В сучасних умовах активне впровадження передових інформаційних технологій та розширене використання безготівкових форм розрахунків призвели до наростання різноманітних виявів шахрайства в фінансовій сфері. Під загрозу шахрайських схем тепер потрапляють практично всі галузі суспільних відносин, включаючи фінансово-кредитну та страхову сфери, а також зовнішньоекономічну діяльність і мережу Інтернет.
Відзначено, що фінансове шахрайство представляє собою складне та многогранне економічне явище, яке в основному ґрунтується на психологічних аспектах, зокрема на бажанні отримати легкі гроші та недостатній обізнаності (саме ці людські слабкості підживлюють фінансове шахрайство). Крім того, нескоординована правова система сприяє активному використанню різноманітних шахрайських схем в країні. Отже, лише глибоке та систематичне дослідження фінансового шахрайства як економічного, антисоціального та протиправного явища, а часто і наднаціонального, сприятиме створенню необхідних умов та розробці ефективних заходів для його мінімізації в умовах сучасності.
Питання фінансового шахрайства є актуальними для будь-якої країни – як для країн з розвинутою економікою, так і для тих, що перебувають на етапі активного становлення. Найнебезпечнішими видами зловживань є шахрайство, реалізація якого включає: неналежне використання активів, включаючи крадіжку; комерційний підкуп, корупцію; підробку документів та умисне спотворення фінансової інформації про організацію, що призводить в оману користувача цієї інформації.
Зростаюча кількість економічно спрямованих злочинів у всьому світі завдає шкоди людям, організаціям та країнам, включаючи Україну. Розслідування таких порушень ускладнюється через глобалізацію, що сприяє поширенню шахрайства та економічної злочинності у нових формах. Згідно з Всесвітнім дослідженням економічних злочинів та шахрайства, за останні декілька років 47% організацій у світі стали жертвами шахрайства.
Згідно з дослідженням PwC, 51% українських організацій відзначили випадки шахрайства за останні декілька років , що перевищує середній показник у світі (47%) та зросло порівняно із 2018 роком (48%).
Україна має високий рівень незаконного привласнення майна (47%) та корупції (47%).Хоча традиційні види економічних злочинів зазнали зниження, більше того на глобальному рівні, шахрайство з боку клієнтів стало лідером серед економічних злочинів, від яких постраждали організації (35%). Глобально цей вид шахрайства лідирує серед організацій (35%), що може бути пов'язане із зростанням електронної комерції та стратегією взаємодії D2C. (Direct to Consumer )
Для 41% українських респондентів основною причиною шахрайства в їх організаціях є "недоброчесність" третіх сторін – агентів, постачальників та клієнтів, з якими взаємодіє організація через аутсорсинг.
Виявлено, що у більшості випадків (45%) відсутня формальна програма управління ризиками, пов’язаними з третіми сторонами, і 27% не проводять перевірку та моніторинг доброчесності третіх сторін.
Не менш важливим джерелом шахрайства є внутрішній фактор – співробітники організацій (37%), і випадки, що ініціюються вищим керівництвом, зростають (від 24% у 2018 році до 27% у 2020 році).Випадки шахрайства, вчинені співробітниками, а тим більше керівництвом, як правило, важче прогнозувати, відстежувати і контролювати.
Це наголошує на важливості прогнозування, відстеження і контролю внутрішнього шахрайства для уникнення серйозних наслідків для організацій.
Тільки 59% українських компаній провели розслідування свого найгіршого випадку шахрайства, і лише третина респондентів повідомила про це свою Наглядову раду.Однак регулятори, а також громадськість, все частіше вимагають більше активної позиції. Занадто повільна реакція може призвести не лише до негайних збитків, але й спричинити значну кризу.
Відповідно до опитування CEO, проведеного PwC у 2020 році, 58% генеральних директорів у всьому світі виражають турботу щодо готовності їх організацій реагувати на кризу.Стандартною практикою в реагуванні на випадки шахрайства у міжнародних компаніях є залучення зовнішніх фахівців у сфері форензік для аналізу та розслідування таких випадків, а також розробка практичних рішень, що сприяють запобіганню, виявленню і подоланню наслідків шахрайства.
Таким чином,в Україні лише 3% респондентів за останні два роки мали такий досвід, що порівняно з 20% респондентів у всьому світі. Навіть при зростанні фінансових витрат на протидію економічним злочинам та шахрайству, багато українських організацій не зосереджуються на проактивних заходах проти шахрайства, а виявляють реакцію або захист лише після того, як шахрайство вже стало фактом.
Зауважте, що кожна четверта організація в Україні не впроваджує спеціальної програми управління ризиками, а 22% респондентів за останні два роки не здійснювали оцінку ризиків.Внаслідок цього проблема протидії шахрайству та економічній злочинності залишається однією з актуальних у великій кількості випадків.
