Ігрові види спорту є одними з найпопулярніших у світі. Вони вимагають від спортсменів високого рівня фізичної підготовки, техніки, тактики та психологічної стійкості. Успіх у цих видах спорту значною мірою залежить від ефективності системи підготовки спортсменів.
Метою даної роботи є порівняльна характеристика підготовки спортсменів в ігрових видах спорту в Україні та закордоном.
Відомо, що система підготовки спортсменів в ігрових видах спорту в Україні та закордоном має ряд спільних рис. В обох випадках вона включає в себе наступні етапи:
- початковий етап (відбір та підготовка молодих спортсменів);
- етап спеціалізації (підготовка спортсменів до виступів на вищому рівні);
- етап досягнення спортивних результатів (підготовка спортсменів до участі у міжнародних змаганнях).
Однак існують і певні відмінності в системі підготовки спортсменів в Україні та закордоном.
Одним з основних відмінностей є рівень фінансування. У закордонних країнах система підготовки спортсменів отримує значне державне фінансування. Це дозволяє забезпечити спортсменам належні умови для тренувань, харчування та медичного обслуговування. В Україні фінансування системи підготовки спортсменів є недостатнім. Це призводить до того, що багато спортсменів не можуть повноцінно тренуватися і досягти високих спортивних результатів.
Іншим важливим відмінностями є рівень професіоналізму тренерів. У закордонних країнах тренери ігрових видів спорту мають високу кваліфікацію та досвід роботи. Вони постійно підвищують свою майстерність, відвідуючи семінари та тренінги, обмінюючись досвідом з колегами з інших країн. В Україні рівень професіоналізму тренерів в ігрових видах спорту є неоднаковим. Деякі тренери мають високу кваліфікацію, але є й такі, які не мають належної підготовки.
Ще однією відмінністю є структура системи підготовки спортсменів. У закордонних країнах система підготовки спортсменів в ігрових видах спорту включає в себе велику кількість спеціалізованих навчальних закладів, таких як спортивні школи, училища, коледжі та університети. У цих закладах спортсмени отримують не тільки спортивну, а й загальну освіту. В Україні система підготовки спортсменів в ігрових видах спорту не така розвинена. У країні є лише невелика кількість спеціалізованих навчальних закладів, які готують спортсменів до виступів на вищому рівні.
Маємо зауважити, що на початковому етапі відбору та підготовки молодих спортсменів в Україні та закордоном застосовуються схожі методи. Спочатку проводиться загальний відбір дітей, які мають фізичні та антропометричні дані, необхідні для успішної кар'єри в ігрових видах спорту. Після цього відібрані діти проходять спеціалізоване тестування, яке дозволяє виявити їхні природні задатки та потенціал.
Так, у закордонних країнах на початковому етапі підготовки спортсменів часто застосовується система раннього спеціалізації. Це означає, що діти з раннього віку починають займатися одним видом спорту. Така система має свої переваги та недоліки. З одного боку, вона дозволяє спортсменам досягти високих результатів у ранньому віці. З іншого боку, вона може призвести до перетренування та травм.
В Україні система раннього спеціалізації не так поширена. Діти зазвичай займаються декількома видами спорту на початковому етапі, а потім обирають один з них для подальшої спеціалізації. Це дозволяє спортсменам краще розвинути свої фізичні та технічні навички, а також вибрати вид спорту, який найбільше відповідає їхнім інтересам та здібностям.
На етапі спеціалізації спортсмени продовжують розвивати свої фізичні, технічні та тактичні навички. Вони також починають брати участь у змаганнях нижчого рівня.
У закордонних країнах на етапі спеціалізації спортсмени зазвичай мають можливість тренуватися в спеціалізованих центрах, які забезпечують їм належні умови для підготовки. У цих центрах працюють висококваліфіковані тренери, які мають досвід підготовки спортсменів до виступів на вищому рівні.
В Україні на етапі спеціалізації спортсмени часто тренуються в звичайних спортивних школах. Це може негативно позначитися на їхній підготовці, оскільки не всі спортивні школи мають належне обладнання та умови для тренувань.
На етапі досягнення спортивних результатів спортсмени готуються до участі у міжнародних змаганнях. Вони продовжують розвивати свої фізичні, технічні та тактичні навички, а також працюють над психологічною підготовкою.
У закордонних країнах на етапі досягнення спортивних результатів спортсмени мають можливість отримувати державну підтримку. Це дозволяє їм зосередитися на тренуваннях і не турбуватися про матеріальні проблеми.
В Україні державна підтримка спортсменів на етапі досягнення спортивних результатів є недостатньою. Це може призвести до того, що спортсменам доводиться працювати додатково, щоб забезпечити собі фінансове забезпечення.
Одним із ключових аспектів підготовки спортсменів є методи, які використовуються для розвитку їхніх фізичних, технічних та тактичних навичок. У закордонних країнах часто застосовуються більш сучасні та ефективні методи підготовки, ніж в Україні. Наприклад, у США широко застосовується метод візуального спостереження, який дозволяє тренерам аналізувати техніку виконання спортсменів і надавати їм конкретні рекомендації щодо її поліпшення. В Україні цей метод поки що не так поширений.
Таким чином, система підготовки спортсменів в ігрових видах спорту в Україні має ряд недоліків, які негативно впливають на результати виступів українських спортсменів на міжнародній арені. Для підвищення ефективності системи підготовки спортсменів важливо забезпечити її належне фінансування, підвищити рівень професіоналізму тренерів та розширити структуру системи підготовки.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter