Полісемія (багатозначність) – наявність у слові, фраземі, граматичній формі, синтаксичній конструкції кількох пов’язаних між собою значень, які розвинулись з початкового значення. Полісемію, або багатозначність, лексем у французькій мові активно досліджено на основі загальновживаної та фахової лексики.
Полісемія у технічній та фізичній лексиці має свої особливості і джерела виникнення. Фізичні та технічні терміни не можуть бути використані в значеннях, що взаємно виключають одне одного, як це має місце у літературознавстві.
Джерела виникнення полісемії у технічній та фізичній термінології [3, с. 11]:
1. Полісемія термінів, які походять із загальновживаної лексики.
- défaut ‘дефект’ означає порушення ідеальної кристалічної решітки [1, с. 75]. У загальновживаній лексиці це слово означає недолік, вада, помилка, несправність, відсутність, тощо;
- son ‘звук’; варто розуміти як пружні хвилі у речовинному середовищі, що за своєю частотою та інтенсивністю можуть сприйматись органами чуття [1, с. 116]. У полі загальновживаної лексики son визначає психофізіологічне відчуття, яке можуть сприймати людські органи чуття;
- équilibre ‘рівновага’ – стан механічної системи, при якому всі її точки перебувають у спокої відносно вибраної системи відліку [1, с. 249]. Крім того, в загальновживаній лексиці означає ‘баланс (рівність витрат і прибутків), збалансованість, урівноваженість’;
- force ‘сила’ – векторна фізична величина, міра взаємодій між тілами [1, с. 259]. У французькій мові семантика слова force включає також компонент ‘влада, міць, насилля, зусилля’.
2. Полісемія на основі метонімічних перенесень.
Метонімією називають перенесення назви одного предмета на інший, який перебуває з ним в асоціативних відношеннях [2, с. 12]. У фізичній та технічній термінології часто метонімічна багатозначність реалізується, коли зміст поняття утворено з ознак, які належать до різних логічних категорій. Наприклад: явище – процес, величина – процес, дія – результат дії, величина – явище, властивість – величина, тощо. Таку полісемію часто називають «категоріальною багатозначністю» [2, c. 12]. Наприклад:
- явище – процес: thermalisation – 1) термалізація (явище), 2) термалізація, сповільнення нейтронів (процес), transformation radioactive 1) радіоактивний розпад (явище), 2) радіоактивний розпад (процес), émission – 1) емісія (явище), 2) емісія (процес);
- величина – процес: aimantation – 1) магнітний момент (величина) 2) намагнічування (процес), absorption optique – 1) оптичне поглинання (величина), 2) оптичне поглинання (процес), accélération – 1) прискорення (величина), 2) прискорення (процес);
- величина – явище: inductance – 1) коефіцієнт самоіндукції (величина), 2) індуктивність (явище), transmissibilité – 1) коефіцієнт прозорості (величина), 2) проникність (явище), gravitation – 1) сила тяжіння (величина), 2) тяжіння, гравітація (явище);
- дія – результат дії: irradiation – 1) опромінювання (дія), 2) опромінення (результат дії), ségrégation – 1) ліквація (дія), 2) сегрегація (результат дії); cristallisation – 1) кристалізація (дія), 2) скупчення кристалів (результат дії);
- властивість – величина: capacité de polarisation – 1) поляризованість (властивість), 2) поляризаційна ємкість (величина), densité – 1) щільність, густина, насиченість (властивість), 2) питома вага (величина), résistance à chaud – теплостійкість (властивість), 2) опір тіла в нагрітому стані (величина).
Дослідження термінів у полісемному аспекті свідчить, що багатозначність лексем – це поширене явище в полі технічної та фізичної лексики. З’ясовано, що основні джерела формування полісемант у технічній та фізичній термінології – це загальновживана лексика та метонімічне перенесення лексем, в якому важливу роль відіграє категоріальна багатозначність.
Література:
1. Біленко І. І. Фізичний словник. 2-ге вид., перероб. і допов. К. : Вища школа, 1993. 319 с.
2. Галян О. В. Формування та функціонування фізичних термінів у французькій мові: автореф. дис. … к-та філол. наук: 10.02.05 «романські мови». Луцьк : Вежа-Друк, 2018. 20 с.
3. Галян О.В. Семантична варіативність фізичних термінів у французькій мові. Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія «Філологічні науки. Мовознавство». Луцьк : СНУ імені Лесі Українки, 2017. № 3 (352). С. 377–382.
|
Голосування 
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter