Для забезпечення виконання завдань кримінального провадження законодавець передбачив застосування кримінальної процесуальної відповідальності, зокрема, у вигляді накладення грошового стягнення.
Дослідження накладення грошового стягнення, як одного із видів заходів забезпечення кримінального провадження стає пріоритетним, оскільки спрямований на підсилення його як ефективного інструменту у сучасному правосудді. Науковців привертає увагу місце і роль грошового стягнення серед інших видів кримінальної процесуальної відповідальності, процесуальний порядок обрання та застосування, коло суб’єктів, щодо яких він застосовується, його дієвість, тощо.
Розглядаючи питання накладення грошового стягнення, також слід акцентувати увагу на проблемах, пов'язаних із необхідністю, можливістю, справедливістю та пропорційністю використання саме цього виду кримінального процесуального впливу на учасників кримінального провадження. Наукові результати, отримані під час дослідження зазначеної теми, дають обґрунтовані підстави для законодавця прийняти рішення щодо нормативного врегулювання не лише самого процесуального порядку накладення грошового стягнення, але і принципово змінити загальний підхід до його розуміння.
Спробуємо детально розглянути сучасний стан наукових досліджень з цієї проблематики. Так, такі науковці як Р. Білокінь, І. Войтович, Н. Карпов, Г. Кожевніков, М. Лиманська, М. Макаров, А. Мартинців, О. Пахолюк, С. Смоков, О. Татаров, Л. Удалова, О. Шило, А. Штанько [1, с. 225] приділяли увагу вимогам до клопотання та ухвали про накладення грошового стягнення; підставам повернення клопотання для усунення недоліків; процесуальному порядку розгляду клопотання про накладення грошового стягнення, зокрема, обов’язкової участі відповідних учасників кримінального провадження, випадки оскарження ухвали про накладення грошового стягнення.
М. Карташов у своїх дослідженнях дослідження питання про те, чи існує в правовій доктрині України поняття кримінальної процесуальної відповідальності як різновиду юридичної відповідальності, а також визначення сутності кримінальної процесуальної відповідальності на основі системного аналізу норм КПК України, розкриття елементів, видів та підстав такої відповідальності [3].
Наступним напрямом дослідження є розвиток наукового погляду на грошове стягнення не лише як на захід забезпечення кримінального провадження, а і як на «кримінальну процесуальну санкцію», що може бути застосована у разі настання несприятливих наслідків та невиконання або неналежного виконання без поважних причин відповідним суб’єктом обов’язків, передбачених КПК України [5].
Багато науковців пропонують перейняти зарубіжний досвід регламентації грошового стягнення. Пропонується накладати грошове стягнення судом на підставі протоколу, складеному слідчим або прокурором; протокол про накладення грошового стягнення розглядається судом у день його подання; копія ухвали суду негайно надсилає особі, до якої застосовано грошове стягнення, а також слідчому, прокурору якщо грошове стягнення не застосовується [6, с. 161].
Безперечно не можемо обійти увагою пропозиції С. Давидюка щодо розширення кола суб’єктів, до яких може бути застосоване грошове стягнення, «за рахунок інших осіб, які не мають чітко окресленого процесуального статусу у кримінальному провадженні, проте є суб’єктами кримінальних процесуальних правовідносин у зв’язку із залученням до сфери кримінального судочинства [2].
Про двояку природу грошового стягнення писала М. Лиманська Наголошуючи на тому, що цей захід забезпечення кримінального провадження є одночасно виступає і заходом примусу, і видом кримінально процесуальної відповідальності; звернула увагу про відсутність у чинному КПК України переліку осіб, на яких може бути накладено грошове стягнення та випадки його застосування. Також була наголошена увага у практичному застосуванні положень щодо порядку скасування ухвали про накладення грошового стягнення [4].
М. Харитонова у своїх наукових розробках здійснювала аналіз підстав, умов та процесуального порядку накладення грошового стягнення на свідка; розширення прав свідка, щодо якого розглядається клопотання про накладення грошового стягнення. Зокрема, пропонувалось наділити свідка правом отримання копій клопотання та матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує свої доводи, а також передбачити, процесуальний порядок відновлення прав свідка, до якого було застосоване грошове стягнення, у випадах, коли він не був присутнім під час розгляду клопотання про накладення на нього грошового стягнення [7].
Загалом можемо підсумувати, що на сьогодні стан наукових досліджень про накладання грошового стягнення як виду кримінальної процесуальної відповідальності відзначається поглибленням інтересу та розгалуженням аналізованих питань. Автори залучають зарубіжний досвід, намагаються вирішувати проблемні питання та вдосконалювати нормативно-правове забезпечення грошового стягнення як важливого інструменту забезпечення
Список літератури
1. Білокінь Р. М. Кримінально-процесуальна відповідальність: Монографія. К.: Видавничий центр «Кафедра», 2017. 430 с.
2. Давиденко С. В. Особливості застосування грошового стягнення як заходу забезпечення кримінального провадження. Юридичний науковий електронний журнал. 2016. № 2016. С. 192-196
3. Карташов М. Кримінальна процесуальна відповідальність. Кримінальний процес. 2018. № 12. С. 318-321
4. Лиманська М. В. Застосування грошового стягнення у кримінальному провадженні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2014. №. 24. С. 106-111
5. Сопронюк О. Накладення грошового стягнення як кримінально-процесуальна санкція. Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія». 2019. № 1. С. 140-149
6. Сопронюк О. А. Кримінальні процесуальні санкції. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність». Львівський національний університет імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України. Львів, 2020. 240 с.
7. Харитонова М. В. Свідок як суб’єкт кримінального провадження. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. Одеський державний університет внутрішніх справ, Одеса, 2022. 271 с.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter