах.
Список літератури:
1. Ранський А.П. , Худоярова О.С., Гордієнко О.А., Тітов Т.С., Церклевич Д.Р., Коріненко Б.В. Спосіб очищення промислової стічної води від сульфід- і гідросульфід-іонів. Патент України № 139177. Заявл. 03.06.2019, опубл. 26.12.2019. Бюл. № 24.
2. Худоярова О.С., Гордієнко О.А., Тітов Т.С., Ранський А.П., Крикливий Р.Д. Знесірчення промислових сульфідно-лужних розчинів сумішевими сорбентами. Вісник Вінницького політехнічного інституту. 2020. № 1 (148). С. 13–22.
3. Худоярова О.С., Гордієнко О.А., Блажко А.В., Панченко Т.І., Ранський А.П. Десульфуризація промислових водно-лужних розчинів та отримання нових пластичних мастил. Водопостачання і водовідведення: проектування, будівництво, експлуатація, моніторинг: матеріали 3-ї міжнародної науково-практичної конференції, Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2019. С. 318–319.
4. Khudoyarova O.S., Ranskiy A.P., Gordienko O.A. Technology of complex sorption treatment of industrial wastewater from sulphide and Copper (II)-iones. Water and Water Purification Technologies. Scientific and Technical News. 2021. 30 (2). Р.18–26.
5. Худоярова О.С., Гордієнко О.А., Сидорук Т.І., Тітов Т.С., Ранський А.П. Модифікація поверхні сумішних сорбентів сульфід-іонами для очищення гальванічних промивних вод процесу міднення. Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Хімічна інженерія, екологія та ресурсозбереження. 2020. № 2(19). С. 36–46.
6. Khudoyarova О., Gordienko О., Blazhko А., Sydoruk Т., Ranskiy А. Desulfurization of industrial water-alkaline solutions and receiving new plastic oils. Journal of Ecological Engineering. 2020. No 6. Р. 61–66.
7. Khudoyarova O., Gordienko O., Sydoruk T., Titov T., Prokopchuk S. Adsorptive desulfurization of sewage of industrial. Environmental problems. 2020. No 2. Р. 102–106.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter