Під час повномасштабної війни Росії проти України значно зросла кількості постраждалих із мінно-вибуховими травмами, які складають до 70% від усіх бойових травм [1]. Одним із найбільш важких та життєво небезпечних уражень є черепно-мозкова травма (ЧМТ).
Унаслідок сучасних бойових дій страждають особи найбільш працездатного та життєво активного віку, переважно чоловіки. Майже у половини постраждалих ураження мозку призводить до втрати працездатності та у 19% поранених - до інвалідизації [2]. Летальність при важких ЧМТ становить 4-17%, а при тяжкій ЧМТ сягає 70% [2].Зважаючи, що кількість постраждалих серед військовослужбовців та мірного населення в Україні продовжує зростати, надання допомоги постраждалим є однією з найбільш актуальних медико-соціальних проблем сучасності.
Черепно-мозкова травма — це фізичне пошкодження тканини головного мозку, яке призводить до тимчасового або постійного порушення функціонування головного мозку. ЧМТ призводить до структурно-функціональних пошкоджень речовини головного мозку, які викликають різноманітні реакції на молекулярному, субклітинному, клітинному, тканинному, органному та системному рівнях [1,2].
За деякими даними ЧМТ середнього та тяжкого ступеня може бути пов’язана із прискореною нейродегенерацією та підвищеним ризиком розвитку хвороби Альцгеймера, хвороби Паркінсона або хвороби рухового нейрона [3,4].
Посттравматична енцефалопатія - комплекс травматичних та психологічних порушень, що виникає у гострому, пізньому або віддаленому періодах ЧМТ, зумовлений дегенеративними, дистрофічними, атрофічними і рубцевими змінами мозкової тканини внаслідок травми.
Виділяють наступні посттравматичні неврологічні синдроми:
⁃ Судинний, вегетативно-дистонічний;
⁃ Ліквородинамічних порушень;
⁃ Церебрально-вогнищевий (фокальний);
⁃ Посттравматичної епілепсії;
⁃ Астенічний;
⁃ Психопатологічний.
Вони можуть доповнюватися рівневими та /або системними синдромами. Зазвичай у хворого відмічається декілька синдромів, які в динаміці травматичної хвороби можуть змінюватись по характеру та ступеню виразності.
Клінічний випадок
Пацієнт Д., 1995 р.н 29.09.22 отримав важке вогнепальне уламкове проникаюче поранення лобної ділянки голови під час виконання бойового завдання в Донецькій області. З 30.09.22 по 05.10.22 хворий лікувався в Дніпропетровській обласній лікарні. При поступленні сума балів за ШКГ — 7б. Діагноз при госпіталізації: МВТ (29.09.2022): вогнепальне осколкове проникаюче діаметральне сліпе черепно - мозкове поранення з вхідним отвором в лівій лобній ділянці, забій головного мозку тяжкого ступеня з формуванням внутрішньомозкової гематоми в лівій лобній частці, пневмоцефалії. 30.09.22 було проведено оперативне втручання: первинна розширена хірургічна обробка вогнепального поранення лівої лобної частки, видалення кісткових уламків по ходу ранового каналу, видалення внутрішньомозкової гематоми, внутрішньошлуночкового крововиливу та мозкового детриту по ходу ранового каналу лівої лобної частки, дренування шлуночкової системи.
Пацієнт поступив на курс реабілітації в клініку «Гармонія здоров’я» (м. Киів) у липні 2022 року з скаргами на постійні головні болі, порушення пам’яті та концентрації уваги, на періодичну роздратованість та часті перепади настрою. При неврологічному обстеженні у пацієнта свідомість ясна, орієнтація в місці, часі, просторі частково збережена, емоційно лабільний, астенізований. Критика до свого стану порушена, фіксаційна амнезія, амнестична дезорієнтованість. Черепні нерви: зіниці D = S, очні щілини D = S. Рухи очними яблуками: слабкість конвергенції з обох сторіні, ністагмоїд в крайніх відведеннях. Асиметрія носогубних складок. Сухожильні рефлекси з рук високі, D = S, колінні рефлекси високі, D > S. Глибока та поверхнева чутливість збережена. М’язева сила в кінцівках збережена. В позі Ромберга стійкий, пальце-носовую та колінно- п’яткову пробу виконує задовільно.
Було проведене нейропсихологічне обстеження (оцінене сприйняття предметних картинок, сприйняття накладених картинок, зорово-просторове сприйняття, впізнання недомальованих картинок, тактильне сприйняття, сприйняття ритмів, сприйняття побутових шумів, зорово-предметна пам'ять, розуміння логікограматичних та квазіпросторових конструкцій, вербально-логічне мислення, наочно образне мислення, наочно-дієве мислення, визначення емоційних станів на картинках, відтворення емоцій), проведена оцінка по шкалах оцінки психічного статусу (MMSE) - 26 б, що відповідає помірним когнітивним порушенням. Також пацієнт був оцінен по Векслеру (WAIS), результат 96 балів, що відповідає середньому інтелектуальному рівню.