Загальні виклики, які стоять перед світом, і зокрема перед Україною, виникли через пандемію COVID-19, що суттєво змінила діяльність організацій і робочі процеси. Крім того, пандемія зробила організації більш вразливими до шахрайства, оскільки багато компаній вимушені скорочувати витрати через складну економічну ситуацію, що може призвести до послаблення контролю та підвищення вразливості до інцидентів шахрайства з боку як співробітників, так і третіх сторін.
Найбільш ефективні заходи протидії шахрайству:
1.Регулярно визначайте та віддаляйте ризики з урахуванням пріоритетів.
Організації повинні періодично проводити комплексну оцінку ризиків у співпраці з усіма зацікавленими сторонами та враховувати всі регіональні представництва (якщо такі існують), щоб вчасно виявляти потенційні небезпеки та оцінювати ефективність запобіжних заходів. Важливо також враховувати зовнішні впливи.
Оскільки широкий доступ до інформації надається в сучасному світі, її ігнорування може призвести до суттєвих втрат для організації, що охоплює не лише фінансові аспекти. Рекомендується проводити регулярну оцінку ризиків в залежності від характеру загроз та масштабу змін у внутрішній структурі організації.
2. Розширте та підсиліть засоби протидії шахрайству за допомогою передових методів ефективного управління, кваліфікованих фахівців та систематичного контролю.
Розумійте, що реліанс лише на один інструмент не призведе до повного усунення шахрайства, і застосування інформаційних технологій само по собі не забезпечить вам та вашій організації абсолютного захисту.
Організаціям часто необхідно, крім ефективних технологій, використовувати відповідних фахівців, вдосконалювати управлінські процеси, впроваджувати надійний контроль та здійснювати регулярний моніторинг.
3. Приділяйте серйозну увагу всім випадкам шахрайства в межах організації.
Можливість ефективно реагувати на виявлені випадки шахрайства становить критично важливий компонент у програмі протидії шахрайству.
Організації повинні мати здатність оперативно формувати команду експертів, налаштовувати процеси та вчасно використовувати відповідні технології для значного зменшення потенційних збитків.
Шахрайство часто призводить до руйнівних наслідків, проте водночас може відкривати можливості для позитивних організаційних трансформацій.
Таким чином,боротьба із економічною злочинністю стає особливо актуальною у період кризи та в умовах війни. Глобальний економічний простір і постійні виклики регулярно відкривають нові можливості для розвитку шахрайства. Спостереження, що бізнесу зазвичай потрібно більше часу для адаптації до ринкових змін, аніж шахраям, які вміло використовують зміни для власної користі. Зростаючий фінансовий вплив випадків шахрайства в усьому світі підкреслює важливість ефективного реагування на це явище. Здібність вживати відповідні заходи, використовуючи правильну технологію, може заповнити прогалини в системі протидії економічному шахрайству.
Жертвами шахраїв від початку повномасштабного вторгнення став кожен дев'ятий українець, що висвітлено у результататах обширного опитування Нацбанку та платформи відкритих даних Опендатабот. Дослідження вказує на збільшену активність кібершахраїв в Україні з моменту початку повномасштабного вторгнення. Злочинці, використовуючи складні обставини та ситуацію громадян, адаптували свої шахрайські схеми до сучасності, видаючи себе за банки або обіцяючи фінансову допомогу від імені різних організацій.
Опитування показало, що 11% українців стали жертвами шахраїв в період повномасштабного вторгнення. Особливо часто молодь (18-24 років) та люди віком 65+ потрапляли в обман. Українці найчастіше ставали жертвами шахраїв під час інтернет-торгівлі — це визнали 52,74% опитаних. Другою за популярністю була фішингова атака (18,57%). Злочинці використовували різні схеми, такі як вторгнення в соцмережі (12,04%) та виманювання інформації телефонними шахраями (10,18%).
У воєнний період шахраї використовують вразливість громадян, їх тривогу та труднощі.Більшість втрат коштів виникала через розголошення особистих даних, таких як платіжні картки, одноразові паролі для операцій, або дані для входу в інтернет-банкінг. Інженерія соціальних мереж відігравала ключову роль у половині загальної суми збитків від шахрайства з платіжними картками.
Отже, ситуація щодо фінансового шахрайства в Україні заслуговує на серйозне уваги. Із результатів обширного дослідження випливає, що кожен дев'ятий українець потрапив жертвою шахраїв у період повномасштабного кібернападу. Це свідчить про зростання активності кіберзлочинців в країні, які вдало адаптували свої схеми до сучасних реалій, виступаючи в ролі банків чи обіцяючи фінансову допомогу.Захистити себе можливо лише завдяки інформованості та критичному мисленню.
Список літератури:
1. Третяк А. Економічні злочини та шахрайство: досвід українських організацій [Электронный ресурс] – Режим доступа. – URL: https://www.epravda.com.ua/columns/2020/12/17/669308/index.amp
2. Кізима.Т Фінансове шахрайство:теоретична концептуалізація та економічне підгрунтя / Т.Кізима, Ю. Хамига // Україна : Ринок фінансових послуг. – 2019. – С. 109.– 111.
3. Запорожець Р. А № 1 (13) Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ // Запорожець Р. А., 2017
|