Результати комп’ютерної томографії комп’ютерної томографії (КТ) головного мозку від 28.07.23 (мал. 1): КТ-ознаки кістозно-атрофічних змін лобної долі ліворуч з наявністю кісткових уламків розмірами до 7,5х4мм. Стороннє тіло металевої щільності (осколок) розмірами до 8мм в діаметрі в правій півкулі головного мозку.
Мал. 1 КТ головного мозку: видно дефект лобної кістки ліворуч з наявністю кісткових уламків та осколок у правій півкулі головного мозку.
Діагноз: Наслідки МВТ (29.09.22) вогнепального осколкового проникаючого діаметрального сліпого черепно-мозкового поранення, з вхідним отвором в лівій лобній ділянці, забою головного мозку тяжкого ступеня з формуванням внутрішньомозкової гематоми в лівій лобній частці, пневмоцефалії. Оперативне втручання 30.09.22 з видаленням кісткових уламків по ходу ранового каналу, видаленням внутришньомозкової гематоми лівої лобної частки, зовнішнє дренування шлуночкової системи у вигляді п/о рубця лобної ділянки справа, наявного металевого уламку в лобній частині справа та кісткових уламків по ходу ранового каналу. Посттравматична енцефалопатія у вигляді цефалгічного синдрому, з ретроградною та антероградною амнезією, елементами фіксаційної амнезії, астено- невротичним синдромом, помірними когнітивними порушеннями.
При виборі адекватної відновлювальної терапії посттравматичної енцефалопатії ефективним є персоніфікований, патогенетично та фізіологічно обумовлений підбір фармакологічних засобів. Медикаментозна терапія, в першу чергу, повинна бути спрямована на покращення обмінних процесів в головному мозку, відновлення активної розумової діяльності, нормалізацію емоційних та вегетативних проявів. На даний час традиційна терапія включає ноотропні, нейропротекторні, вазоактивні, реопозитивні препарати, антиоксиданти, анксіолітики та вітаміно-мінеральні комплекси. За показами додатково можуть призначити гіполіпідемічні та антигіпертензивні препарати; при розладах психіки – антидепресанти, психотропні препарати.
З немедикаментозного лікування пацієнту були запропоновані заняття з фізичним терапевтом, спеціальна лікувальна дихальна гімнастика, заняття з нейропсихологом, вправи для дрібної моторики. Проведена консультація психіатра. При проведенні занять в основну частину включали вправи на увагу, точність, тренування пам'яті, спритність і рухові вправи, проводили загальнозміцнюючий масаж і гімнастичні вправи загальнорозвиваючого спрямування, використовували метод “ретро-ходи”. Було призначено медикаментозне лікування: ноотропи, анксиолітики, метаболічні, судинні та проти набрякові препарати.
Також, як один з іноваційних методов в лікуванні посттравматичної енцефалопатії, нами була застосована музикотерапія. Вважається, що неврологічна музикотерапія активує одночасно багато різних частин мозку, що може допомогти обійти втрачені зв’язки та створити нові, дозволяючи пацієнтам подолати певні симптоми та відновити пам’ять.
В результаті лікування спостерігалась позитивна динаміка. При повторному огляді 19.12.23 виявлено, що у пацієнта повністю відновилась пам'ять на минулі події, він точно згадав обставини отримання мінно-вибухового поранення, значно покращилась пам'ять на поточні події та концентрація уваги, стабілізувався настрій, покращився сон. Він почав працювати онлайн.
Висновок
Посттравматична енцефалопатія може проявлятися різноманітними загальномозковими та вогнищевими симптомами.
Пацієнти з посттравматичною енцефалопатією потребую комплексного етапного лікування з індивідуальним підбором лікувальних засобів.
Важливим етапом лікування хворих з ЧМТ є реабілітація з максимальним відновленням втрачених функцій та адаптації. Реабілітація повинна бути інтегративною з впливом на всі рівні особистості: духовний, нервово-психічний та соматичний. Також до реабілітаційної програми учасників локальних озброєних конфліктів слід включати роботу з психологами, реабілітологами та членами сім’ї, враховуючи індуктивний механізм розвитку патології.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
1. Зозуля І.С., Волосовець А.О., Зозуля А.І. Поранення черепа і головного мозку: діагностика, екстрена медична допомога на етапах евакуації//Укр. Мед. Часопис. – 2022. -№5 (151). – С. 1-7.
2. Військова хірургія з хірургією надзвичайних ситуацій / За ред. Білого В. Я. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2004.- С. 164-185.
3. Chronic Traumatic Encephalopathy: Proceedings of the Boston University Alzheimer's Disease Center Conference// Andrew E. Budson MD, Ann C Mckee MD – 2017. - P. 198–57.
4. Traumatic brain injury: progress and challenges in prevention, clinical care, and research //The Lancet Neurology. – 2022. - Vol. 21, No. 11
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter